Візит президента Росії Володимира Путіна до Китаю дав кілька нових угод, підписаних 3 вересня, але Путіну не вдалося домовитись про фінансування деяких великих інфраструктурних та енергетичних проектів. Неспроможність російських гігантів – компаній «Газпром» та «Новатек» – отримати необхідне фінансування в Пекіні продемонструвала, що відносини з Китаєм, які Москва будувала на противагу Заходу, мають свої обмеження.
Банки Китаю досі не повною мірою заповнити порожнечу, що її зазнав фінансовий сектор Росії через суворі західні санкції, які перешкоджають західним банкам брати участь в фінансуванні російських проектів через агресію Кремля в Україні.
Путін списав скорочення фінансування на «турбулентність» у світовій економіці, натякаючи на різке падіння фондового ринку Китаю, що викликало глобальний шторм на світових ринках минулого місяця.
«Ми бачимо… турбулентність у світі і в наших економіках, і ми до цього готові», – сказав Володимир Путін на зустрічі з президентом Китаю Сі Цзіньпіном 3 вересня.
«У нас є абсолютна впевненість, що ми будемо рухатися вперед поступово, розвиваючи наші відносини і реалізуючи всі наші плани, включно з великими проектами, які, без сумніву, справлять позитивний вплив як на розвиток економік Росії та Китаю, так і на всю світову економіку», – додав Путін.
Візит Путіна в Пекін, як і очікувалося, дав у підсумку два десятки нових угод в різних секторах – від банківського до будівництва вантажівок і телекомунікацій. Ігор Сєчин, один з найближчих союзників Путіна, заявив, що сукупний інвестиційний потенціал підписаних угод становить 30 мільярдів доларів.
Брак коштів для мега-проектів
Але що впадало в очі, так це те, що спільні проекти Росії та Китаю вартістю близько 113 мільярдів доларів або зайшли в глухий кут, або їхня реалізація затримується через брак фінансування.
Один з таких проектів, який загальмувався, – це прагнення компанії «Новатек», найбільшого російського незалежного виробника природного газу, заручитися китайським фінансуванням для побудови великого заводу з виробництва скрапленого газу вартістю 27 мільярдів доларів на Ямалі. В цьому проекті партнерами «Новатеку» виступають французький Total та китайська компанія CNPC.
Співвласником «Новатеку» є мільярдер Геннадій Тимченко, один з найближчих друзів Путіна. Компанії було перекрите західне фінансування, коли США ввели санкції проти Тимченка.
Тимченко раніше заявляв, що Китай дасть кредити на суму до 20 мільярдів доларів для реалізації Ямальського проекту. Але гроші так і не надійшли.
Також не було ніякого прориву і для енергетичного гіганта «Газпрому», який шукає фінансування для побудови газопроводу в Китай, що має пролягти російським Алтайським краєм.
Керівник «Газпрому» Олексій Міллер, повернувшись із Китаю з порожніми руками, заявив, що сподівається на підписання контракту щодо фінансування проекту навесні 2016 року.
Експерти з питань енергетики кажуть, що падіння цін на нафту і послаблення російського рубля за останній рік, в поєднанні з власними економічними проблемами Китаю, означає, що деякі проекти можуть бути відкладені на невизначений термін.
Представник китайського міністерства торгівлі Лін Цзі сказав минулого місяця, що низькі ціни на нафту ускладнили переговори про реалізацію газового Алтайського проекту і що коливання рубля в цілому приносять додаткові ризики для співробітництва Росії й Китаю.
«На тлі уповільнення економічного зростання Росії та Китаю Китай буде гальмувати фінансування багатьох цих великих проектів, поки не зможе домогтися більш вигідних для себе умов», – мовиться в доповіді Stratfor Global Intelligence.
Аналітичний центр зазначив, що, тим не менш, китайські прямі інвестиції в Росію майже потроїлися у 2014 році порівняно з попереднім роком і становили 1,27 мільярда доларів, що зробило Китай другим за обсягами іноземним інвестором в Росії після Франції.
Китайські банки також позичили російському бізнесу 13,6 мільярда доларів минулого року, в той час як західні банки й інвестори масово залишали російський фінансовий ринок.
«У довготерміновій перспективі Китай стане одним з найбільших партнерів Росії, але не так швидко і не в таких великих масштабах, як хотіла б Москва», – мовиться в аналітичній доповіді.
(Росія та Китай: Непаритетна торгівля)
Окрім деяких великих енергетичних та інфраструктурних проектів, є й інші, щодо яких між Росією і Китаєм є згода про їхню реалізацію. Серед них – китайська зацікавленість допомогти з фінансуванням проекту швидкісної залізничної колії Москва – Казань до 2018 року, коли Росія буде господарем Чемпіонату світу з футболу.
Швидкісна залізниця може зрештою бути продовжена аж до Пекіна, зменшивши час подорожі між Москвою та Пекіном з нинішніх шести днів до 36 годин.
Інший великий проект, який вже перебуває у стадії будівництва, – це автострада з Китаю до Європи, яка має перетнути Казахстан, Росію та Білорусь.
Серед інших моментів, про які було повідомлено під час візиту Путіна до Пекіна, – російська нафтова компанія «Роснефть» просунулась у своєму намірі придбати 30 відсотків акцій у китайській нафтохімічній компанії ChemChina Petrochemical. «Роснефть» також домовилась збільшити постачання нафти на китайські нафтохімічні заводи до чотирьох мільйонів тон на рік, повідомив генеральний директор компанії Ігор Сєчин.
В цілому «Роснефть» підписала угоди з Китаєм потенційною вартістю 30 мільярдів доларів, сказав він.
Банк розвитку Китаю заявив, що готовий надати 600 мільйонів доларів найбільшому оператору стільникового зв’язку Росії, компанії «Мегафон». Гроші будуть витрачені на придбання обладнання та послуг від компанії Huawei, телекомунікаційного гіганта з міста Шеньчжень.
Пошти Росії та Китаю повідомили про підписання угоди щодо зміцнення співпраці і поліпшення доставки кореспонденції.
Російський виробник вантажівок КамАЗ і китайський Hawtai Motor Group підписали угоду про створення спільного підприємства. Як повідомляється, виробництво Hawtai в Росії буде організоване на базі КамАЗу, в той час як Китай будуватиме новий завод з виробництва вантажівок КамАЗ.
(Над матеріалом працював Ростислав Хотин)
