Бердянськ – Змінити уявлення про місто як виключно портовий та курортний центр взялися в агенції подій «Артполе». Разом із Бердянським художнім музеєм вони запустили проект «Вхід на Схід». Його перший етап присвятили знайомству митців із місцевим культурним середовищем. Продовження очікують у жовтні.
З класичної, академічної установи – у сучасний осередок культури у регіоні. Таке завдання поставили собі працівники Бердянського художнього музею. Перші кроки у цьому напрямку зробили у 2011-2013 роках. Тоді до установи запросили німецьких митців. Створені ними під час пленерів роботи склали основу колекції сучасного мистецтва у музеї.
«Це був 2011-13 рік, коли ми запрошували на пленер художників з Кельну, з Німеччини, всього 10 людей, – розповіла директор Художнього музею Бердянська Марина Бучакчийська. – Вони працювали по темі. Концептуальне мистецтво. Вперше тема було подвійність, а друга – по творчості Григорія Сковороди. Ми долучили наших майстрів, і такий перфоманс вперше був показаний у місті Бердянськ. Це поклало початок, тому, що ми загорілися тим, аби показувати альтернативу: музей не має стояти на місці. Це не має бути таке академічне середовище – зайшов у музей і тихо дивишся».
«Маємо розмовляти одне з одним»
А цього року працівники музею зустрічають у своїх стінах українських майстрів. Це стало можливим завдяки проекту «Вхід на Схід». У художньому музеї сподіваються, що створені українськими митцями роботи залишаться в установі, а культурні заходи в рамках проекту приваблять сюди нових відвідувачів.
Від лекцій із історії греків Приазов’я до кінопоказів і концертів аутентичної для регіону музики – такий широкий спектр заходів пропонують бердянцям українські митці-учасники проекту «Вхід на Схід». Є чим зацікавити навіть малечу: у музеї їм показували анімаційний серіал «Моя країна Україна».
Організатори проекту, однак, вважають, що прокласти мистецький шлях на схід країни буде не легко.
«Ми маємо зараз діяти дуже обережно у своїх ідеях, формулюваннях пропозиціях, бо ми дійсно хочемо бути почутими і зрозумілими. Ми не хочемо нав’язувати в жодному разі, а ситуація досить складна», – ділиться своїми враженнями від початку реалізації проекту представниця агенції «Артполе» Ольга Михайлюк.
«Можу говорити особисто: я, наприклад, не впевнена в жовто-блакитному прапорі замість пам’ятника Леніну (у Бердянську після повалення пам’ятника у січні 2015 року на його постаменті встановили державний прапор України та спеціальну пам’ятну табличку – ред.), що це змінилося у людей в душі. Бо тому, що те, що ми спостерігаємо зовні, і те, що відбувається всередині у людей, які у них є почуття, побажання, ставлення до України – це дуже різне. Я думаю, що тут дуже не однорідне середовищ. Ми маємо почати вивчати, розуміти, розмовляти один із одним. Часто це дуже не просто», – додає організатор.
Бердянську нагадають історію Приазовʼя
Натхненні першими кроками, представники Бердянського державного педагогічного університету виступили з пропозицією провести у місті низку відкритих лекцій з історії Приазов’я. Директор Інституту історичної урбаністики Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Константинова каже, що не поділяє побоювання організаторів проекту, що заходи «Артполя» бердянці не зрозуміють.
«Навіть враховуючи всі особливості, не думаю, що слід вести мову про те, що для репрезентації цього проекту в регіоні потрібно щось особливе. Усі жителі Приазов’я і південної України, якщо не зрозуміли, то вже чітко уявляють, що Південь – це Україна, що Приазов’я – це Україна», – наголошує вона.
«Навпаки – назріває така тенденція, що Донбас має одну специфіку, а Приазовський регіон, включно з Маріуполем, Бердянськом – це зовсім інша специфіка. Якщо говорити, що не приймають, то треба говорити, що вся Україна не прийме. Єдина може бути проблема для організаторів у мові. Однак ви бачили аудиторію – всі чудово сприймають українську», – додає Вікторія Константинова.
Наступні заходи у рамках проекту «Вхід на Схід» у Бердянську планують на осінь. За задумом організаторів, протягом п’яти субот жовтня художній музей працюватиме як така собі мистецька лабораторія, де триватимуть кінопокази та літературно-музичні перфоманси. Серед митців, які запрошені до участі, – джазовий контрабасист із Києва Марк Токар, співачка та дослідниця народних пісень Уляна Горбачевська та луганська письменниця Любов Якимчук.
