У Німеччині здійнялася хвиля обурення і подиву щодо подій в університеті у Ґрайфсвальді, на півночі цієї країни. Зокрема його факультету славістики, який учасники засідання управління цим закладом більшістю голосів скоротили. Не допомогло і звернення студентів, котре на підтримку факультету підписали понад чотири тисячі осіб. Це «є найстрашнішим пеклом несолідарності і бездушної самокастрації», – написали про таке рішення німецькі фахівці-славісти у соцмережі Фейсбук.
На факультеті славістики у Ґрайфсвальді вже понад 20 років здійснюються наукові дослідження у галузі україністики. Тут створена і успішно працює всесвітньовідома Літня академія «Українікум», котру пов’язують із університетом у Ґрайфcвальді. Припинити фінансування унікального факультету – це скандал, вважає професор славістики Мюнхенського університету Людвига-Максіміліана доктор Ульріх Швайєр.
«Ґрайфсвальд – один із найбільших центрів, своєрідний острівець успіху україністики. Таке скорочення стане сильним ударом для фаху української мови у Німеччині», – пояснив професор у розмові з Радіо Свобода.
Рішення знайшли: скоротити!
В університеті у Ґрайфсвальді ще від 2006 року підраховували, переглядали, планували структурні зміни. З того часу члени управління закладом і його голова – професор Томас Штам-Кульманн – разом із колегами довго не могли дійти одностайності щодо майбутнього фінансування університету.
Зрештою вихід, який задовольнив кожного члена управління, знайшли: скоротити лише один факультет. Жертвою стала славістика. А офіційною підставою – фінансова заборгованість.
Хоч, як пояснив в інтерв’ю Радіо Свобода професор славістики у Ґрайфсвальді Бернхард Бремер, такі проблеми можна вирішити іншим шляхом. Приміром, «розділивши» скорочення між більшою кількістю факультетів. Але це, за його словами, очевидно, не передбачалося.
Підпилюють гілку, на якій сидять – Бремер
«Спочатку були вибрані два найменші факультети, тобто ті, де мало студентів, а також, які, очевидно, з політичних причин, не такі бажані, як інші. Я розглядаю це у зв’язку з новою орієнтацією на стратегію глобалізації. Внаслідок цього Ґрайфсвальд залишає свій традиційний східноєвропейський шлях, усупереч тому, що у нас зав’язалися тісні партнерські відносини з університетами в Україні, Польщі, Росії, Чехії. Так виходить, що ми підпилюємо гілку, на якій сидимо, – якщо говорити про глобалізацію», – зазначає професор Бремер, додаючи, що кафедри русистики та полоністики, зокрема, змін не зазнають.
Посольство України у ФРН відразу відреагувало, звернувшись за допомогою до Міністерства закордонних справ Німеччини, котре, як запевнив Радіо Свобода посол України у Федеративній Республіці Німеччині Андрій Мельник, надало необхідні кошти.
«МЗС виділив для «Українікуму» десять тисяч євро, щоб українська літня академія цього року відбулася, сподіваюсь нам вдасться це зробити і в наступні роки також», – зазначив Мельник.
Тим часом до 2024 року роботу кафедри української і балтійських мов передбачається зупинити, – йдеться в офіційному повідомленні для преси, яке в обізнаних колах називають брехнею.
