Світова преса пише про загибель українського вояка в результаті обстрілу з боку сепаратистів, це є серйозним випробуванням для режиму припинення вогню, якого обидві конфліктуючі сторони намагаються дотримуватись вже ось півтора місяця. А «Бі-Бі-Сі» звертає увагу на наміри голландської ініціативної групи провести референдум у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тим часом The Wall Street Journal пише про нелегкі часи українського аграрного сектору, який все ж намагається зміцнити позиції на одному з ключових ринків світу – ринку пшениці.
Сайт американської телекомпанії «АВС» повідомляє про першу загибель українського військовослужбовця від вогню сепаратистів на Сході України за понад місяць крихкого режиму припинення вогню.
Сайт каже, що перемир’я проходить одне з найсерйозніших своїх випробувань через цей інцидент.
Військові речники у Києві повідомили, що заколотники обстріляли українські позиції південніше Авдіївки, яка є північним передмістям Донецька ( а його сепаратисти проголосили своєю «столицею»).
«Бандити не припинили своїх постійних провокацій і обстріляли наші позиції», – цитують українських речників журналісти. Вогонь вівся з гранатометів, у результаті загинув один український вояк, а ще двоє отримали поранення.
Стаття нагадує, що сторони конфлікту підписали останню угоду про припинення вогню першого вересня і перемир’я допомогло вгамувати бойові дії, які тривали півтора року і в результаті яких загинуло, за офіційними даними, понад 8000 людей. Конфлікт також зіпсував відносини між Москвою та Заходом до найгіршого рівня від часу завершення Холодної війни, вказує стаття.
«АВС» пише, що українська армія повідомила про ще двох загиблих, але нічого не сказала про обставини тих смертей. Заколотники також повідомили про одну загиблу особу в минулі вихідні на околицях Донецька.
Стаття говорить, що українські військові час від часу зазнають втрат, але від підриву на мінах, а не через прямі бойові зіткнення з сепаратистами.
Сайт «Бі-Бі-Сі» пише про наміри ініціативної групи в Нідерландах провести референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом після того, як їй вдалося зібрати 427 тисяч підписів для організації такого голосування.
Ініціатори референдуму скористалися новим законом, який дозволяє проводити дорадчі референдуми.
Стаття зауважує, що парламент Нідерландів уже ратифікував Угоду про асоціацію, яка «усуне торговельні бар’єри між ЄС та Україною».
Але громадські активісти побоюються, що Угода про асоціацію може стати кроком до членства України в ЄС і буде коштувати голландським платникам податків мільярди євро, йдеться у статті.
«Це є шанс сказати, що ми теж хочемо висловитись», – каже євроскептично налаштований голландець Тьєрі Баудет. Виборці у Нідерландах будуть мати право голосу в питаннях розширення ЄС, законодавства та допомоги ЄС іншим країнам.
Баудета бентежить, пише сайт «Бі-Бі-Сі», що українці отримають право безвізових поїздок до ЄС у час, коли Україна перебуває в стані конфлікту з Росією.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС має запрацювати з 1 січня, але не буде діяти на повну силу, коли усі 28 членів ЄС ратифікують Угоду про асоціацію. Шість країн Євросоюзу все ще не завершили повністю процес ратифікації, нагадує «Бі-Бі-Сі».
Згідно із голландським законодавством, референдум може проводитись у разі, якщо ідею підтримає 300 тисяч громадян країни своїми підписами – тоді референдум має пройти упродовж шести місяців.
«І хоча референдум не має зобов’язуючої сили для уряду, результати його мають бути розглянуті в разі, якщо явка становитиме понад 30 відсотків осіб і більшість проголосує проти Угоди», – йдеться у статті.
«Україна все ще є житницею, але слабка валюта шкодить фермерам» – під таким заголовком вміщує статтю про український аграрний сектор газета The Wall Street Journal, вказуючи зокрема на те, що кредити зі ставкою приблизно у 30 відсотків роблять важкою справою імпорт добрив, насіння та сільськогосподарських машин.
Журналісти газети поїхали до Товстолуга, де фермери Юрій та Наталя Березовські мали два роки поспіль рекордні врожаї пшениці. Але зараз у них лише один клопіт: щоб бізнес не занепав.
Українські фермери під великим тиском з боку ослабленої національної валюти та високих кредитних ставок.
Цей тиск на українських аграріїв погрожує покласти край кільком рокам підйому, які вивели Україну на шосте місце серед виробників пшениці – і це потенційно може мати серйозні наслідки для світових ринків,пише газета.
«Нашим першим пріоритетом є залишитися на плаву. Наразі думок щодо зростання немає», – каже Юрій Березовський, аграрні площі якого збільшились із 40 гектарів 20 років тому до чотирьох тисяч нині.
Пшениця є ключовим товаром і політично чутливим експортним продуктом на світових ринках, Україна тут є потужним гравцем, зазначає газета.
На Україну припадає 9 відсотків світового експорту пшениці. Ослаблена українська гривня зробили Україну, а також Росію, серйозними конкурентами ЄС та США.
«(Українські пропозиції) найдешевші на ринку, вони виграють більшість тендерів, і це справді впливає на світові ціни», – каже газеті Штефан Воґель, який очолює дослідний аграрний підрозділ Rabobank. Україна з липня виграла п’ять тендерів із 12 в Єгипті, котрий є найбільшим у світі імпортером пшениці.
Українці також хочуть пробратися на традиційні ринки Америки, зокрема на мексиканський.
Незважаючи на колапс української економіки, аграрний сектор на підйомі— лише цього року 138 нових фермерських господарств постали в країні. І хоча конфлікт з Росією завдав значної шкоди найбільш індустріалізованим районам країни, сільськогосподарські ж постраждали менше, зазначає газета.
