Російський рубль зазнав за півтора роки драматичного падіння – із 32 рублів за долар на початку минулого року до 69 рублів за долар цього місяця. І хоча втрачають в ціні й валюти нових незалежних держав – колишніх радянський республік, однак чи варто перебільшувати вплив на падіння гривні, чи грошових одиниць Грузії, Молдови, Азербайджану, Казахстану саме фактору російського рубля? Чи справді рубль аж так тягне за собою нові валюти сусідів?
Багато оглядачів традиційно з фінансової точки зору розглядають пострадянський простір як простір домінування російського рубля. Мовляв, рубль пчихає, а валюти пострадянських сусідів одразу хворіють…
Але ситуація – через інтеграцію економік нових незалежних держав до світового економічного простору – дуже змінилася за останні роки.
Чинник рубля є важливим, але вже не є визначальним для багатьох країн СНД. Можливо, фактор рубля є впливовішим для країн Євразійського економічного союзу.
Тай то, коли цього тижня коли відбувалась, скажімо, девальвація на третину казахстанського тенге, то серед чинників насамперед називали падіння світових цін на нафту. Так само й із азербайджанським манатом провідну роль грають світові ціни на енергоносії.
У Середній Азії на киргизький сом і таджицький сомоні, як кажуть економісти, більший вплив має здоров’я валюти Казахстану, а не рубль, хоча багато мігрантів із регіону працюють в Росії на заробітках.
У випадку Грузії, то рубль майже не впливає на ларі через фактично так і не поновлені повноцінно економічні відносини між країнами після російсько-грузинської війни 2008 року.
А для Балтійських країн, які в єврозоні, скажімо, відставка уряду в далекій Греції для фінансового самопочуття має більше значення, аніж фактор російського рубля – хоча він циркулює по сусідству у Росії.
«Рубль, безумовно, має певний вплив, але цей вплив набагато менший, аніж багато років тому. Хоча б тому, що торгівля між країнами СНД – вона ж, зазвичай, відбувається не в рублях, а в доларах. І відповідно й ціни виставляються в доларах», – каже Радіо Свобода економіст Олександр Жолудь.
Чи сильно залежить гривня від рубля?
Економісти, з якими спілкувалось Радіо Свобода, кажуть що рубль має вплив на гривню, але цей фактор є далеко не основним і роль його від часу незалежності України все зменшується і зменшується.
Для української гривні, каже Жолудь, перше значення має світова кон’юнктура на стратегічні експортні товари – чорні метали (нині становлять чверть українських експортних надходжень) і сільськогосподарську продукцію (нині – майже половина валютної виручки).
Серед факторів, отже, очікування того, якими будуть припливи або відпливи валюти з України – як експорт, так і інвестиції в Україну, а також міжнародна фінансова допомога Україні – зокрема від МВФ.
Також на гривню впливає боргова ситуація і тому велика увага прикута до переговорів про реструктуризацію боргів України. МВФ наполягає, що в перспективі Київ не повинен на виплату боргів витрачати більше ніж 10 відсотків ВВП України.
Ну, і великим чинником є війна, яка висмоктує фінансові ресурси.
«Вплив торгівлі з Росією – він, безумовно, має місце хоча б через те, що Росія залишається найбільшим торговельним партнером, якщо брати окремі країни, але як група, то на першому місці стоїть вже Євросоюз», – каже Жолудь.
Нині на Росію припадає десь 12 відсотків українського експорту, а ще три роки тому – чверть, а були моменти, коли показних доходив до 35 відсотків.
На не пріоритетність рубля для України вказує і той факт, що Нацбанк не тримає частину запасів в російських рублях.
На щастя Національний банк України має свої золотовалютні резерви лише в євро, в фунтах стерлінгів та в доларах СШАОлег Устенко
«На щастя Національний банк України має свої золотовалютні резерви лише в євро, в фунтах стерлінгів та в доларах США. І добре, що не відбулося ніяких змін, бо я пам’ятаю, як в 2012-2013 роках багато хто в Нацбанку, люди з економічного блоку тодішнього уряду і багато експертів казали, що треба закачувати золотовалютні резерви у дві додаткові валюти – російський рубль і китайський юань. На щастя цього не відбулося», – каже Радіо Свобода виконавчий директор «Міжнародного фонду Блейзера» Олег Устенко.
Були також спроби з боку «Газпрому» перевести розрахунки з Києвом за російських газ в рублі. Але це не пройшло, а Київ взагалі почав отримувати реверсний газ із Європи. Як кажуть економісти, нині навіть Білорусь та Росія розраховуються між собою в доларах з кінця 2014 року.
Як українці ставляться до рубля?
І хоча багато представників старшого покоління в Україні ще й досі за інерцією з радянських часів називають гривню «рублем», однак переважно українці тримають гроші «під матрацом» у доларах. І мислять в «умовних одиницях» – себто, знову в тих же доларах.
Правда є такою, що і гривня своїм курсом не радує, впавши на 61 відсоток за півтора роки, однак до рубля існує велика недовіра, яка посилились через конфлікт на сході України. Недавно, приміром, за повідомленнями російських агентств, рубль став «основною» грошовою одиницею на окупованій частині Донеччини, що її контролює угруповання «ДНР», що визнане в Україні терористичним.
Радіо Свобода провело опитування пересічних людей на вилицях Києва щодо їхнього ставлення до рубля. Ось відповіді:
– І не цікавлюся рублем. Ті, хто співпрацює з Росією, цікавляться.
– Не цікавить мене ніяк. Західна Україна вся переймається, який курс рубля, тому, що вони працюють у Москві, а їм платять гроші рублями – домовленість була 60 тисяч рублів, і це було одне, а тепер (зовсім інше). От, чого вони переймаються.
– Рубль? А навіщо він нам?
– Цікавлюсь: чим курс рубля нижчий – відповідно, до долара – тим мені краще, бо я знаю, що та імперія слабне. І, наприклад, у нас на роботі, в офісі я виставляюсь: коли був курс 64 – торт горіховий від «Рошена» виставляли, а зараз чекаємо, коли буде десь 72, а потім 80, щоб ще по торту з’їсти.
– Я трошки маю з цим справу, використовую рублі по роботі. По маленькому бізнесу. Думаю, всіх він повинен переймати, тому що чим гірше в Росії, тим краще у нас. Оскільки така напруженість між країнами.
– Не цікавлюсь рублем. Люди, в яких є російські гроші, або які збираються їхати в Росію – вони цікавляться.
– Ми переймаємося доларом. А рубль якось не сильно цікавить.
– Навіть не знаю, який там рубль. Три і п’ять, ніби.
«Звичайно, що в стані по суті війни і агресії, яка є у нас на східних кордонах, то ставлення домінантне є, м’яко кажучи, прохолодним. І плюс ті тенденції, які є в російській економіці – і спад, і девальвація… Тому не думаю, що в Україні є якийсь великий позитив у ставленні до російського рубля», – пояснює настрої Радіо Свобода колишній міністр економіки України Павло Шеремета.
А раніше цього місяця депутат Олег Мусій (фракція «Блок Петра Порошенка») вніс до Верховної Ради проекту закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні».
