Берлін – Падіння економіки в Україні та війна на Донбасі спричинили кризу на ринку праці, знецінення гривні – з усіма наслідками, що з цього випливають, передовсім безгрошів’я громадян. Але працьовиті та з умілими руками намагаються «вигребти з ями», в яку вони потрапили через невдачі державного господарювання, шукаючи заробітку за межами батьківщини. Що їх там очікує?
Дзвоню у відомство з питань роботи в Берліні, пояснюю: на Житомирщині (Україна) в мене є друзі, сім’я дрібних фермерів, які мають кілька гектарів землі, корів, свиней, домашню птицю, трактор… Досі вони від держави практично не залежали, а тепер і для них настали скрутні часи, дедалі реальніше підступається безгрошів’я. От і спало мені на думку – допомогти їм знайти роботу в Німеччині. Запитую: чи можуть мої друзі попрацювати на сезонних роботах? Голос у слухавці, як автовідповідач.
«Ні, між Україною і Німеччиною не укладена двостороння угода про сезонні роботи. Тому не існує правової підстави для зайнятості ваших людей. Можливість працевлаштуватися є лише у тих, чия професія належить до списку рідкісних професій. Особливо нелегко отримати дозвіл тим, хто не має вищої освіти», – говорить чиновник відомства з питань праці.
Перепитую: то що – можна й не намагатися дістати дозвіл, навіть у разі, якщо є підприємство чи господарство, які готові взяти їх на роботу?
«Так, заявнику, однак, прийде відмова. Як я уже сказала, не існує правової підстави. Якщо ви наполягаєте, то я надішлю вам документи, які має заповнити роботодавець. Ми перевірятимемо їх упродовж двох-трьох тижнів», – відповідає співробітниця відомства.
Без угоди немає візи, а без візи – угоди
Я зраділа: найголовніше, що є господарство, яке готове узяти на роботу моїх українських друзів. Виграють усі: німецьке господарство, яке не може знайти охочих виконувати важкі роботи, приміром, збирати городину. Утім, українські робітники готові навіть за меншу плату виконувати будь-яку роботу, оскільки вдома заробити зараз майже неможливо.
З такими аргументами телефоную Сергію Еберту. Він – вихідець із Молдови, а нині представник сільськогосподарського підприємства KTG Agrar, яке має 45 тисяч гектарів землі. Відповідно до їхньої сторінки в інтернеті, це – одне з провідних підприємств Європи. До того ж, працює під гаслом: «Ми оремо залюбки!» Може, й збіг, але саме Еберт був першим з десяти адресатів, хто відгукнувся на запит щодо працевлаштування моїх знайомих. Він щиро зрадів моєму повідомленню: саме такі робітники господарству вкрай необхідні! Утім відразу й засмутився.
Простіше працювати з громадянами країн ЄС. Щоб узяти їх на роботу, не потрібні додаткові документиСергій Еберт
«Офіційно ніхто не говорить, але умови склалися такі, що простіше працювати з громадянами країн ЄС. Щоб узяти їх на роботу, не потрібні додаткові документи. Наприклад, якщо до нас прийде литовець, румун чи поляк, то ми маємо право з ним на місці укласти угоду. Він ставить підпис і може відразу починати працювати. Оскільки у нас достатньо охочих із країн ЄС, то і не було потреби шукати когось за його межами» – пояснює підприємець.
Сергій Еберт зізнається, що стосовно, приміром, українців система працевлаштування у Німеччині нагадує Радянський Союз, коли для роботи потрібна була прописка, а для прописки – робота: нині необхідна віза, а для візи – трудова угода…
