Про корупційний скандал в освіті, його можливі причини та результати, а також про вступну кампанію-2015 в ефірі програми «Молодь плюс» розповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, депутат від «Народного фронту» Лілія Гриневич.
Є роздутий скандал, який негативно впливає на стан абітурієнтів. У розпал вступної кампанії піддає сумніву їхні результати
– Я вважаю, що це передчасні обвинувачення, і головне, що від часу цієї заяви вже минуло декілька днів. А все, що змогла пред’явити Генпрокуратура – тезу про начебто десяток результатів, – сфальсифіковані і змінені у базі даних. Проте це не є остаточні докази. Остаточні докази – це означає, що є робота певного абітурієнта на папері, і з цього оригіналу роботи ми можемо розрахувати, скільки насправді вона заслуговує балів, який має бути рейтинг, і тоді порівняти це з результатом у базі. І лише після цього ми можемо говорити про сфальсифіковані результати. Цього ще немає, зате є роздутий скандал, який негативно впливає на стан абітурієнтів. У розпал вступної кампанії піддає сумніву їхні результати. Це неправильна практика, окрім того, це дискредитує ЗНО. А ЗНО – це потужний запобіжник хабарництва при вступі до вишів. ЗНО визнане однією з найуспішніших реформ, які були в системі освіти. Зараз, коли ідуть такі заяви, без доказів, це ллє воду на млин супротивників ЗНО.
– Ви посилали запит до ГПУ, щоб з’ясувати деталі справи. Чи отримали відповідь?
ЗНО зачіпає інтереси сотень тисяч абітурієнтів
– Я подала запит у той же день, коли генеральний прокурор оголосив про цю акцію. До цього часу я не отримала відповідь, правда, на відповідь Генпрокуратура має аж 10 днів. Але ж вона має бути зацікавлена надати справедливу інформацію голові комітету. Головне – суспільство повинне знати правду. Тому що ЗНО зачіпає інтереси сотень тисяч абітурієнтів.
База даних має такий захист, що вона нотує будь-яке втручання. Тобто за цими записами можна побачити, коли втручалися в базу і коли змінювали результати
Про що говорить Генпрокуратура? Вона каже про те, що окремі працівники центру, які мали доступ до бази даних, могли у цій базі здійснювати точкові зміни і виправляти результати в бік їх збільшення. Це насправді просто перевірити, тим більше, що база даних має такий захист, що вона нотує будь-яке втручання. Тобто за цими записами можна побачити, коли втручалися в базу і коли змінювали результати. Це також не означає, що база УЦОЯО має правильний, добрий, сучасний захист.
– Ви хочете сказати, що вона не має сучасного захисту?
Система ЗНО, яка пов’язана з інформаційними технологіями, зокрема зі зберіганням величезної бази даних, потребує кращого захисту
– Вона може мати кращий захист. Система ЗНО, яка пов’язана з інформаційними технологіями, зокрема зі зберіганням величезної бази даних, потребує кращого захисту і повинна оновлюватися. На превеликий жаль, у постійному стані кризи у нас дуже давно, фактично впродовж 7-8 років, не оновлювалася матеріально-технічна база УЦОЯО. Зрозуміло, що кожен комп’ютер зношується, появляється нове програмне забезпечення, і так само такі бази даних, які мають таке велике суспільне значення, повинні мати відповідні системи захисту. Вся ця історія, яка відбулася, в першу чергу має бути сконцентрована навколо того, яким чином нам треба покращити захист. Щоб зберігався рівень довіри, який підривається всім цим скандалом.
Ми повинні визнати, що гіпотетично є можливість, що якийсь із працівників центру міг здійснити втручання в систему
Ігор Лікарчук має бездоганну репутацію, як людина, що в питанні будь-якої фальсифікації чи маніпуляції результатами ЗНО, завжди мав надзвичайно тверду позицію. І він особисто заявляв про те, що до нього зверталися різні чиновники, з пропозиціями щось підвищити в оцінці. Його позиція завжди була надзвичайно принципова. При цьому ми повинні визнати, що гіпотетично є можливість, що якийсь із працівників центру міг здійснити таке втручання в систему. Зараз ми не маємо доведених фактів, бо навіть ті кошти, що були знайдені в одного з працівників центру, і це широко розрекламовано в інтернеті, це не означає, що це ті кошти, які людина отримала через хабарі. За фальсифікацію результатів.
– Є різні версії стосовно причин обвинувачень освітян у корупції. Це може бути правдою, або намаганням відвернути увагу від справ про корупцію в самій Генпрокуратурі, або тиском на сина Лікарчука, Костянтина, який нещодавно став керівником української митниці. Також кажуть про супротивників ЗНО. Хто ж це такі?
Супротивники ЗНО є. Це ті люди, які хочуть вирішувати питання вступу до вишів по-старому
– Я думаю, що версії можуть бути різні, але супротивники ЗНО, правда, є. Це ті люди, які хочуть вирішувати питання вступу до вишів по-старому. ЗНО вже кілька років поспіль, від 2008 року, є обов’язковим для усіх абітурієнтів.
Я хочу сказати усім тим, хто дуже тужить за старими часами, або новоспеченим чиновникам, які думають, що прийшовши до влади, вони можуть встановлювати якісь нові схеми: повернення назад не буде! Не буде, бо суспільство відчуло, що справедливий доступ можливий. І нам треба бути особливо пильними, щоб отакі скандали не були виписані під такі тези: «А давайте скоротимо вплив результатів ЗНО на вступ до вишів? А чи потрібне нам таке ЗНО?».
– Це може політична сила якась так виступити?
– Я не думаю, що якась притомна політична сила може це робити, але це певні кола, які хочуть зменшити вплив ЗНО. Я впевнена, що при вступі до вишів можуть враховуватись різні чинники. І що чеснішим і демократичнішим буде ставати українське суспільство, то більше буде зростати вага цих чинників. Бо буде менше хабарництва і корупції. У мене така надія живе, що ми будем прогресувати і буде чесне, законослухняне суспільство. Але разом з тим, ми повинні нашу дискусію навколо ЗНО сфокусувати до змісту ЗНО, як воно впливає на якість освіти країни, чи воно проектує правильно те, чому ми маємо навчати наших дітей. Тим більше, якщо ЗНО ми хочемо запропонувати усім випускникам українських шкіл.
– Ви створювали центр, були його директором. На вас теж здійснювався тиск?
– Так, я пережила тиск на своєму досвіді, єдине що цей тиск був непомірно менший, бо ми створювали центр у 2006 році, і 2006-го і 2007 рік ЗНО відбувалося як добровільне, і лише частина вишів України приймали результати ЗНО. До мене були і звернення з проханнями допомогти, і у вигляді безапеляційного тиску. Тому я можу уявити, який цей тиск і масштабність цих звернень, коли зараз ЗНО є обов’язковим для усіх вишів.
Доступ до бази даних є вразливим місцем системи, яке може привести до корупції, і до фальсифікації даних
Можливо, це не тільки певний політичний тиск на особу директора центру, а що це пов’язане з системою. Я, як людина віддана цій темі, можу сказати, що ми всі дуже зацікавлені, щоб була насправді з’ясована правда. Ми розуміємо, що доступ до бази даних є вразливим місцем системи, яке може привести до корупції і до фальсифікації даних, і якщо це так, то це дуже серйозний сигнал для того, щоб систему удосконалювати і не допустити, щоб система була дискредитована, до неї втратилася довіра суспільства.
– Як би Ви загалом охарактеризували цьогорічну вступну кампанію і процес оцінювання?
20% не справилися з мінімальним необхідним рівнем – це засмучує, змушує насторожитися, але вона була очікувана
Перш за все, особливістю цієї вступної кампанії було саме тестування з української мови. Ним були охоплені всі випускники шкіл, навіть ті, які не прагнуть вступати до ВНЗ. Що це нам дає? Картинку по країні – як працюють навчальні заклади і школярі, який у них рівень знань. Ця картинка, що 20% не справилися з мінімальним необхідним рівнем, засмучує, змушує насторожитися, але вона була очікувана.
Ми маємо дуже погані результати в Закарпатській області. А чому? Ми знаємо, що там багато меншин, які користуються угорською, румунською мовами. Це зовсім інша мовна група. Вивчення української там має відбуватися в інший спосіб. Як вивчення державної мови, а не за підручниками «Рідна мова», за якими навчаються інші діти.
Ці результати тестування повинні стати сигналом для тих, хто ухвалює рішення в освіті. Інакше такі погані результати дітей означають, що держава обмежує їхній доступ до системи освіти. Вони будуть виштовхані з системи вищої освіти.
Українська – це один із тих предметів, який є стратегічним для української державності
Кардинально треба підійти до підвищення якості підручників і методик викладання української мови. Українська – це один із тих предметів, який є стратегічним для української державності.
Тож ЗНО демонструє себе не лише як антикорупційний чинник, а й як діагностичний механізм, який показує проблеми в системі освіти.
– Якісь висновки з цьогорічного досвіду – зокрема скарг, апеляцій, петицій абітурієнтів будуть? Мають бути?
– Висновки повинні бути. Наприклад, не всі знають, як працює пріоритетність. Ця система нова. На мою думку, вона дуже швидко впроваджується. Мав би бути пілотаж такого програмного продукту. Але ідея продуктивна і покликана нівелювати вплив приймальної комісії щодо маніпуляції результатів вступників – коли комусь повідомляли, що він пройшов на бюджетне місце, а комусь ні.
Професійні спільноти мають повідомляти, якщо вони мають реально претензії до змісту тестів.
Найбільше мистецтво тестування – як зробити так, щоб тести не були орієнтовані лише на перевірку конкретних знань, а щоб тести могли перевіряти вміння мислити
Є ще один дуже цікавий момент. Як правило, діти вчаться під те, що їх мають потім запитати. Найбільше мистецтво тестування – як зробити так, щоб тести не були орієнтовані лише на перевірку конкретних знань – конкретного терміну, факту, а щоб тести могли перевіряти вміння мислити. Але якщо тест такий запропонований, то під це мають вчити у школі. А нам так потрібно навчити дітей мислити критично, формувати свою думку. Це спільна робота і школи, і працівників УЦОЯО. Я б так хотіла, щоб всі наші дискусії навколо зовнішнього оцінювання були навколо якості освіти і тесту, як інструменту вимірювання.
Я гадаю, що тут потрібно врахувати всі ті зауваження, які були і провести публічні обговорення з фахівцями, студентством і спробувати діагностувати проблеми і виправити їх. Я закликаю всіх, хто ухвалює такі рішення – про зміни у вступній кампанії, про те, якими будуть наступні вимоги до ЗНО – до більшого діалогу.