Олександр Гостєв і Андрій Шароградський
Найближчими днями стане зрозуміла доля декількох російських військовослужбовців з Новоросійська, що відмовилися від «відрядження» до Сирії. Вони послалися на відсутність письмового наказу та інші порушення закону. Однак, замість захисту їхніх прав військове командування звернулося до Федеральної служби безпеки, з ініціативи якої контрактників можуть звинуватити за різними статтями Кримінального кодексу Росії, аж до державної зради.
18 вересня інтернет-видання «Газета.Ru» розповіло, що в Новоросійську на залізничній станції Тунельна розташовується так звана зведена рота з 20 військовослужбовців-контрактників Збройних сил Росії, яких командування, ймовірно, готується відрядити до Сирії. Їх прислали сюди нібито для вивантаження військової техніки. Однак на посвідченні про відрядження не була поставлена дата повернення, а перед відправкою до Новоросійська командир сказав військовим, що їх готують до відрядження в «спекотну країну».
Четверо контрактників на чолі з лейтенантом Олексієм Н. також повідомили, що у всієї зведеної роти взяли документи на оформлення службових закордонних паспортів, після того, як 16 вересня вони зустрілися з представником Генштабу Росії. Ця людина виступила перед військовослужбовцями в цивільному одязі, заявивши, що наказ про відрядження за кордон «секретний». Також він підтвердив, що роту відряджають в сирійське місто Латакія.
Дізнавшись, що їх відправляють до Сирії, військові вирішили офіційно відмовитися від відрядження, проте в місцевій військовій прокуратурі, за їхніми словами, заяви не тільки не прийняли, але і підключили до справи Федеральну службу безпеки. За даними «Газети.Ru», військові тоді звернулися до Ради з прав людини при президенті Росії, який надіслав запит до Міністерства оборони з проханням перевірити ці скарги.
Одночасно прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи публікацію «Газети.Ru», заявив, що в Кремлі не мають даних про російських військових-контрактників, які звертаються зі скаргами на те, що їх нібито відправляють до Сирії.
Адвокат Іван Павлов, який взявся захищати інтереси цих військовослужбовців, зазначає, що військова прокуратура не діє, в той час як контрактники переживають період «перевірок, допитів і погроз аж до кримінального переслідування»:
– Чи відомо Вам, що зараз відбувається з цими військовослужбовцями? Про скількох саме людей йдеться?
– Я не можу назвати ні кількість, ні імена тих осіб, яких я представляю, чисто з міркувань їхньої безпеки. Лише можу сказати, що до мене звернулася група військовослужбовців, яких «втемну», не надавши їм ніякої інформації, намагалися перекинути в одну з гарячих точок. Вони, отримавши непрямі відомості про те, що така відправка може відбутися, звернулися спочатку до військової прокуратури, яка абсолютно не діяла в цій ситуації. І замість того, щоб захищати права військовослужбовців, нацькувала на них представників ФСБ. Зараз, після того, як здійнявся шум в ЗМІ, ситуація спочатку начебто поліпшувалася, цих військовослужбовців почали переводити назад, до місця постійної дислокації їхньої частини. Наразі вони якраз в дорозі – але поки не доїхали. Тому ми уважно спостерігаємо за подіями. І якщо до цих військовослужбовців будуть застосовувати якісь перевірки і допити, або накладати на них якісь стягнення, ми юридично увійдемо в цей процес і будемо відстоювати їхні права та інтереси.
– А їм погрожували, за Вашою інформацією?
– Їм погрожували кримінальним переслідуванням. Йшлося, як вони мені пояснили, ледь не про звинувачення у державній зраді.
– У чому полягають порушення законів у цьому випадку, причому, на кожному етапі, з боку Міноборони, з боку військової прокуратури, з боку інших офіційних інстанцій?
Якщо людей відправляють у відрядження, не називаючи кінцевого пункту призначення, і вони вже наприкінці починають розуміти, що їдуть в гарячу точку, це порушення умов контракту і законодавства
– У цьому випадку, на мій погляд, ідеться про ігнорування прав військовослужбовців, які передбачені і Конституцією, і законодавством про військову службу. Контрактники такі ж люди, як і ми з вами, вони громадяни! Незважаючи на те, що вони повинні «виконувати наказ». Але будь-який наказ повинен бути чітким і зрозумілим, для того, щоб вони могли вирішити – чи їхня це війна, чи ні. Якщо людей відправляють у відрядження, не називаючи їм кінцевого пункту призначення, і вони вже наприкінці починають розуміти, що їдуть в гарячу точку, то це, звичайно, порушення як умов контракту, так і чинного законодавства.
– Оскільки всі вважають, що цих людей збиралися відправити за кордон, за межі Росії, а саме, в Сирію, то багато хто вказує на те, що ці військові були б абсолютно безправні потім, якби вони повернулися благополучно з цього так званого «закордонного відрядження», в сенсі якихось компенсацій можливої шкоди для здоров'я, виплат і так далі. А якби вони взагалі не повернулися, то їхні родини ніколи не змогли б отримати не те що якоїсь компенсації, а й навіть доказів того, що їхній родич загинув, виконуючи військовий обов'язок.
У кожного військовослужбовця є можливість вибору. Він може просто за незгоди з якимось наказом покласти рапорт на стіл і сказати: «Вибачте, але в таких умовах я служити не буду!»
– За абсолютно туманних обставин – куди їх відряджали, навіщо, які цілі перед ними ставили – звичайно, виникає благодатний ґрунт для усякого роду зловживань з боку військового командування. Ці військовослужбовці позбавляються соціальних гарантій, чого не сталося б, якби всі накази були оформлені належним чином. Їх би ознайомили з цими наказами та надали можливість вибору. Тому що у кожного військовослужбовця є можливість вибору. Він може просто за незгоди з якимось наказом покласти рапорт на стіл і сказати: «Вибачте, але в таких умовах я служити не буду!»
– З точки зору розуміння й дотримання законів і розуміння прав військовослужбовців, хоч якісь зміни з радянських часів у головах воєначальників відбулися?
– Якщо і відбулися, то ми їх не помічаємо. Тому що до людей як за часів СРСР і Радянської армії ставилися, як до гарматного м'яса, як до безправних рабів, так і продовжують ставитися. Незважаючи на те що всім розсудливим людям зрозуміло: сучасну й ефективну армію можна побудувати тільки з вільних людей, шляхом нормальної контрактної системи, коли кожна зі сторін, а не тільки нижчий за рангом військовослужбовець, знає свої обов'язки. «Батьки-командири» повинні розуміти, що на них також лежать певні обов'язки перед своїми підлеглими.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобод
