Об’єднання територіальних громад в рамках реформи децентралізації влади дасть змогу підтримати вимираючі віддалені села. Але їх фінансування залежатиме від того, наскільки староста лобіюватиме інтереси своєї громади у виконавчому органі. Про особливості децентралізації, повноваження органів місцевого самоврядування, наповнення і використання місцевих бюджетів в ефірі Радіо Свобода розповів голова офісу реформ в Чернігівській області Ярослав Жиденко.
– Лунають закиди, що укрупнення громад може знищити маленькі села. Чи є підстави для побоювань?
Ми сподіваємося, що об’єднання територіальних громад допоможе більш ефективно розподілити кошти на місцях
– В процесі реалізації реформи в регіоні ми часто стикалися з такими думками. Уже сьогодні в Чернігівській області існують села, в яких, на жаль, взагалі немає населення. Тобто це ті села, які поступово вимирають, де неухильно знижується чисельність населення, і цей процес, мабуть, незворотний. Ми сподіваємося, що, навпаки, об’єднання територіальних громад допоможе більш ефективно розподілити кошти на місцях. Якраз сама об’єднана громада зможе підтримувати хоча б ті маленькі віддалені села, які увійдуть до її складу. Тому що громаді набагато видніше на місці, куди вкласти гроші.
– А якщо село, наприклад, на себе не заробляє, як воно буде претендувати на якусь частку в бюджеті? Чи можуть інші села сказати, що ви, мовляв, не заробили нічого, то і з бюджету нічого не отримаєте?
Від активності місцевого самоврядування і від активності представника певного населеного пункту буде залежати, чи його населений пункт отримуватиме більше фінансування, чи менше
– Така ситуація теж можлива. Проте, як ми знаємо, згідно з реформою в тих селах, які не будуть адміністративними центрами, залишається інститут старости. Тобто це буде особа, яка буде представляти інтереси самого села в адміністративному центрі і безпосередньо староста буде членом виконкому, тобто у виконавчому органі даної об’єднаної територіальної громади. Від цієї людини залежатиме, чи буде в загальному бюджеті об’єднаної територіальної громади передбачено рядок фінансування його населеного пункту. Від активності місцевого самоврядування і від активності представника певного населеного пункту буде залежати, чи його населений пункт отримуватиме більше фінансування, чи менше. Тобто ми сподіваємося, що в нас буде існувати здорова конкуренція. Наприклад, в Латвії існує така система, що населені пункти змагаються за фінансування на конкурсних засадах, шляхом написання проектів навіть в межах об’єднаної громади. Якісь населені пункти виграють це фінансування, якісь не виграють. І таким чином рівномірно розподіляється фінансування на конкурентній основі.
– Як вже змінилися бюджети громад після змін в податковому та бюджетному кодексах?
– Насправді зміни до бюджету трохи неоднозначні, тому що зміни відбулися нерівномірні. Якщо аналізувати Чернігівську область, від децентралізації в першу чергу виграли бюджети міст обласного значення. Так як вони отримали значний ресурс у вигляді 60% податку на доходи фізичних осіб. На жаль, села і селища його не отримали, у них, навпаки, забрали 25% ПДФО і передали на рівень району. Проте дуже виграли ті села, в яких знаходяться, наприклад, автозаправні станції, так як був введений новий тип податку – це 5% акцизу з роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів. Багато населених пунктів, в яких такі автозаправні комплекси існують, відчули значне збільшення дохідної бази. Насправді тепер виникає проблема не з грошима, а з їх ефективним використанням, тому що дуже часто не вистачає кадрового потенціалу в сільських, селищних радах для того, щоб правильно їх освоїти: провести тендери чи якісь тендерні процедури, оформити документи і використати їх на реальний розвиток свого населеного пункту.
– А от префекти матимуть відношення до фінансової частини діяльності громад? Вони зможуть зупиняти якісь господарські рішення?
В нашій Конституції записано, що префект одночасно з припиненням рішення повинен звернутися до вищого адміністративного суду і той вже буде приймати рішення про те, правильно він це зробив, чи ні
– Якщо аналізувати ті повноваження, які сьогодні передбачені в проекті змін до Конституції щодо децентралізації і в проекті закону про префектів (з ним можна ознайомитись на сайті Мінрегіонрозвитку), там не передбачається, що в префекта будуть якісь особливі права і повноваження, крім контрольних. Лише контроль за законністю і відповідністю Конституції рішень місцевого самоврядування. І насправді, як би не критикували префектів, коли ми спілкувалися з польськими колегами, їхня теза була така, що в нас дуже демократичні зміни до Конституції. Тому що у Польщі, наприклад, воєвода може зупиняти рішення органу місцевого самоврядування без звернення до суду, а в нашій Конституції записано, що префект одночасно з припиненням рішення повинен звернутися до вищого адміністративного суду і той вже буде приймати рішення про те, правильно він це зробив, чи ні.
