Культурна стратегія України має прописати цінності, на яких українське суспільство має намір розвиватися і будувати своє майбутнє. Про це в ефірі програми «Культфронт» заявила експерт із питань культури «Реанімаційного пакету реформ» Наталія Кривда. На думку іншої гості, представниці ініціативної групи «Культура-2025», експерта Єврокомісії з програми «Культура» для регіону «Східного партнерства» Катерини Ботанової, якщо Україна не ухвалить нарешті стратегії розвитку за цим напрямком, на якісні зміни у культурному секторі України очікувати не варто. Раніше Міністерство культури представило свою версію культурної стратегії України, але її розкритикували зокрема й представники експертного середовища. Наразі вони працюють над своїм проектом того, як, на їхню думку, має розвиватися українська культура.
Наталія Кривда: «Стратегія визначає сенс, візію, говорить про найважливіші цінності. Стратегія має прописати цінності, на яких суспільство будує своє майбутнє. Куди рухатися, що ми як суспільство вважаємо для себе життєво важливим, до чого – ми сьогоднішні і ми майбутні – хочемо дійти, – напевне, стратегія про це».
Катерина Ботанова: «В якій ситуації ми є сьогодні і в якій ситуації ми будемо завтра або через 10 років, якщо не буде стратегії? Цих сценаріїв є п’ять, але перерахую лише кілька. Наприклад, українське суспільство досі ставиться до культури, як первісні люди ставилися до природи: от виросло яблуко – чудово, воно саме виросло, йому нічого не треба робити, якщо захочу, я його з’їм, не захочу – не з’їм. Тобто це – щось, що не потребує догляду, опіки, що росте саме по собі і ним можна користуватися або не користуватися. У нас немає ставлення до культури, як до ґрунту, на якому можуть зростати громадянські компетенції, знання, інновації. На якому зростає критичне мислення – основа того, як працює демократичне суспільство».
Про майбутню культурну стратегію України
Катерина Ботанова: «В ідеалі платформою для об’єднання різних ідей, різних бачень стратегії мало б бути, звичайно, Міністерство культури. Воно могло б бути такою платформою, але з якихось причин не є. Дуже важливо, щоб усі напрацювання, щоб усі напрацювання, всі думки, проблеми і бачення, які ми збираємо, працюючи з людьми зі сфери культури, щоб вони далі стали кроками до дій».
Наталія Кривда: «Ми всі в парадоксальній ситуації: не лише в нашому напрямку велику роботу роблять волонтери, громадськість замість того, щоб її робили люди, які за це отримують зарплатню. Стратегію, згідно з коаліційною угодою, треба подати, а у нас два крила мають право законодавчої ініціативи – комітет Верховної Ради і Міністерство культури. Міністерство культури подало свою стратегію, ми всі її розкритикували, і що далі? На превелике щастя, «Культура-2025» вже давно працює над розробкою стратегії. Прийшла дуже проста ідея: поєднати зусилля «Реанімаційного пакету реформ» і «Культури-2025». Якщо запрацює культурний альянс (об’єднання організацій, які займаються напрацюванням культурної стратегії – ред.), буде дуже добре».
Про децентралізацію у культурі
Катерина Ботанова: «Мені здається, що є щонайменше три рівні централізації чи децентралізації: це ресурси як можливості, це знання і повноваження. На перших двох рівнях – ресурсів і знання – українська ситуація є мегацентралізованою. Незалежно від того, чи відчуває чиновник в управлінні культури вплив із центру, обсяги ресурсів і обсяги знань, чим далі від Києва, зменшуються. Щоб децентралізація відбулася в культурі, вона має відбутися у державі загалом – на рівні інфраструктури, на рівні пріоритетів і можливостей».
Наталія Кривда: «Децентралізація – це дуже серйозний і складний процес, який має бути розписаний. Наприклад, децентралізація у фінансуванні: що фінансує держава, що – місцевий бюджет, а що – бюджет громади, адже громада теж має свій бюджет. Децентралізація у відповідальності і повноваженнях – ми можемо, наприклад, передати національного рівня культурний осередок – Софійський собор – на баланс Києва? Нема у київського бюджету таких можливостей. Децентралізація – це процес, який, крім гасел, має бути прописаний у конкретних процедурах».
