Мешканці сіл Грабове та Розсипне, де впав літак «Малайзійських авіалінії», досі живуть трагедією, в якій загинуло 298 людей. Для багатьох згадки про цю подію викликають емоції, важко їм про це говорити. Рівно рік тому, 17 липня в Донецькій області був збитий «Боїнг» рейсу MH17. Багато з мешканців бачили на власні очі момент падіння літака.
Пастух Віталій із Грабового в цей момент був на полі, де впала більшість тіл та фрагментів літака. Чудом вижив.
Каже, що цього дня літало багато літаків, але цей звук був особливий і сильно відрізнявся.
Він підірвався у небі, вже крил не було, тільки клуби диму. Полетів і вже підірвався там на місці
«Піднімаю голову, дивлюся, а він вилітає, великий. Я побачив його крила, хвіст здоровий. Почав бігти по полю від нього. Він підірвався у небі, вже крил не було, тільки клуби диму. Полетів і вже підірвався там на місці. Тут уламки літали, було їх багато. Це була найстрашніша річ, яку я бачив», – каже Віталій, який далі на цьому полі займається своїми коровами. Каже, що кожного дня згадує те, що сталося 17 липня рік тому.
На вулицю в Розсипному, де живе Тетяна, впали чотири тіла, ще декілька знайшли в садах, а три біля дитячого будинку, в якому вона працює.
Страшно близьким пережити це все. Жах, я не уявляю собі, як люди це пережили
«Страшно близьким пережити це все. Жах, я не уявляю собі, як люди це пережили. Звісно, всім їм співчуваємо, тому що також втрачали близьких і розуміємо, як це страшно. Нас тут обстрілювали, ми сиділи у підвалах і боялися голови підняти. Знаємо, що таке втрачати близьких та боятися, бо щось несподівано прилетіть і все», – визнає мешканка Розсипного.
Галина з цього самого села знайшла в своєму саду тіло жінки. Їй досі важко приховувати емоції.
«Я була на подвір'ї, коли почав гудіти літак. Я покликала чоловіка. Сказала, щоб ми пішли в підвал. Я це зробила, він ні. І щось сильно бахнуло. Я вискочила на вулицю, бо начебто затихло. Він каже, що це літак. Щось чорне летить, ні початку, ні кінця на ньому не бачила. Дим з нього валив. Пролетів наді мною і полетів десь там, підірвався і дим пішов», – каже Галина з Розсипного.
Після цього зрозуміла, що тіло впало в її сад. Від цього моменту не може жити в своєму домі. Переїхала до мами, яка живе на цій самій вулиці.
«Тут в мене все, а живу там. Тому що я не можу... Вона постійно перед моїми очима», – стверджує Галина.
