Київ – Україна у списку пріоритетів для Канади щодо розвитку міжнародної торгівлі і співробітництва. Про це кажуть у посольстві Канади в Україні. Хоча Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою ще не підписали, сторони вже вивчають умови майбутньої співпраці, а у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України називають перспективні напрямки для українського експорту до Канади. Серед них – шоколоад, харчові продукти, кондитерські вироби, спиртні напої, соки, ікра та олія.
Угода про зону вільної торгівлі між Україною і Канадою парафована – всі положення узгоджені, але вона ще не підписана. Після того, як угоду підпишуть, товари, котрі мають українське походження, можуть скористатися преференціями доступу до ринку Канади, а це нульові митні тарифи, однакові можливості для участі у державних закупівлях для українських та канадських постачальників у канадському уряді, відсутність митних чи інших зборів на електронні товари, які розповсюджують через інтернет.
Головна умова – преференції отримують лише ті товари, які будуть визначені як українські чи канадські. За словами начальника відділу торговельних переговорів та доступу до ринку Міністерства економічного розвитку і торгівлі Ольжани Рукас, інноваційним є принцип декларування походження товару.
«Для кожного товару є код, де можна подивитись які умови треба виконати, щоб товар вважався преференційним. Не потрібні сертифікати про походження, що видають торгово-промислові палати або митні органи» – розповідає Ольжана Рукас.
Із моменту набуття чинності угоди ввізні мита на сільськогосподарські та промислові товари будуть скасовані (окрім декількох виключень).
Канада експортувала до України товарів на суму 106 мільйонів доларів за перші вісім місяців поточного року. Натомість український експорт в Канаду склав 35 мільйонів доларів. Посол Канади в Україні Роман Ващук називає цю цифру прикрою, але впевнений – це потенціал для розвитку українсько-канадських відносин. Крім того, за словами посла, канадський ринок відкриє для України північноамериканську зону вільної торгівлі.
«Ми 25 років працюємо у межах Північноамериканської зони вільної торгівлі, із США та Мексикою. Він не ідентичний із Євросоюзом, там немає Шенгену та інших аспектів, але з курсуванням товарів та інвестицій ситуація майже аналогічна. Осівши у Канаді, ви отримаєте доступ до ринку, який охоплює приблизно 500 мільйонів людей: Канади – 35 мільйонів, США – 350, Мексика – 100», – стверджує Роман Ващук.
Водночас, на думку експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніки Мовчан, Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою дозволить лише «прощупати» ринок Північної Америки.
Зона вільної торгівлі з Канадою і з ЄС зможуть дати кращі умови для захисту наших інтересів і виходу на північноамериканський ринокВероніка Мовчан
«Треба розуміти, що той ринок для нас дальший. Туди було б цікавіше заходити з послугами, ніж з товарами, бо туди дорого і далеко їхати. З іншого боку, зона вільної торгівлі з Канадою і з Європейським союзом зможуть дати кращі умови для захисту наших інтересів і виходу на північноамериканський ринок, якщо трансатлантична угода про партнерство в торгівлі та інвестиції буде реалізована, переговори про яку зараз йдуть між США і ЄС», – коментує економіст.
«У нас завжди був поганий експорт до Канади» – Данилейко
Водночас експерти відзначають, що канадський ринок для України віддалений, а відтак – дорожчий. Колишній генеральний консул України в Торонто, а нині посол із особливих доручень МЗС України Олександр Данилейко відзначає падіння українського експорту до Канади і серед його причин називає нестабільну економічну ситуацію, зміни до законодавства та збройний конфлікт на Сході.
«У нас завжди був поганий експорт до Канади, він обчислювався десятками мільйонів, а зараз відбулось радикальне скорочення, фактично на половину. Канада, по-перше, віддалена від України, по-друге, там бізнес звик до дуже чітких і прогнозованих правил гри. Тому через бойові дії і зменшення обсягів виробництва вони обережно підходять до підписання контрактів», – каже Олександр Данилейко.
Водночас Вероніка Мовчан відмічає, що металургія, хімічне виробництво, текстильна галузь та окремі сектори машинобудування, у разі розширення асортименту поставок, зможуть почувати себе впевнено на канадському ринку. А от сільське господарство, на її думку, не відчує суттєвих переваг від підписання угоди про вільну торгівлю, адже, за словами експерта, в Канаді цей сектор є потужним і Україна багато в чому конкурує з нею на світовому ринку.
Думка канадських компаній-розвідників про Україну – «жах» – канадський посол
У Канаді – основне місце, де збираються фінанси для розвитку нових корисних копалин і нафтогазових родовищ, каже Роман Ващук. Тому у країни чималі грошові і технічні ресурси, які можуть допомогти українським видобувникам і розвідникам надр підвищити рівень і якість виконання робіт, впевнений генеральний директор нафтосервісної компанії «Бурова техніка» Віталій Вітрик. Але є перепона на шляху західних інвестицій до українського енергетичного сектору – збільшення рентної плати за користування надрами для видобутку газу.
«Зараз головна проблема в нафтогазовидобувників в Україні – рентні платежі. Приватні компанії платять велику націнку на використання надр і на газ, який видобувають. Їхні бізнес-плани розраховані на 28%, а вони платять 50% – тобто працюють собі на збиток. Це не приваблює західні компанії, бо вони звикли заробляти гроші, а не рятувати нас як найбільш «бідних і босих». Люди хочуть бачити гроші. Нафтові і газові родовища у нас є, у нас не вистачає обладнання, яке є в Канаді, не вистачає фінансування для реалізації інвестиційних проектів», – зазначає промисловець.
Роман Ващук також вказує на побоювання канадських нафтовиробників заходити на український ринок, бо настрій компаній, які проводять розвідку, невтішний.
«Настрій цих компаній протягом останнього року в Україні можна окреслити словом «жах». Це ситуація, коли компанія прийшла в Україну з одним рівнем рентних плат і розрахунками на довгострокову співпрацю з тими платами. А потім вони подвоюються або потроюються. Це створює таке враження, ніби їх «заманили і кинули». Тому надзвичайно важливим є рішення, що рентна плата не на три чи шість місяців, а на наступні «Х» років», – коментує канадський посол.
За словами дипломата, останній рік йому доводилось проводити «психотерапевтичну діяльність» серед канадських компаній, які були присутні на українському ринку, зазначати, що питання стабілізується.
Доки ж прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк називає законопроект, ухвалений Верховною Радою за основу щодо зменшення рентної плати за газ власного видобутку, таким, що «лобіює інтереси газових олігархів».
«Ця «спільна діяльність» контролюється виключно газовими олігархами України, обслуговує тіньовий енергетичний сектор і отримує тіньові доходи… Ми з боями добилися того, щоб на початку поточного року оподаткувати ренту для «спільної діяльності» і підняти її до 70%, щоб витягнути наддоходи з кишень газових олігархів», – сказав прем’єр-міністр України.
