Доступність посилання

ТОП новини

Віктор Цой проти секти «КримНаш»


Віктор Цой. 1988 рік
Віктор Цой. 1988 рік

«Багато заяв сучасних російських політиків гідні бути в центрі пародій, сатиричного пасажу» – учасник групи «Мірко Сабліч»

Минуло 25 років з дня загибелі Віктора Цоя. Якби музикант був живий сьогодні, яку сторону він вибрав би в політичному протистоянні? Учасники групи «Мірко Сабліч» впевнені, що Цой виступив би проти нинішньої російської влади і секти «КримНаш».

Переробляючи російські та радянські фільми і мультфільми, об’єднуючи їх з новітніми фото- і відеодокументами, учасники «Мірко Сабліча» кажуть про війну між Росією та Україною. «Наша цільова аудиторія – громадяни двох країн, які розуміють, в яку безодню тягне нас нинішня російська влада», – пояснюють музиканти. Це виключно інтернет-проект: Мірко Сабліч і його друзі не хочуть виступати на сцені, розповідати про себе, воліють бути напіванонімними. Імені соліста, який співає за Віктора Цоя в новому кліпі, вони теж не називають, повідомляють тільки, що це відома людина.

​ Учасник групи Євген Татарченко розповів Радіо Свобода про «Зону Крим».

– Ми вирішили вибрати Цоя, бо це людина, яку знають і пам’ятають багато людей, на його піснях виростало більш ніж одне покоління, він дуже актуальний. У цій пісні немає лубкового гумору, ми спробували передати смуток від того, що відбувається зараз. Це сумна пісня. У нас спочатку був варіант інший, більш жартівливої пісні, але ми вирішили вибрати сумну.

– Ви думаєте, Віктор Цой, якби він був живий сьогодні, підтримав би Україну? Ви знаєте, які метаморфози відбуваються з багатьма кумирами – хоча б недавня історія з Олегом Табаковим, його шокуючі висловлювання... Із Цоєм теж могло б статися таке.

Знаючи коло спілкування Цоя – Борис Гребенщиков, Артемій Троїцький, багато інших, мені здається, його позиція була би більш схожою на ту, яку ми спробували вкласти в його пісню

– Ми можемо тільки припускати, але, знаючи коло спілкування Віктора Цоя – Борис Гребенщиков, Артемій Троїцький, багато інших, мені здається, що його позиція була би більш схожою на ту, яку ми спробували вкласти в його пісню. Ми спробували це зробити з душею і чесно.

– Ви кілька разів нагадуєте, що «КримНаш» – це секта. Але ж це не секта – це державна ідеологія, яку підтримують мільйони людей.

– Так, це дуже важке питання. Державна ідеологія і техніки, які використовуються пропагандистською машиною, на кшталт тих, які вже тисячоліттями використовуються в релігійній сфері, тобто у сфері ірраціональній. Такі техніки використовують ідеологи Російської Федерації для донесення зрозумілих меседжів для населення. І ми бачимо, що в російському суспільстві переважна більшість тією чи іншою мірою поділяють вірування, задекларовані керівниками секти «КримНаш», як ми її назвали в цій пісні.

– І все ж ваш Віктор Цой співає, що «щурі ось-ось втечуть з кримського корабля». Тобто надія є?

– Надія є, але вона базується радше на відчутті, ніж на сухих фактах. Надія є, так.

– Ви використовували у кліпі найбільш свіжі події: призначення православного священика директором заповідника в Херсонесі, фотографію росіян, які розбирають на смітнику розчавлені фрукти...

– Ми намагаємося залучати найбільш актуальні, знакові події, які набули розголосу в мережі. Нас не могла залишити байдужими спроба нав’язати світському науковому інститутові керівника, який не має не тільки профільної освіти, але й вищої освіти взагалі, є стороною, яка бере участь у конфлікті між науковою установою і православною церквою.

– Я не впізнав фрагмент зі старого фільму, який ви використовували. «Консервація часу – це наш девіз», – кричить персонаж. Звідки це?

– Це з фільму «Голка». Олександр Баширов грав героя на ім’я Спартак, до якого Цой приїхав за грошима. Нам цей виступ здався актуальним.

– І ще чудовий фрагмент з виступу депутата Євгена Федорова, який говорив, що Цоя придумали в ЦРУ і Голлівуді.

Багато заяв сучасних російських політиків гідні бути в центрі пародій, сатиричного пасажу. Федоров видає в ефір на повному серйозі, що Цой – агент ЦРУ

– Ця заява, звичайно, варта окремої пісні. Але багато заяв сучасних російських політиків гідні бути в центрі пародій, сатиричного пасажу. Євген Федоров видає в ефір на повному серйозі, що Цой – агент ЦРУ, а пісні йому писалися в Голлівуді, працівники радянських спецслужб знали про це, але керівництво спецслужб вступило в таємну змову з американськими спецслужбами, тому Цою вдалося донести цей сформульований у Штатах меседж про те, що змін вимагають наші серця. Це чудовий пасаж.

Звичайно, більшість узяла на кпини цю заяву, але ж є і ті, які вірять. Якщо є хоча б 5 відсотків, які вірять у це, то що говорити про інші менш очевидно сфабриковані посилання, які ми чуємо в засобах масової інформації сучасної Російської Федерації?


– Багато у кліпі малюнків Васі Ложкіна. Любите цього художника?

– Так, Вася Ложкін є нашим візуальним партнером, він відображає багато настроїв, які ми намагаємося передати в музиці і в текстах. Дуже добре лягає його творчість під наш відеоряд. Знову ж, ми аматори, ми хотіли б зробити більш вдосконалений технічний продукт, але поки нам достатньо таких засобів. Хотілося би більш технічно зробити, рафіновано. Але це, напевно, ми відкладемо на наступні ролики.

– Група переживає розквіт, у вас все більше шанувальників, нові ідеї. До заходу далеко?

У нас багато ідей, розростається число прихильників. Як ви знаєте, сам проект «Мірко Сабліч» – це мережева ініціатива, тобто вона не передбачає єдиного центру

– До заходу далеко. У нас багато ідей, розростається число прихильників. Як ви знаєте, сам проект «Мірко Сабліч» – це мережева ініціатива, тобто вона не передбачає єдиного центру. Учасники і ті, хто підтримує ідеї, які ми намагаємося поширити, допомагають проекту тим, що поширюють лінки «Мірко Сабліча» в соцмережах або публікують замітки в локальних ЗМІ. Число учасників кістяка проекту вже зросло, до нас підтягуються люди більш професійні. Ми починали як аматори, а зараз вже є кілька людей з професійними навичками. Якщо вдасться далі існувати в такому гармонійному вигляді, буде добре, якщо раптом виникнуть творчі розбіжності, ми можемо розійтися на два проекти, один поміркований, інший – більш суворий.


– Чи показують ваші кліпи українські телеканали?

Ми зустріли наші кліпи на трьох або чотирьох українських каналах, і ми, звичайно, цьому дуже раді

– Так, ми зустріли наші кліпи на трьох або чотирьох українських каналах, і ми, звичайно, цьому дуже раді. Багато центральних каналів роблять пости в соцмережах, коли виходять наші пісні. Звичайно, ми з вдячністю ставимося до Радіо Свобода, яке дає нам можливість висловити свої ідеї і поділитися творчими планами.

– У такому разі про плани: який музичний матеріал ви тепер плануєте переробити?

– У нас вже готові два або три ролика. Один ліричний, задушевний: це герой Любшина у фільмі «П’ять вечорів» Микити Михалкова, який співає «Вуста окаянні». Пісня дуже камерна, для невеликого числа прихильників того аспекту нашої творчості, з якого ми, власне, починали. Але є дві інші заготовки, які повинні, судячи з наших мікрофокус-груп, прозвучати, але це буде вже восени, коли градус температурного режиму в Україні спаде, а градус політичного, швидше за все, знову, на жаль, підніметься.

Оригінал матеріалуна сайті Російської служби Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Дмитро Волчек

    Головний редактор сайту Російської служби Радіо Свобода. Співпрацюю з Радіо Свобода з 1988 року. Працював у Москві, Мюнхені, з 1995 року – в Празі. Ведучий програми «Культурний щоденник», редактор розділу «Культура».

    Народився в Петербурзі в 1964 році, в СРСР публікувався в самвидавній періодиці, в 1987-89 роках працював в журналі «Гласність». Автор кількох книг прози і віршів, в моїх перекладах видані твори В. Барроуза, Ф.О’Коннора, Г.Давенпорта, К.Акер, П.Боулза та інших англійських і американських письменників.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG