Мінськ – У Мінську пройшло восьме засідання тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. На ньому на порядок денний було внесене питання демілітаризації селища Широкине, що під Маріуполем, та парафування угоди про відведення від лінії зіткнення озброєнь калібром менше 100 міліметрів.
«Нормандська четвірка» (президенти України, Франції, Росії та канцлер ФРН) під час телефонної конференції 23 липня домовилися про відведення до 3 серпня озброєнь калібром до 100 міліметрів від лінії зіткнення у Донбасі та демілітаризацію Широкина, де близько року тривали жорстокі бої, а тепер залишається крихке перемир’я.
Реалізувати це отримала завдання тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі, яка зібралася у понеділок, 3 серпня, у Мінську.
Перемовини тривали до півночі за мінським часом. Спочатку три години у складі 4 підгруп – економічної, політичної, гуманітарної та з питань безпеки. Засідання тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі тривало лише годину, а о 18-й було оголошено перерву, щоб підгрупа з питань безпеки встигла доопрацювати угоду про відведення озброєнь калібром менше 100 міліметрів. Про це відведення принципово було домовлено ще 21 липня, але угоду не було парафовано. Перерва ця тривала понад п’ять годин, до півночі за мінським часом, сторони не змогли домовитися про чотири пункти на лінії зіткнення.
Таким чином, сторони не підписали жодного документа.
Представник угруповання «ДНР» у контактній групі Денис Пушилін заявив, що «парафування нової угоди про відведення озброєнь калібром менше 100 міліметрів відкладається через позицію української сторони».
Представники України та ОБСЄ у тристоронній контактній групі не коментували ситуацію.
Відомо також, що сепаратисти пропонували продовжити засідання 4 серпня, заявивши, що вони можуть перебувати у Мінську хоч цілий тиждень.
Про план демілітаризації Широкина відомо, що він передбачає відведення військ обох сторін на відстань 2,5 кілометра від фактичної лінії зіткнення, а танків і мінометів калібром до 100 і мінометів калібром до 85 міліметрів – на 15 кілометрів. Згідно з планом, ширина демілітаризованої зони складе, як мінімум, 5 кілометрів, а ширина зони безпеки – 30 кілометрів.
Критики цього плану заявляють про потребу зберегти за Україною панівні висоти коло Широкина та забезпечити гарантії відповідальності сторін за його виконання, зокрема, сепаратистів та Росії. Якщо цього не буде, цей план може перерости у трагедію, подібну до тієї, яка була у Дебальцеві, вважає народний депутат України, військовий аналітик Дмитро Тимчук. Як написав Тимчук на своїй сторінці у Facebook, у Мінську має йтись про демілітаризацію не Широкина, а Дебальцева, оскільки саме цей населений пункт був захоплений проросійськими бойовиками вже після мінських домовленостей.
Спостерігати і контролювати виконання плану з демілітаризації Широкина має намір моніторингова місія ОБСЄ.
