Кремль, ймовірно, виношує плани виведення російських регулярних військ зі сходу України, де ось вже майже півтора роки точиться конфлікт, оскільки для такого кроку аргументи за можуть переважити аргументи проти, пише американське видання The Washington Post. Британська ж BBC пише про сутички під українським парламентом у понеділок, під час яких загинуло три бійці Нацгвардії України. А американське агенство Reuters приділяє увагу можливій зустрічі лідерів «нормандської четвірки» в середині вересня, після чого буде вирішуватись, де і коли може відбутися саміт лідерів «четвірки» для обговорення реалізації мирних мінських угод.
Американська газета The Washington Post пише про те, що Росія, можливо, виношує намір вивести свої війська зі сходу України.
На початку серпня один чільний російський генерал заявив: якщо армія України перетне «червону лінію», яку накреслила Росія, і цілком захоче відвоювати Донбас, тоді Росія, мовляв, вдасться до застосування потужної сили. Ця заява поновила переконаність багатьох, що Росія планує тримати під своїм контролем анексовану частину Донбасу, підтримуючи свої маріонеткові «республіки» – «ДНР» та «ЛНР».
Але чи правда це? – запитує видання. І наводить протилежні аргументи.
«Може бути, що президент Володимир Путін розглядає контроль над територіями на Донбасі як тимчасовий і нині міркує над цією окупацією суто за логікою ціна-вигода. Наразі він вирішив, що маленькі військові перемоги на Донбасі дають йому достатньо політичного капіталу для вгамування невдоволення спільноти всередині Росії болісними заходами економії через запроваджені санкції», – пише The Washington Post.
«Але якщо ця оцінка зміниться, дуже ймовірно, що Путін з тактичних міркувань вийде з Донбасу на своїх умовах. Путін не розглядатиме цей вихід як поразку, оскільки Росія триматиме війська в Криму, які можуть бути використані для дестабілізації України, якщо вона захоче приєднатися до НАТО», – пише газета.
Є три ознаки, які говорять про те, що прагнення Путіна утримувати контроль над окупованими територіями українського сходу є слабшою, аніж риторика, до якої вдається його режим.
По-перше, російська військова присутність в Україні і окупація територій на Донбасі є менш популярною серед російськомовних українців, аніж Путін передбачав у 2014 році.
По-друге, зауважує газета, український уряд є більш потужним нині, ніж на початку конфлікту і може використати свій вплив для того, щоб змусити Путіна відступити на Донбасі раніше, ніж досі очікували.
По-третє, є достовірні докази, що довготривалою метою Путіна є створення «замороженого конфлікту» на Донбасі – коли активні бойові дії призупинені, але залишаються міжетнічні тертя, які можна збурити в будь-який момент.
На додаток, пише газета, виведення російських військ з Донбасу зніме з Росії фінансовий тягар окупації.
Британська BBC пише про сутички біля українського парламенту 31 серпня.
«Сутички, в яких брали участь націоналісти, спалахнули після того, як депутати проголосували у першому читанні за реформу, яка надає більше автономії сходу країни, утримуваному заколотниками», – пише ВВС.
Також зазначається, що перша людина загинула під час сутичок біля парламенту, після того один із протестувальників кинув гранату. Усього ж загинуло три бійці Національної гвардії України, а ще 130 людей отримали поранення.
Між тим на сході України, де триває конфлікт, пише ВВС, наразі, відповідно до мінських угод, триває припинення вогню між українськими військами та проросійськими сепаратистами.
ВВС цитує речницю колишнього президента України Леоніда Кучми, який представляє Україну в тристоронній контактній групі, Дарку Оліфер, яка заявила: «Обидві сторони повністю поважають режим припинення вогню».
Щодо подій біля парламенту, то звертаючись до народу президент Порошенко у понеділок увечері сказав, що насильство в Києві було «ударом в спину».
Протестувальники, яких привели Радикальна партія та партія «Свобода», які виступають проти будь-яких поступок підтримуваним Росією сепаратистам, зібралися біля парламенту зранку в понеділок.
Після непримиренних дебатів, 265 депутатів підтримали у першому читанні законопроект про децентралізацію, надаючи більше повноважень Донецьку та Луганську, пише ВВС.
Майже сім тисяч людей загинули від початку конфлікту на сході України. Сепаратисти взяли під контроль великі шматки Донецької та Луганської областей відтоді, як конфлікт розгорівся у квітні минулого року після того, як Росія анексувала Кримський півострів, що спричинило засудження Російської Федерації міжнародною спільнотою.
Надання ширшої автономії утримуваним заколотниками теренам є частиною мирних мінських домовленостей, узгоджених у лютому цього року.
Влітку, пише ВВС, бойові дії між українськими силами та заколотниками активізувалися. Але обидві сторони погодились утримуватись від насильства першого вересня, коли діти йдуть до школи.
Американське агентство Reuters повідомляє про майбутню зустріч міністрів закордонних справ Росії, України, Німеччини та Франції, які планують провести переговори до середини вересня для обговорення шляхів врегулювання конфлікту на сході України.
Протягом останніх вихідних Москва, Берлін та Париж підтримали нове перемир’я на сході України, зазначає агентство.
Захід звинувачує Росію в підтримці заколотників і запровадив санкції проти Москви, посиливши економічну кризу в російській економіці, яка й без того потерпає від недостатніх економічних реформ та низьких світових цін на нафту.
«Лідери Франції, Німеччини та Росії обговорили проведення нової зустрічі «нормандського формату». Наразі вони узгодили, що приблизно до середини вересня міністри закордонних справ проведуть ще одну зустріч у такому форматі», – цитує агентство представника Кремля, який про це повідомив.
Після цією зустрічі, продовжує агентство, має відбутися телефонна розмова лідерів чотирьох країн, під час якої має бути узгоджено час і місце саміту «нормандської четвірки».
