Київ – У Міністерстві інфраструктури України заявляють, що санкції Києва проти російських авіакомпаній стали наслідком порушення ними українського законодавства. Водночас «дзеркальні санкції» з боку Росії є безпідставними, наголошують в українському відомстві. Експерти ж зазначають, що ці обмеження погіршать транзитні перспективи України та скоротять ринок.
Міністерство інфраструктури України вперше з моменту оголошення про санкції щодо російських авіаперевізників прокоментувало їхнє значення для обох держав. За словами міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, санкції з боку української сторони – це відповідь на порушення конкретними російськими авіакомпаніями норм двосторонньої міжурядової угоди. Вони не дотримувалися законодавства України і нехтували міжнародними правилами, наголошує міністр. Українські ж компанії, які стали об’єктом «дзеркальних санкцій», російського законодавства не порушили, тому заборони з боку Росії є невмотивованими, стверджують у відомстві.
Мета санкцій – покарання порушників та посилення економічного тиску на ядерну державу, яка здійснила військову агресію проти України. Такі санкції проти Російської Федерації запровадили інші країни світуАндрій Пивоварський
«Мета санкцій – покарання порушників та посилення економічного тиску на ядерну державу, яка здійснила військову агресію проти України. Такі санкції проти Російської Федерації запровадили інші країни світу – США, ЄС, Японія, Норвегія, Швейцарія і так далі. Глобально суспільство нас підтримує. Україна, як й інші країни світу, готова понести економічні втрати від такого рішення. Цей тиск економічно відчують у першу чергу авіакомпанії з Російської Федерації», – зазначив міністр.
Утім, експерт з питань транспорту, колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава вважає, що авіасанкції скоротять транзитні перспективи України та вплинуть на скорочення ринку. Він зазначає, що рішення запровадити санкції саме зараз – політичне та емоційне, яке цілком прогнозовано викликало аналогічну відповідь Росії. Експерт додає, що через взаємні санкції між країнами в українських аеропортах зменшиться пасажиропотік, що може викликати зменшення робочих місць.
«Наприклад, в аеропорту пасажиропотік – мільйон людей. Відповідно є певна кількість працівників, задіяна в їх обслуговуванні – процедурах реєстрації, догляду та контролю, тощо. Відповідно, якщо пасажиропотік зменшиться, то навантаження на одного співробітника буде значно меншим», – стверджує Олександр Кава.
Санкції – це удар по українських підприємствах
Про те, що санкції завдадуть шкоди українським підприємствам, кажуть у Міжнародному аеропорті «Київ» («Жуляни»). Таку думку висловив голова ради директорів цього аеропорту Денис Костржевський в інтерв’ю агентству «Українські новини». За його словами, аеропорт втратить близько 30% доходів із відходом тих російських компаній, які потрапили під санкції, зокрема компанії «Трансаеро».
Приблизну вартість збитків, заподіяними як українськими, так і російськими санкціями порахували у компанії «Міжнародні авіалінії України». Російський напрямок забезпечував компанії річний пасажиропотік приблизно 350 тисяч людей, розповідає президент авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» Юрій Мірошников. Цього року у МАУ планували здійснити до Росії 1600 рейсів трьома літаками з Києва та Одеси.
«Ми очікуємо суто негативного ефекту – більше ніж 6 мільйонів доларів. Це втрати від операцій у Росії для мережі МАУ. І більш ніж 30 мільйонів доларів – втрати від обороту грошей, які ми маємо на російському ринку. Крім того, найближчим часом ми маємо повернути гроші за квитки. Це приблизно 13-14 тисяч пасажирів, які, скоріш за все, звернуться до нас за поверненням. А це приблизно 2 мільйони доларів», – наголошує Юрій Мірошников.
Альтернативні варіанти
Українським авіакомпаніям доведеться шукати альтернативні аеропорти, через які можна буде дістатися з Києва до Москви, що суттєво збільшить вартість квитків і час, проведений в польоті. Зокрема у МАУ повідомили, що такими альтернативними варіантами для компанії стануть аеропорти у Мінську, Ризі, а також у Кишиневі. З білоруською національною авіакомпанією «Белавія» вже ведуться переговори щодо спеціальних тарифів.
«Ми маємо право літати у Мінськ два рази на день. Поки літаємо один, але ми плануємо збільшити кількість частот до максимально можливого. Ми можемо запланувати літаки максимальної ємності на цей маршрут. Якщо цього буде не вистачати, тоді будемо звертатися до влади з пропозицією збільшити кількість частот із Білоруссю», – зазначає Юрій Мірошников.
Але такі альтернативні варіанти можуть викликати незручності, такі як очікування транзитного рейсу, і дефіцит транспортних засобів, стверджують у МАУ. Адже польоти в Росію з України і навпаки збільшить пасажиропотік в цих аеропортах, що вплине на їхню пропускну властивість.
Взаємні російсько-українські санкції можуть позитивно вплинути на авіаринки тих країн, які будуть приймати рейси, наголошує Олександр Кава.
«Кому вигідно це може бути – у нашому випадку це білоруська компанія «Белавіа», латвійська «ЕйрБалтік», «Лот» із трафіком через аеропорт Варшави. А що стосується основного транзиту України азійського й тихоокеанського регіону, куди багато наших співвітчизників літало саме компанією «Аерофлот», то, ймовірно, цей пасажиропотік переключиться на компанію Turkish Airlines, на її основний хаб в аеропорту у Стамбулі», – зазначає експерт.
Водночас, за словами президента МАУ Юрія Мірошникова, чия компанія вже рік не може перетинати повітря над Російською Федерацією, санкції були б більш дієвими, якби Україна заборонила російським авіакомпаніям перетинати повітря над своїми земляли. Це призвело б до великих втрат російських авіаперевізників. Довший шлях, більша витрата палива і збільшення часу для стиковок рейсів – такі санкції були б більш суворими, наголошує Юрій Мірошников.
Державна авіаційна служба України заборонила російським авіакомпаніям польоти в Україну. До санкційного списку потрапили перевізники, які здійснювали польоти до анексованого Росією Криму, зокрема «Аерофлот», три його дочірні компанії («Росія», «Донавіа», «Оренбурзькі авіалінії»), «Трансаеро» (яка нещодавно перейшла під операційне управління «Аерофлоту»), «Сибір», «Уральські авіалінії», «Газпромавіа», Red Wings. Усього 29 компаній, дві з яких незаконно «націоналізував» так званий уряд тимчасово окупованого півострова. Невдовзі після заяви Кабміну про санкції, Росія заявила, що з 25 жовтня цього року вводить заборону на польоти українських авіакомпаній.
