Київ – Венеціанська комісія схвалила днями варіант судової реформи, який передбачає повне перезавантаження системи судів в Україні. Європейські експерти у загалом позитивній оцінці проекту реформ вказали, що пункт про звільнення всіх суддів не відповідає європейським стандартам та принципу верховенства права. Іншими словами, як наголосили у Венеціанській комісії – звільняти служителів Феміди усіх і одночасно – не можна. Водночас за низького рівня довіри громадян до судової системи зростає критика на адресу суддів. Фахівці у відповідь кажуть: громадяни і самі могли б проявити більшу участь в суспільному обговоренні конституційних змін в частині правосуддя. На цьому наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода і експерт Реанімаційного пакету реформ, колишній суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков.
– Як Ви оцінюєте процес оновлення системи правосуддя і що реально зробити для оновлення системи?
– Дійсно, така необхідність оновити суддівський корпус назріла давно і той результат, який мибачимо сьогодні – рівень довіри до судової влади на рівні 5%– це результат того, що, в тому числі, за останні півтора роки не було оновлено судову владу аж ніяк. Три закони було прийнято, які передбачають процедури оновлення судової влади, жоден з них не спрацював, не звільнено жодного судді за цей час. Тому відповідно ми і виступили з ініціативою, щоб через зміни до Конституції був запроваджений прозорий конкурс також на посаду судді.
Що стосується механізмів такого оновлення, то що саме сказала Венеційська комісія? Варто зауважити, що вона відійшла від своєї практики. Не дивлячись на те, що може здатися консервативним цей висновок, він таким насправді не є. Комісія пише в своєму висновку, що технічно неможливо звільнити відразу всіх, а потім почати добирати. Пригадаймо два приклади оновлення – звільнення ДАІшників, один раз за часів Ющенка, коли він скасував цю службу, а потім не зрозумів, що з цим робити, і вже потім – від нової влади: коли паралельно створювалася нова структура зі зрозумілими конкурсами, з абсолютно прозорою і досить активно розрекламованою кампанією, коли подалося багато людей, і ми бачимо результат.
Звичайно, підхід має бути виваженим, але він має бути ефективним, тому ми і пропонуємо, щоб були створені нові суди і за прозорими конкурсами були призначені судді. І ми дуже тішимося з того, що, по-перше, Венеційська комісія фактично підтримала таку ідею, тому що, якщо раніше у випадку з реорганізацією суду за суддею зберігалося місце – він мав би бути до якось суду переведений, то тепер Венеційська комісія сказала, що не суперечитиме європейським стандартам, якщо такий суддя буде відправлений на новий конкурс разом з іншими претендентами.
– Щоб запустити судову реформу, потрібні зміни до Конституції, які не так легко внести з огляду, наприклад, на досвід децентралізації. Чи зможе Рада набрати у цьому випадку 300 голосів?
– Я вам скажу більше, 300 голосів не набиралось за проект, який напрацьований Конституційною комісією, саме тому це спонукало тих, хто відповідальний за судову реформу, всі органи влади і громадянське суспільство якимось чином об’єднати зусилля і спільно працювати над виробленням ефективного рішення. На щастя, ми бачимо сьогодні, що представники органів влади зрозуміли, що просто так напрацюванням чогось свого і продавлюванням його в парламенті, особливо, якщо це стосуєтьсязмін до Конституції, нічого не досягнеш. Тому, на сьогодні ми маємо більш-менш відкритий процес із залучення різних представників органів влади, і представників громадськості. Ми спільно намагаємося напрацювати активний механізм. Це питання виживання держави, тому це надважливе питання. Сподіваюся, що консенсусне рішення, яке влаштує всіх і призведе до ефективного оновлення судової влади, буде прийнято.
– Раніше президент ініціював суспільне обговорення змін до Конституції щодо судової реформи. Наскільки значним є суспільний внесок і громадянська участь у пропозиції змін судової системи?
– Абсолютно слушне запитання. Я не можу сказати, що це широке громадське обговорення, тому що, на жаль, те, що робила Конституційна комісія недавно, це швидше було схоже на лекції чи демонстрації того, що було зроблено, і намагання переконати народ, що саме це йому потрібно. Народ не зовсім це зрозумів.
Власне, ініціатива від президента робити ці обговорення з’явилася після сумнозвісних трагічних подій, після голосування змін до Конституції в частині децентралізації. І добре, що принаймні усвідомлення необхідності такого обговорення виникло. Інша справа, в який спосіб це обговорення робити? Думаю, що обговорення мало би передувати змінам до конституційного процесу, а не після того як є напрацьований текст. Разом з тим, ми вдячні і Конституційній комісії, і органам влади за те, що думки фахової громадськості з Реанімаційного пакету реформ були почуті і сприйняті. Можна сказати, що на сьогодні вони також є частиною реформи і ми спільно працюємо над тим, щоби виробити оптимальну модель. Будемо сподіватися, що в такий спосіб - через залучення фахівців з громадянського суспільства, нам вдасться голос народу також долучити до цього процесу.
