Конфлікт, що спричинив масову бійку у селі Катеринівка Тернопільської області 21 вересня, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, врегульований. Принаймні, в цьому запевняють місцеві чиновники. До листопада громади Української православної церкви (Московського патріархату) і Української православної церкви Київського патріархату ділитимуть єдину в селі церкву порівну і проводитимуть богослужіння у ній по черзі. Та небезпека спалаху нового конфлікту і поглиблення протистояння церков в Україні залишаються досить високими.
Суперечка за церкву між вірянами УПЦ (Московського патріархату) та УПЦ Київського патріархату закінчилась масовою бійкою, численними тілесними травмами у правоохоронців і відкриттям кримінального провадження.
Непорозуміння, за словами місцевих жителів, почалися ще після Майдану, але загострилися після того, як «батюшка» нібито відмовився «Отче наш» читати українською і не хотів безкоштовно молитись за чотирьох хлопців із села, які загинули в АТО. Крім того, певній частині місцевих не сподобалось, що до церкви почали звозити невідомих людей, які представлялись паломниками, а для місцевих церкву де-факто закрили, обмотавши ворота ланцюгами і замкнувши їх на колодку.
І от коли кількість супротивників такого стану справ стала критичною, у селі зібрали підписи і пішли до чиновників з вимогою зареєструвати свій статус у новій редакції.
«Ми зібрали 148 підписів за Київський патріархат. Я сама порахувала, хто з дорослих живе у селі. Вийшло 202 людини», – розповідала Валентина Кохановська. (Загалом у селі «числяться» близько 300 виборців).
У той же час до ОДА надійшло звернення і від іншої частини цієї релігійної громади з проханням не реєструвати статут громади в новій редакції, оскільки певна частина мешканців села не хоче змінювати конфесійну належність.
«Відбувається те, що й усюди. Йде систематичне захоплення храмів… Якщо хочуть окрему громаду, хай собі реєструються і вже тоді домовляються про храм. А так подають чомусь документи не на реєстрацію своєї громади, а на перереєстрацію нашої», – обурювався канцлер Тернопільської єпархії УПЦ (МП), отець Степан Балан.
Тож 7 вересня очільник Тернопільської ОДА Степан Барна видав розпорядження про передачу єдиного в селі храму у рівне і почергове користування громадами УПЦ (МП) і УПЦ КП. З приводу цього районна державна адміністрація повинна була укласти договір із кожною з громад, але 10 вересня такий договір уклала лише УПЦ КП. Громада УПЦ (МП) укладати договір відмовилась.
Кульмінація з кров’ю
Далі події почали розвиватись набагато динамічніше. 21 вересня, у свято Різдва Пресвятої Богородиці, після того, як у церкві відслужили літургію віряни УПЦ (МП), користуючись правами укладеного договору, до храму на 16-у годину прийшли члени громади УПЦ КП. Але їхні опоненти викликали правоохоронців і організовано привезли автобусами близько 200 невідомих, що представлялись паломниками і семінаристами. На допомогу працівникам районної міліції прибули і бійці батальйону «Тернопіль». Очевидці підтверджують і присутність декількох членів «Правого сектора», що були на боці Київського патріархату.
З подвір’я церкви люди не розходились до півночі. Двічі невідомі семінаристи і паломники намагались прорватись через паркан і зайти до церкви, де весь цей час перебували віряни УПЦ Київського патріархату. Все це супроводжувалось лайкою, криками та релігійними співами. Градус напруги був дуже високим.
«Ми приїхали молитовно підтримати людей, у яких незаконно забрали храм. Але нам чинили супротив працівники міліції. З рукоприкладством, із матами нас виганяли, штовхали нас», – розповів семінарист Валентин Шекмар.
У результаті бійки декілька «приїжджих» і декілька працівників міліції зазнали тілесних ушкоджень. За цим фактом розпочате кримінальне провадження відповідно до частини другої статті 345 Кримінального кодексу – загроза або насильство щодо правоохоронців.
Та попри все, на цей час усі проблеми з Катеринівкою владнали, переконує заступник директора Департаменту культури, релігій та національностей, начальник управління охорони культурної спадщини, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігор Кульчицький.
«На даний час складений графік почергових богослужінь до 1 листопада. Це пробний графік, і ми дуже покладаємо надії, що представники громад і священики, як їхні керівники, будуть цього графіку дотримуватись. І якщо вони утримуватимуться від груп підтримки, приїжджих людей, то ніяких конфліктів виникнути не повинно. Є одне приміщення, яке не використовується, і одна з громад висловила готовність взяти його для переобладнання під храм», – повідомив він, маючи на увазі громаду УПЦ (МП).
Усі винні у подіях і сутичках мають бути покарані, додає Кульчицький і обіцяє, що так і буде, як тільки правоохоронці оприлюднять результати розслідування.
Тепер завдання місцевих органів, та й державних також, – не допустити таких подій, доповнює його релігієзнавець, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.
Є сотні священнослужителів, які стають на бік агресора і окупантаАндрій Юраш
«Повинні констатувати, що це не поодинокий випадок. Повторення цього сценарію цілком можливий і в інших населених пунктах. У керівництві православної церкви є розумні, здоровомислячі ієрархи, але одночасно ми констатуємо, що на локальному вимірі є сотні священнослужителів, які стають на бік агресора і окупанта. Я думаю, що суспільство зніме оці всі застереження, коли священноначалля Української православної церкви вживе канонічні санкції щодо тих священиків, які діють на користь агресора. Прийшов час показати суспільству, з ким насправді УПЦ», – каже він.
Андрій Юраш також анонсував звернення до керівництва УПЦ (МП) з вимогою перенести чотири єпархіальні центри з окупованих територій Донбасу на неокуповані.
«Ми розуміємо, що є парафії на місцях, є там священнослужителі. Хай залишаються, вони мають бути з народом. Але церква має показати, де її начало, де її пріоритети. Це б був той винятково важливий жест, який би зняв усі провокативні стосовно УПЦ запитання», – пропонує він.
Із 21 вересня по 2 жовтня у Варшаві проходить нарада з людського виміру і забезпечення прав людини ОБСЄ, під час якої представлять окремий звіт щодо порушень прав віруючих у Криму.
«І для того, щоб перекрити весь негатив, який пов’язаний із діяльністю Російської Федерації на території Криму, і була витягнута карта порушення прав віруючих в Україні на прикладі Катеринівки», – припускає Андрій Юраш.
Раніше із Московського до Київського патріархату перейшли села Башуки, Бутин, Вовківці, Куликів, Колосова, Лішня і Новостав Тернопільської області.
Загалом в області є 120 громад Української православної церкви (Московського патріархату) і 350 Української православної церкви Київського патріархату.
