Політолог Георгій Бовт пояснює, чому Росія блокує створення Радою безпеки ООН трибуналу у справі збитого «Боїнга» над Донбасом. А колишній ув’язнений горлівської колонії розповів російському проекту «Медиазона» про життя табору під «ДНР». Тим часом історик Тімоті Снайдер пише про дві кризи, які переживає Європа, а також роль України у цьому. А британська Independent запевняє, що дипломатія досі є найкращим гарантом миру в Україні.
Росія блокує створення міжнародного кримінального трибуналу ООН для притягнення до відповідальності винних у катастрофі пасажирського літака рейсу MH17 у небі над Донбасом 17 липня 2014 року, бо має, що приховувати, пише політолог Георгій Бовт на сторінках російської англомовної газети Moscow Times.
Російські політики не лише відверто заперечують ідею створення міжнародного трибуналу, але й публічно висловлюють власне розчарування щодо «так званого» міжнародного закону, як вони називають його дедалі частіше, пише Бовт. Москва вбачає певну політичну мотивацію за рішеннями міжнародних інституцій, наприклад, у вироку Постійної палати третейського суду в Гаазі у справі «Юкоса». «Кремль очікує подібного ставлення у випадку створення трибуналу щодо MH17, особливо через те, що західні ЗМІ вже дійшли висновку, що «його збив Путін», – пише експерт.
Бовт вірить, що Кремль досі пам’ятає долю лівійського лідера Муаммара Каддафі, усунутого від влади та вбитого у 2011 році. «Каддафі не лише визнав провину лівійської розвідки у підриві літака «Боїнга-747» над шотландським містом Локербі, але й виплатив 2 мільярди доларів компенсації родинам загиблих. І до чого це призвело? То ж то й воно», – підсумовує Бовт.
Про життя у виправній колонії, що на околиці окупованої Горлівки, в інтерв’ю для російського проекту «Медиазона» розповів Андрій (чоловік який попросив змінити його справжнє ім’я). Його звільнили з колонії у березні цього року.
«16 вересня 2014 року об 11:40 зайшли «ДНРівці», поставили весь табір на коліна. Стріляли, були поранені й убиті», – почав свою розповідь Андрій. Під час артилерійських обстрілів декілька снарядів впали на територію табору. Через це ніхто не ходив до їдальні, не виходив на плац. Через обстріли згоріли баня, будова для продовжених побачень, у бараках вилетіли вікна. «Але, коли були обстріли, ніхто не загинув, і навіть нікого не поранило. Саме коли вони зайшли у табір, були жертви», – розповів Андрій.
За словами чоловіка, до табору приїздили експерти моніторити обстріли, можливо з ОБСЄ. Він назвав їх «безпонтовими», бо вони, начебто, говорили те, що бійці «ДНР» хотіли чути. Приїжджали також і російські військові. Ув’язнених змушували ремонтувати їхні БМП. «Відмовишся, тебе застрелять... Ми не зеки там, ми – військовополонені», – сказав Андрій.
Сама Горлівка перебуває у стані шоку, розповів чоловік. Там війна нікому не потрібна. У підконтрольному Києву Краматорську, де Андрій перебував на час інтерв’ю, все «живе», каже чоловік, а у Горлівці – все «мертве». Бійці «ДНР» нерідко вбивають мирних жителів. «Ну, наприклад, був у мене знайомий. Звільнився тільки, днів десять був на волі. Йде, ці стоять. Він підійшов і каже: «Хлопці, дайте прикурити». Ну просто за одне «хохляцьке слово» «хлопці» ребра поламали, вбили», – розповів Андрій.
За словами чоловіка, майже всі, хто залишився у Горлівці, йдуть воювати за «ДНР», бо інакше нема де заробити грошей. Місцеві підтримують бойовиків, бо багато хто під час війни втратив родичів чи близьких. У таборі ж ставлення інше. «Усі розумні розуміють, що з Україною нам набагато краще. Коли є куди писати, «мусорів» можна ставити – «бунтанули», написали, купу вигнали, і все: режим попустив, «мусор не борзіє». А зараз вони без задньої, скаржитися нам нікуди», – розповів Андрій.
Європейський союз переживає дві кризи – політичну, до якої призвела відсутність спільного поняття демократії у європейських країнах, та філософську через те, що ЄС більше не є домівкою для загальнолюдських цінностей, пише американський історик Тімоті Снайдер у часописі New York Books Review.
Філософська криза спостерігається в Україні та Росії. Зокрема, для учасників Майдану співпраця з Європою була важливою для українського громадянського суспільства задля змін у корумпованій Українській державі, пише Снайдер. А суть і мета російської війни в Україні, з іншого боку, полягає у руйнуванні Європейського союзу, як універсального проекту, до якого Україна могла б приєднатися, вважає експерт.
«Моральною передумовою (для створення Кремлем Євразійського союзу – ред.) є те, що члени Європейського союзу відмовилися від традиційної європейської культури (під якою мається на увазі релігійна, сексуальна та політична винятковість) заради «декадентства», і, мовляв, лише Росія становить собою «цивілізацію», – пояснює Снайдер.
Він зазначає, що дуже небагато людей у Європі наразі віддають перевагу російській моделі, бо бачать приклад Донбасу та Криму. Однак, куди саме рухається Європа – невідомо. «У певному розумінні, у цьому полягає сенс (європейського проекту – ред.) Але ми знаємо, що для того, щоб Європа існувала, вона має існувати у межах певних інституцій… які варто покращити», – пише Снайдер.
За його словами, головною думкою російської пропаганди є те, що робота заради Європи, у межах Європейського союзу чи поза ними, не має сенсу, адже демократія та свобода є лише лицемірством приреченого порядку. Тож європейські лідери мали б нарешті знайти відповідь на власні екзистенційні та демократичні проблеми та належним чином відреагувати на ситуацію в Україні.
Редактор часопису Economist Едвард Лукас: «Край Європи, кінець Європи» – чергове чудове есе Тімоті Снайдера»
Головні європейські країни не хочуть конфлікту з Росією, а дипломатія досі є найкращим гарантом миру, мовиться у редакційній статті британської газети Independent. Видання пише, що російський президент Володимир Путін «не дурень», і він не розпочинає війн, які не може виграти.
З іншого боку, європейські сили, яким Росія загрожує – Німеччина та Франція, – продемонстрували, що не готові розпочинати війну через Україну. Для того, щоб Балтійські країни та інші члени НАТО та ЄС були у безпеці, варто зробити три речі, вважає видання.
По-перше, потрібно розгорнути війська та провести навчання у країнах НАТО, щоб продемонструвати, що вони є повноцінними членами Північноатлантичного альянсу, пише газета. По-друге, Захід має поговорити з Росією про Україну – без упередження, але й не відмовляючись від власних принципів. «Дипломатичний контакт не означає, що ми можемо послабити санкції; це означає, що ми серйозно ставимося до того, що говоримо. Це також продемонструє росіянам, що комплекс меншовартості, який вони начебто мають, є недоречним», – пише видання.
По-третє, Захід мав би відповісти на зрозумілі російські занепокоєння, вважає Independent. «Якщо до російських меншин дійсно погано ставляться у колишніх радянських країнах, то ми маємо захистити їх. Права та культурну тотожність російських громад у Балтійських країнах не завжди поважали належним чином після Холодної війни. Але мали б. Пан Путін добре знає, що це є найкращим приводом, щоб «потрусити» НАТО ще раз. Немає виправдання, щоб йому це дозволити», – підсумовує видання.
