Шведське видання ділових кіл Dagens Industri пише про можливе відкриття в Україні шведського торговельного центру ІКЕА, як знак поступу України у плані боротьби з корупцією. Британський часопис The Guardian розглядає сильні і слабкі сторони голландської доповіді про причини катастрофи літака МН17 над Східною Україною. Американський тижневик Newsweek намагається розібратися з виборчими симпатіями українців.
Шведське видання ділових кіл Dagens Industri містить матеріал із назвою «Україна сподівається на ІКЕА». У статті йдеться про те, що новий український уряд досяг певних успіхів у зміні стану економіки країни. Далі часопис наводить слова міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса, який перебував із візитом у Швеції. Український міністр, зокрема, висловив сподівання на те, що відкриття в Україні шведської господарчої крамниці ІКЕА стане визнанням успіхів української влади у боротьбі з корупцією.
«Ми сподіваємось, що ІКЕА відкриє свою крамницю і торговельний центр в Україні. Це стане важливим символом, тому що ІКЕА має репутацію компанії, яка не дає хабарів», – заявив український міністр Абромавичус у Швеції.
Шведське видання нагадує, що ІКЕА хотіла відкрити свій торговельний центр під Києвом ще 10 років тому, проте тодішній мер столиці чинив цьому спротив, не даючи дозвіл на вирублення дерев під будівельний майданчик. Потім шведська компанія придбала землю в одеському порті, проте облишила плани відкриття торговельного центру після того, як місцева влада почала вимагати хабарі для «пришвидшення» процесу. Dagens Industri додає, що міністр Абромавичус заявив у Швеції, що нині часи в Україні змінилися і Київ простягає руку ІКЕА. Український урядовець також зазначив, що інвестиційний клімат в Україні значно поліпшився.
Видання також зауважує, що слабка гривня також приваблює інтерес фахівців. Водночас українська валюта виказувала всі ознаки стабільності протягом останніх 6 місяців. На додаток, як пише шведський часопис, український уряд поступово усуває перешкоди і бюрократію на шляху закордонного бізнесу в Україну.
Dagens Industri додає, що український уряд запросив чимало закордонних радників включно з колишнім прем’єр-міністром Швеції Карлом Більдтом та шведським фахівцем зі східноєвропейської політики Андерсом Ослундом. Колишній прем’єр Словаччини Мікулаш Дзуринда надає допомогу у здійсненні реформи оподаткування.
Британський часопис The Guardian опублікував статтю відомої своїми проросійськими поглядами дописувачки Мері Деєвскі під назвою: «Хто б не збив літак МН17, репутацію Росії розірвано на шматки». Авторка статті пише, що голландські слідчі, які оприлюднили доповідь щодо збиття пасажирського літака малайзійських авіаліній над Східною Україною, підтвердили, що більшість людей знало і без того. Пасажирський літак було збито російською ракетою «Бук», проте доповідь розкритикувала і українську владу, і комерційні авіалінії, які літають над зонами конфлікту.
Авторка статті також додає, що українське керівництво було розкритиковане за те, що авіапростір над Східною Україною було відкрито для польотів попри те, що бойовики почали збивати літаки на значно вищій висоті аніж раніше, що свідчило про зміну їхніх можливостей вражати цілі у повітрі.
Далі у матеріалі The Guardian йдеться, що у голландській доповіді існують доволі помітні прогалини, зокрема, коли йдеться про чітке визначення винної сторони. І тоді це не стало несподіванкою, бо ж слідчі наголошували знов і знов, що питання визначення винних лежить за межею їхніх повноважень, що питання, хто ж саме збив літак МН17, і надалі залишається без відповіді.
Мері Деєвскі далі пише, що мало хто має сумніви щодо винних у цій трагедії. Якщо запитати на вулицях західних міст щодо винних, відповідь буде однозначна: президент Росії Володимир Путін. Виникає враження, що Путін сидів собі у Кремлі і вигадував, як би зробити ситуацію ще гіршою і він не міг тут вигадати нічого кращого, аніж збити пасажирський літак МН17.
Авторка статті підсумовує, що якою б не була правда у цьому випадку, тут присутня одна очевидна річ. Політичні та матеріальні наслідки збиття пасажирського літака для Росії були величезними. Репутацію російської влади і особисто Путіна було розірвано на шматки. Західні санкції щодо Росії були посилені у відповідь на цю трагедію, а солідарність Євросоюзу, яка до того виглядала досить вразливою, помітно посилилась.
Американський тижневик Newsweek надрукував статтю «Опитування: Українці висловлюють зацікавленість виборами, проте мало хто схвалює дії парламенту». У цьому матеріалі йдеться, що українці готові йти на вибори 25 жовтня, згідно з опитуванням, проведеним «Міжнародним республіканським інститутом» на замовлення Агенції Сполучених Штатів з міжнародного розвитку.
Опитування вказало, що 75% українців майже напевно голосуватиме на місцевих виборах, обираючи нових мерів та місцеві ради.
Тижневик зазначає, що українці переважно підтримали нові правила, згідно з якими 30% виборчих списків політичних партій мають складати жінки. Загалом 73% підтримали це нововведення. Лише 29% респондентів у розірваній війною східній частині України висловили активне бажання проголосувати на виборах, порівняно до 45% у Західній Україні. Найактивнішими на виборах, згідно з опитуванням, мають стати українці старшого віку. 41% опитаних віком за 51 рік, сказали, що напевно голосуватимуть, порівняно до 31% тих, кому від 18 до 35 років.
Щодо виборчих симпатій українців Newsweek зазначає, що тут перед веде партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», яку, як пише американське видання, підтримує президент країни, в якого досить строкатий рейтинг популярності. Згідно з опитуванням, лише 4% українців цілком схвалюють дії президента, а 40% ці дії повністю не схвалюють. Тижневик додає, що ці показники свідчать про найвищий рівень невдоволення президентом від березня 2014 року. Кабінет міністрів постає не кращим у цьому випадку. Лише 2% українців повністю схвалює його діяльність, тоді як 54% гостро критикують діяльність уряду.
Однією з ділянок, яка отримала сильну підтримку українців, стала нова патрульна поліція у Києві, Одесі, та Львові. Нові співробітники української поліції здобули цілковиту підтримку своєї діяльності від 41% українців. Згідно з опитуванням, українці також помітно підтримують вступ до НАТО. А на запитання щодо міжнародної асоціації, до якої варто вступити Україні, українці у більшості погоджуються, що це мав би бути Європейський союз, хоча 17% опитаних і досі вважають за доцільне долучитися до митного союзу з Білоруссю, Казахстаном та Росією. Американське видання додає, що це постає досить несподіваним, бо понад третину українців вважає ставлення України до Росії «дуже холодним». Додаткові 26% опитаних визначили це ставлення як «холодне».
