Правозахисна організація «Міжнародне партнерство з прав людини», що базується в Брюсселі, передала представникам Міжнародного кримінального суду в Гаазі докази воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що були вчинені впродовж збройного конфлікту на території Донбасу. Правозахисники сподіваються, що зібрані свідчення допоможуть розпочати повноцінне розслідування на міжнародному рівні і зрештою притягнути до відповідальності людей, які є недосяжними для українського правосуддя.
Впродовж року команда з українських та білоруських волонтерів, яких залучили правозахисники з організації «Міжнародне партнерство з прав людини», збирали докази вчинення злочинів на Донбасі. Для цього учасники проводили інтерв’ю з потерпілими, збирали докази, фото- та відеоматеріали, оглядали місця обстрілів та проводили відповідні експертизи.
Загалом до Міжнародного кримінального суду в Гаазі передали 300 справ. І хоч, за словами самих волонтерів, це лише мізерна частка від усіх правопорушень, вони дозволили скласти приблизну картину воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були вчинені впродовж боїв на Донбасі.
Як повідомила в коментарі Радіо Свобода польовий координатор місії Світлана Валько, найчастіше їм доводилось документувати випадки незаконного затримання людей, застосування тортур, страти, вбивства, непов’язані з воєнними діями, нелюдське поводження з полоненими, обстріли житлових кварталів та використання забороненої зброї. Як приклад, експерт наводить касетні боєприпаси та протипіхотні міни. Особливістю цього збройного конфлікту, зазначає Валько, є злочини саме проти цивільного населення.
Бракує інформації з підконтрольних сепаратистам територій – волонтерка
Майже кожне село, місто має свої підвали, як спеціалізоване місце для утримання саме цивільнихСвітлана Валько
«Є велика кількість полонених цивільних, які безпідставно утримуються в нелюдських умовах. І це є іноді бізнес, коли їх обмінюють за гроші – такі собі заручники сомалійські. Такі випадки на окупованих територіях є масовими. Майже кожне село, кожне місто має свої підвали, як спеціалізоване місце для утримання саме цивільних», – розповіла Світлана Валько.
За словами польового координатора, із 32 місій лише три вдалось провести на території підконтрольній бойовикам. Відтак, наразі інформації про злочини вчинені сепаратистами значно більше, аніж з української сторони. Хоча вони також є.
Аби за розслідування взялись у Міжнародному кримінальному суді, пояснюють правозахисники, необхідно виконання двох умов: треба довести, що на Донбасі вчинялись злочини, що підпадають під Римський статут, а також, що розслідування на національному рівні не є ефективним. Сумніви у спроможності українських правоохоронців впоратись з таким завданням висловлює керівник програми з прав людини та правосуддя у міжнародному фонді «Відродження» Роман Романов.
Суд в Гаазі дозволить притягнути до відповідальності «верхівку» – правозахисниця
«Вони (правоохоронці на Донбасі – ред.) були певний час дезорганізовані, і зараз, здається, їхня спроможність доволі невелика. По-друге, на цій території досить частими бувають погрози на адресу суддів чи правоохоронців, оскільки багато є людей, які володіють зброєю. По-третє, наше законодавство національне теж не відповідає на цей час Римському статутові», – пояснив Романов.
Зараз Міжнародний кримінальний суд в Гаазі проводить лише попередній розгляд справи, вивчаючи надані матеріали. Якщо необхідні умови будуть виконані, то далі він перейде до стадії основного розгляду справи. Тоді, пояснює правозахисниця Тетяна Печончик, до відповідальності притягуватимуть не кожного окремого бойовика, а встановивши так званий «ланцюжок наказів», найвищих причетних до злочинів осіб.
«Якщо видається ордер на арешт підозрюваної особи Міжнародним кримінальним судом, то це означає, що коли ця особа перебуває на території країни, яка ратифікувала Римський статут, то ця особа має бути затримана. Тобто, фактично, після цього така людина не може подорожувати дуже багатьма країнами світу, які ратифікували Римський статут», – пояснила правозахисниця Тетяна Печончик.
Учасники місії не беруться прогнозувати, коли закінчать збір необхідних доказів. За їхніми словами, на це може знадобитись кілька років. Так, лише на початку жовтня 2015-го у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі заявили про можливість розслідування подій збройного протистояння, що відбувалося у серпні 2008 року на теренах Грузії.
