Маріуполь – Маріуполь не належить до буферної зони на лінії зіткнення, тому кожен підрозділ Збройних сил України у цьому місті залишається на своєму місці, відводяться тільки артилерія й важке озброєння, однак у разі ескалації конфлікту їх відразу повернуть. У цьому запевнив президент України Петро Порошенко маріупольців, які закликали владу не демілітаризувати Широкине і влаштували напередодні з цього приводу безстрокову акцію протесту. Активісти не задоволені таким поясненням глави держави і продорвжують протестувати.
Днями маріупольці розпочали безстрокову акцію проти демілітаризації Широкина. Встановили намети на площі біля згорілої будівлі міської ради, де збиратимуть підписи мешканців та усіх громадських організацій міста під зверненням до президента України та міжнародних представників. Активісти чекають підтримки від усієї України. За їхніми словами, до них вже долучились представники з Києва, Харкова, під’їжджають зі Львова, Херсона та Одеси. В неділю, 2 серпня, планують провести всеукраїнську акцію з гаслом «Ні демілітаризації Широкина!», бо відповіддю Петра Порошенка активісти абсолютно не задоволені.
У штабі АТО дещо не розуміють такого занепокоєння з боку жителів Маріуполя, адже з важкого озброєння Широкине не обстрілюється вже близько чотирьох тижнів. Речник сектору «М» Ярослав Чепурной говорить, що загрози маріупольцям варто чекати з північного боку міста.
«Чомусь мешканці Маріуполя дуже сильно зосередились на цьому населеному пункті. Навіть якщо взяти нинішню обстановку, то кількість обстрілів з артилерії спостерігається у Новотроїцькому, Гранітному, Новогригорівці. Ми бачимо саме звідти, з півночі, напрямок який дійсно може загрожувати Маріуполю і його мешканцям», – сказав він.
Наразі в Широкині відбувається планова заміна підрозділів Національної гвардії добровольчого батальйону «Донбас» для відновлення їхньої боєздатності. Натомість туди будуть заведені підрозділи військово-морської піхоти ЗСУ, які пройшли усі етапи бойової підготовки. Саме ці підрозділи за своїм головним призначенням мають обороняти морське узбережжя.
На брифінгу у кризовому центрі «Оборони Маріуполя» керівник сектору «М» генерал Ігор Федотов пояснив маріупольцям, що демілітаризація Широкина означає вивід військ з селища та зі стратегічної висоти біля «Маяка», де першою лінією оборони має стати населений пункт Бердянське. А у Широкині з 3 серпня на постійній основі має розміститись місія ОБСЄ та офіцери Спільного центру координації і контролю за припиненням вогню. Після рішення цих двох структур буде ухвалене рішення щодо відведення підрозділу військових з позицій, розмінування населеного пункту та впровадження програми з відновлення селища.
Утім активістка Галина Однорог розповіла Радіо Свобода, що маріупольці категорично проти демілітаризації, адже близько тижня тому під час зустрічі з президентом в Києві глава держави особисто пообіцяв, що українські військові не залишать позицій біля «Маяка».
Ми наполегливо просимо президента приїхати до Маріуполя та пояснити жителям нашого міста, що означають треті мінські домовленості перед тим, як підписувати якісь угодиГалина Однорог
«Ми не розуміємо, що таке 30-кілометрова зона. Ми не розуміємо, чому керівник сектору «М» заявив, що все ж таки з Широкина будуть виведені війська. Ми хочемо робити демілітаризацію від Саханки в бік Росії. Тільки так! Нам все одно, хто там буде стояти: добровольчі батальйони, Збройні сили України, морпіхи, хоч космонавти, хоч би це була українська армія. Нехай туди заходить ОБСЄ, ми нічого не маємо проти, нехай там будуть, які завгодно місії. Але там, на «Маяці», домінуючій висоті, повинні бути наші військові, – наголошує Людмила. – Тому що за рік ми побачили, що ні ОБСЄ, ні інші структури, ні жодні мінські домовленості не виконуються. І нам ніхто не дає жодних гарантій, що будуть виконуватись треті. І ми наполегливо просимо, ми на це маємо право, президента приїхати до Маріуполя та пояснити жителям нашого міста, що означають треті мінські домовленості перед тим, як підписувати якісь угоди».
Речник сектору «М» зазначає, що демілітаризація Широкина, за задумом – це інструмент, який має принести мир «у це багатостраждальне селище». Та через те, що люди перебувають у агресивному інформаційному середовищі, через сіяння паніки та ажіотажу навколо цього процесу, пересічному мешканцю міста, який не знається на військовій справі, здається, що загроза нависла над рідним містом.
