Київ – Восьмого жовтня Верховна Рада розгляне низку антикорупційних законопроектів, серед яких – про заборону випускати під заставу обвинувачених у корупції. В представництві ЄС в Україні наголошують, що ухвалення цих законів є важливим у рамках плану дій візової лібералізації. Утім, перший віце-спікер Андрій Парубій зазначає, що стара система чинить шалений супротив ухваленню антикорупційних законів.
Представляючи в парламенті проект антикорупційних законів, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголосив, що без ухвалення цих законів отримати безвізовий режим із ЄС неможливо. Серед іншого, йдеться про створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних злочинів.
Натомість депутат з фракції «Батьківщина» Сергій Власенко зауважив, що, прикриваючись гаслами про безвізовий режим, урядовці пропонують підтримати недолугі закони про спеціальний арешт та конфіскацію майна з метою уникнення корупційних ризиків. Депутати з інших фракцій також закликали уряд ретельніше готувати такі важливі новації, а відтак законопроекти про спеціальний арешт та конфіскацію підтримали, прийнявши за основу.
Хабарникам-високопосадовцям застава не допоможе
Також днями на засіданні новоствореної Національної антикорупційної ради президент Петро Порошенко закликав парламент вже на цьому тижні ухвалити закон, який би забороняв випускати під заставу високопосадових хабарників.
Якщо хабарника відпускають під заставу, яка часто-густо вдесятеро менша, ніж сума отриманого хабаря – це є неприйнятноПетро Порошенко
«Безумовно, що державні службовці першого і другого рангу мають можливість сховатися від слідства, впливати на слідство… І якщо хабарника відпускають під заставу, яка часто-густо вдесятеро менша, ніж сума отриманого хабаря – це є неприйнятно для правової держави», – зазначив глава держави.
Заяву про доцільність ухвалення такого закону президент робив ще в березні цього року, коли звільняли під заставу затриманих за обвинуваченням у корупції високопосадовців ДСНС, однак досі це не мало помітних наслідків.
Антикорупційним прокурорам прокурорський досвід зайвий
Також йдеться про зміни до закону щодо формування антикорупційної прокуратури. Депутатам пропонують скасувати норму про те, що в антикорупційній прокуратурі мають працювати ті, хто має досвід прокурорської роботи.
«Система прокуратури настільки прогнила, що насправді було б дуже доречно зняти цю вимогу, залишивши вимогу до юридичної освіти – щоби змогли прийти в антикорупційну прокуратуру люди не пов’язані зі старою системою», – вважає член Національної антикорупційної ради Андрій Марусов.
Голова Національної антикорупційної ради народний депутат Мустафа Джемілєв зазначив, що «рівень корупції найбільший у тих структурах, які покликані з нею боротися». За його словами, найбільше до відповідальності у корупційних справах притягають суддів, співробітників МВС та прокуратури.
Між тим, у представництві ЄС в Україні зазначають, що запуск антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро є однією з головних умов для надання безвізового режиму та збільшення допомоги Україні.
Між тим, зараз виникла ситуація, коли антикорупційне бюро фактично не може почати роботу, через відсутність відповідної прокуратури. Адже саме антикорупційна прокуратура має наглядати за дотриманням законів та підтримувати держобвинувачення у відповідних провадженнях.
За даними соціологів, українці вважають корупцію більшою проблемою для розвитку країни, ніж навіть війна на Сході.
Хто і що заважає боротьбі з корупцією в Україні? Про це йшлося в ефірі Ранкової Свободи. Фрагменти програми можна послухати нижче:
