(Рубрика «Точка зору»)
Закарпаття на цих місцевих виборах політологи зараховують до «гарячих» областей. Пов’язане це з принциповим протистоянням, яке тут розгорнулося між двома найпотужнішими політичними силами: пропрезидентською «Солідарністю» та «Єдиним центром», який уже 15 років домінує в області. Гостроти боротьбі надають дві фігури загальнонаціонального масштабу, які є уособленням цих двох політичних сил у краї – Геннадій Москаль та Віктор Балога. Таким чином політична боротьба має ще й особистий вимір.
Геннадій Москаль перебував у значно гіршій ситуації, ніж мукачівський можновладець, який розбудовував свої структури довго і дбайливо. Коли Москаля призначили керувати Закарпаттям, тут не було навіть обласної організації президентської партії. Все довелося робити з нуля у стислі терміни та ще й під зливою критики опонентів, які не добирали ні засобів, ні слів.
Але вже через три місяці ситуація не виглядає так однозначно. Москалеві вдалося неймовірне: не тільки сформувати команду, але й наростити м’язи. І нині соціологи вже говорять про вирівнювання сил. Так що цілком імовірно, що Віктор Балога вперше може втратити більшість в обласній раді. Це для амбітного політика питання зусібіч принципове, і саме на цьому нерві базується вся виборча компанія в області: «Солідарність» чи «Єдиний центр»? Москаль чи Балога?
Ще влітку такий розвиток подій не міг приснитися навіть у кошмарному сні мукачівським небожителям. «Єдиний центр» без конкуренції мав легко здобути владу, а тут доводиться боротися за кожного депутата. Адже перевага може виявитися у кілька мандатів. У наступній обласній раді союзниками балогівців стане «Батьківщина» та угорські партії, за умови, що вони наберуть 5%. Бо нині їхні шанси виглядають проблематичними. Натомість всі інші партії-переможці, вочевидь, увійдуть до антибалогівського табору. Але й тут є сумніви у подоланні 5% бар’єру.
Власне, у цьому й полягає одна з особливостей виборів на Закарпатті, що парламентські партії, окрім «Солідарності», малопомітні у політичному житті краю. Тому, навіть маючи всеукраїнський розкручений бренд, вони можуть не потрапити до місцевих рад.
Зате велику активність проявляють «новачки», наприклад, колишні регіонали з «Відродження» та «Нашого краю». Натомість «Опозиційна партія» навряд чи здобуде шанси бути представленою на Закарпатті.
Найбільша інтрига – міський голова Ужгорода
«Єдиний центр» Балоги мав своїх міських голів у Мукачеві, Хусті, Чопі, Іршаві, Перечині, ба навіть ужгородський мер Віктор Погорєлов обирався за підтримки «Єдиного центру». Тепер балогівці спробують повторити успіх п’ятирічної давності.
Щоправда, з Ужгородом у «Єдиного центру» не складається. Тут сильні антибалогівські настрої, тому на міського голову «Єдиний центр» офіційно не підтримує жодного кандидата, хоча два претенденти – голова обласної ради Володимир Чубірко та секретар міської ради Богдан Андріїв – є наближеними до мукачівського клану. Саме останній має всі шанси пройти у другий тур разом із представником «Солідарності» Михайлом Качуром, директором заводу «Турбогаз». Тож принципова суперечка між Балогою і Москалем за крісло мера Ужгорода відкладається ще на два тижні – до другого туру.
У ситуації такої рівноваги великого значення набувають куплені голоси. Закарпаття одне з перших ефективно випробувало цю виборчу технологію в Україні. Тож результат у виборчих скриньках важко спрогнозувати. Відомості про підкуп уже курсують Ужгородом. Стараються як дрібні партії, аби подолати 5-відсотковий бар’єр, так і кандидати на міського голову, аби потрапити у заповітний другий тур, що для багатьох стане значним кар’єрним стрибком. У такій ситуації доводиться сподіватися лише на те, що коли всі підкуповуватимуть, то результат буде певною мірою нівелюватися.
Натомість по області купівля голосів може вирішити принципову суперечку між «Солідарністю та «Єдиним центром» за можливість сформувати свою більшість в обласній раді.Тим часом Геннадій Москаль велику увагу приділяє боротьбі з підкупом виборців. «Солідарність» навіть оголосила премію у 10 тисяч гривень тому, хто документально підтвердить такі факти.
Чи це спрацює – побачимо. Поки що на закарпатських виборах нікому ще не вдалося перемогти «бабло». Єдине сподівання, що купуватимуть голоси різні кандидати, і ця багатовекторність буде хаотичною.
Підкуп виборців можна виявити через активність виборців на окрузі. Як правило, вона вища за середньостатистичну. Тому головне завдання на цих виборах не перемогти свого конкурента агітаційно, а не дати йому можливість банально купити перемогу.
Олександр Гаврош – письменник, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
