Активіст Зорян Кісь пропонує вшанувати пам’ять чеського дисидента й президента Вацлава Гавела, який завжди підтримував Україну, і перейменувати на його честь бульвар Івана Лепсе. Ініціативу ж надання бульвару імені київського комуніста Валентина Згурського, щодо якої вже навіть провели опитування, він вважає недоцільною і неправильною. Терміни обговорення щодо перейменування бульвару закінчилися ще в серпні, але представники місцевої влади припускають, що пропозицію активіста можуть і підтримати. Також ініціатива сподобалася посольству Чехії в Україні.
Перейменувати бульвар Івана Лепсе на ім’я чеського президента Вацлава Гавела – із такою ініціативою виступив київський активіст Зорян Кісь.
Офіційне обговорення перейменування бульвару закінчилося майже 2 місяці тому – згідно із проектом рішення Івана Лепсе змінять на Валентина Згурського. Він очолював Київську міську раду з 1979 по 1990 роки.
Обговорення на сайті тривало з 10 червня до 10 серпня і було завершене з результатом 788 голосів за перейменування і 644 – проти. Втім, Кісь нагадує, що в киян не було можливості обирати інші назви і закликає відкласти рішення, щоб провести справжнє громадське обговорення. Сам він мешкає саме на бульварі Лепсе.
«Я правозахисник, тому хотів би жити на бульварі імені цієї великої людини. Він був не лише політиком і драматургом і багато важить для правозахисного руху», – наголосив Кісь.
Ім’я ж Згурського викликає в нього запитання, бо «той був компартійним функціонером».
«95% коментарів, які там були залишені, були негативними. Валентин Згурський був партійним функціонером, входив у ЦК Компартії, а на початку 90-х його ім’я преса пов’язувала з діяльністю так званої «київської сімки», серед них, зокрема, Віктор Медведчук і брати Суркіси», – заявив Кісь. Він нагадав, що сам Гавел не вступав до Комуністичної партії, боровся з нею і постраждав через це – кілька разів сидів у в'язниці, зокрема перебував в ув’язненні з 1979 по 1983 рік.
Ініціативу активіста підтримали у посольстві Чехії в Україні та в Інституті світової політики.
За словами заступника чеського посла Павла Бучека, вони, звісно, не хочуть втручатися в процес перейменування вулиць у Києві, але підтримують ідею Кіся.
«По-перше, ми б хотіли бачити, щоб закон про декомунізацію працював. І по-друге, ми точно знаємо, що Вацлав Гавел любив Україну, любив вільну й незалежну Україну. Він би дуже радів розвитку вашої країни, який проходить зараз», – наголосив Бучек.
Наступного року в Києві поставлять п'єсу Гавела
Директор Чеського центру в Києві та другий секретар посольства з питань культури та освіти Люція Ржегоржикова нагадала, що в наступному році Чехія буде святкувати вісімдесятиріччя від дня народження Гавела, деякі заходи пройдуть у Києві.
«Чеська Республіка планує поставити одну з його п’єс у Києві, в театрі на Лівому березі. Спеціально сюди приїде чеський режисер. А прем’єра цієї п’єси буде потім у Національному театрі в Празі. Також планується видання книг Вацлава Гавела, його п’єс та есе, зокрема твір «Сила безсилих», – розповіла Ржегоржикова.
Старший аналітик Інституту світової політики Дарія Гайдай переконана, що перейменування бульвару на ім’я Гавела наблизить Київ до світового контексту.
«Європейська практика передбачає, що вулиці отримують назви, щоб відзначити когось, у тому числі іноземних лідерів, які підтримували країну. У Києві, на жаль, я не знайшла таких вулиць, тоді як Вацлав Гавел є одним із тих, хто і під час Помаранчевої революції, і за часів Віктора Януковича активно підтримував країну, закликав Євросоюз не забувати про неї і наголошував, що без України ЄС не може вважатись безпечним і успішним містом», – заявила Гайдай.
«Цій вулиці пощастило, що ім'я Вацлава Гавела ще вільне»
До обговорення долучилася журналістка Наталія Седлецька, автор і ведуча програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та Першого cуспільного. У 2013 році вона здобула журналістську стипендію імені Вацлава Гавела.
Вона нагадала, що 1995 року саме після запрошення цього політика й правозахисника штаб-квартира Радіо Свобода переїхала з Мюнхена до Праги.
«Причому, не будь-куди, а в історичну будівлю парламенту, де до цього працював комуністичний парламент. Орендну плату було встановлено в розмірі 1 долар на рік. Було безліч варіантів, як використати цю будівлю, але він таким чином підтримав свободу слова. Отже, доля видання, де я працюю, тісно переплетена із постаттю Вацлава Гавела», – розповіла Седлецька.
Вона також наголосила, що зараз у киян немає іншого вибору, крім як перейменувати вулиці, тому час вирішувати.
«Дуже добре, що є такі ініціативи і, як на мене, цій вулиці пощастило, що ім'я Вацлава Гавела ще вільне», – наголосила журналістка.
Також за ініціативи посольства під час обговорення продемонстрували два документальних фільми про Вацлава Гавела: «Вацлав Гавел: Стисло, будь ласка» та «Ольга».
На обговорення прийшли представники Солом’янської райадміністрації. За словами головного спеціаліста відділу внутрішньої політики Алли Сольської, КМДА може прислухатися до пропозиції Кіся.
«На сайті Солом’янської райадміністрації ми розмістимо інформацію про сьогоднішню зустріч. І мешканці, які відвідують цей сайт, дізнаються про цю пропозицію», – пообіцяла держслужбовець.
Кісь побоюється, що рішення про перейменування бульвару буде винесене вже на наступну сесію Київського міської ради, яка запланована на 8 жовтня. У порядку денному проблема перейменування дійсно зазначена, але список вулиць поки що невідомий. Активісти закликають відкласти перейменування.
У радянські часи Вацлав Гавел (1936-2011 роки) був чеським письменником, дисидентом і правозахисником. З 1989-й по 1992 рік був президентом Чехословаччини, а з 1993 по 2003 рік – президентом Чеської Республіки. У 1996 році Вацлав Гавел отримав титул почесного доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Через 10 років був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого третього ступеня за заслуги перед українським народом.
