Процес децентралізації влади на Донеччині та Луганщині вже почався, зазначають представники військово-цивільних адміністрацій обох областей. Однак, за їхніми словами, виявилось, що законодавство не враховує особливостей самоврядування у зоні конфлікту, і до ухвалених раніше законів щодо територіальних громад потрібно вносити зміни. Громадські активісти натомість нарікають на брак інформації про реформу для населення регіону.
На Донеччині уже створено дев’ять адміністративно-територіальних громад, зауважив у коментарі Радіо Свобода Олександр Дзигім, виконувач обов’язків директора департаменту агропромислового розвитку тамтешньої військово-цивільної адміністрації.
«І ще близько десяти громад подали свої документи на розгляд міських адміністрацій, – додає він. – Зараз це розглядається, і щодо них також будуть ухвалювати рішення».
Загалом, за словами чиновника, там планують утворити 38 громад.
Тим часом, у Луганській області довелось зупинити процес утворення чотирьох громад, оскільки виявилось, що у законодавство не включили поняття військово-цивільних адміністрацій, зазначає Георгій Тука, голова адміністрації Луганщини. Однак він сподівається, що Верховна Рада ухвалить зміни до профільного закону.
Загалом, за словами Туки, децентралізація не тільки розширить повноваження територіальних громад на місцях, а й покладе на них додаткову відповідальність, і місцеві більше не зможуть звинувачувати у всіх своїх проблемах центральну владу. Водночас, додає він, потрібно враховувати поточну ситуацію в регіоні.
Після того, як настане мир, я двома руками за децентралізаціюГеоргій Тука
«Луганська і Донецька області відрізняються від решти регіонів: у нас триває війна. Тому я би не поспішав впроваджувати децентралізацію у цих двох воюючих областях, поки не настане мир. Після того, як настане мир, я двома руками за децентралізацію», – говорить Георгій Тука.
У людей на Донбасі замало інформації про децентралізацію – активіст
Наразі складно сказати, що саме очікує регіон після децентралізації влади, тому що усі ці процеси оточені чутками, які ніхто не пояснює, зазначив Радіо Свобода Олександр Ворошков, координатор громадської організації «SOS-Краматорськ», що діє на Донеччині.
У цієї реформи немає масової підтримки знизу, її не всі розуміютьОлександр Ворошков
«У цієї реформи немає масової підтримки знизу, її не всі розуміють. Зрозуміло, що одне із завдань реформи – прибрати неефективні ланки влади, наприклад, районні адміністрації. Але дуже мало інформації у людей про те, що це має бути, чим це (органи місцевого самоврядування – ред.) має бути замінено», – зазначає Ворошков.
«Вільною інтерпретацією» комплексу заходів, передбачених мінськими домовленостями, назвав зміни до української Конституції щодо децентралізації представник угруповання «ДНР» на мирних переговорах Денис Пушилін. Таку заяву оприлюднили інформаційні ресурси угруповання.
«Нас це не влаштовує, у нас є чітке розуміння, як саме повинна відбуватися конституційна реформа та як має виглядати закон, за яким ми повинні провести вибори на нашій території», – сказав Пушилін.
Пізніше про те саме заявив і представник «ЛНР» Владислав Дейнего. За його словами, наразі триває процес, протилежний декларованій децентралізації, оскільки «впроваджується інститут префектів, які повністю консолідують контроль над місцевим самоврядуванням в країні».
Верховна Рада України 31 серпня підтримала внесення змін до Конституції щодо децентралізації. За попереднє схвалення відповідного законопроекту проголосували 265 депутатів. Після цього під стінами парламенту відбулися сутички противників згаданої реформи з правоохоронцями, у яких, за різними даними, постраждали від 119 до 122 людей. У МВС повідомили про загибель бійця Нацгвардії.
