«Ми зламали панцир Держказначейства і Мінфіну, щоб показати видатки і доходи бюджету в реальному часі» – Мойсеєнко

Київ – Сервіс, де будь-хто може подивитися всі видатки й доходи, а також фактичне використання бюджетних коштів Києва запустили всупереч спротиву влади. Про це в ефірі програми «Молодь плюс» розповів співкоординатор ініціативи Kyiv Smart city Антон Мойсеєнко. За його словами, «розумне місто» можна побудувати лише завдяки технологіям. Тож наступним проектом ініціативи є сервіс з управління майном громади, де можна проконтролювати, хто орендує певне комунальне приміщення і скільки за нього платять.

– У світі немає чіткого визначення що таке Smart city, тобто «розумне місто». Хтось каже, що це технології, хтось, що це виміри, хтось, що це певна культура. Для мене «розумне місто» – це інтеграція людського капіталу, фізичної інфраструктури і технологій. Бо я не зовсім уявляю «розумне місто» без розумних мешканців. Місто має бути комфортним і зручним для людей, а без технологій на сьогодні досягти цього важко.

– На Форумі Kyiv Smart city, що відбувся нещодавно, підписали меморандум про співпрацю?

– Так, міська влада, представники громадськості і бізнесу (починаючи від транснаціональних компаній до місцевих стартаперів) будуть працювати разом і будуть реалізовувати концепцію «розумного міста».

– Один із проектів Вашої ініціативи – це «Відкритий бюджет». Розкажіть, що це?

– Проект був запущений ще в липні за допомогою інвестицій з боку німецької корпорації SAP, що базувалися на особистих домовленостях мера і керівництва корпорації.

Це – сервіс, де ми можемо подивитися повністю всі планові видатки й доходи, а також фактичне використання коштів міста. Ми беремо цю інформацію з казначейства. Зараз іде інтеграція з системою «Прозоро» електронних закупівель. Тоді зможемо мати всю інформацію про те, що відбувається з бюджетними коштами, на що вони витрачаються тощо. Можна подивитися, наприклад, якщо школа закупила вікна в приватного підприємства «Іванов», як же це було?

– Тобто я можу ввести в рядок пошуку «школа, номер…»?

– Поки не так просто. Ви можете зайти на департамент освіти, потім управління освіти району, а потім вже по школам подивитися, що ж відбувається з фінансуванням.

– Давайте пояснимо, що ж це дає суспільству.

– Ну, у нас же освіта безкоштовна, тому коли приходять батьки в школу, в них починають просити гроші на ремонт чи вікна. Але часто місто теж виділяє на це певні кошти. Тож, щоб не збирали кошти два рази на одне й те саме, батьки зможуть перевірити і спитати директора: «А чому це ти в мене просиш гроші, якщо їх тобі місто вже виділило і ти її використав?»

– Які інші проекти Kyiv Smart City вже працюють?

– Ми говорили про електронні закупівлі. Вже готова система управління комунальним майном. Всі зможуть подивитися інформацію про певне комунальне приміщення – в кого воно в оренді, скільки за нього платять тощо.

Також іде серйозна боротьба щодо електронних послуг. Це важкий процес, не завжди він залежить від міста, інколи від центральних органів влади.

– Ви відчуваєте якийсь спротив? Адже не всім вигідно оприлюднювати закупівлі, інформацію про те, за скільки здається те чи інше приміщення офіційно, за скільки куплені ті чи інші вікна в школу.

– Наша ініціатива вже перетворюється у цілий рух. І з рухом вже складніше боротися. З центральними органами проблеми є. Наприклад, по «Відкритому бюджету» ми б запустили платіжки ще в червні, але Держказначейство надіслало папірець, що ніби ця інформація є банківською таємницею. Це насправді не відповідає дійсності і суперечить чинному законодавству. Адже на той момент вже був ухвалений закон про відкриті дані, про публічність державних коштів.

Тож ми 3 місяці зламували панцир казначейства і Мінфіну, щоб все-таки докопатися і отримати інформацію про видатки і доходи міського бюджету в режимі реального часу. Тобто так, спротив є. Якби КМДА грала з Мінфіном в переписку, то це було би вічно, але коли підключається громадськість і бізнес, то Мінфіну вже важче зманеврувати, їм доводиться розкриватися.