Серце Києва – майдан Незалежності та Хрещатик – у своїй архітектурі досі зберігають пам’ять про Радянський Союз. Водночас, сучасні мешканці міста, доглядаючи за чорно-білими портретами героїв Небесної сотні, підтримують дух нової України. В державі, пише New Yorker, серйозні економічні проблеми – про це свідчать навколодефолтні розмови урядовців. Тим часом, увага міжнародних журналістів прикута до Мукачева та ролі «Правого сектору» у тому, що ситуація на Закарпатті загострилась.
Безліч «монументів» пам’яті, присвячених Революції гідності та війні на Донбасі, побачила в Києві та описала для New Yorker журналіст Маша Гессен. Так автор називає і монументальні таблички на честь загиблих в АТО молодих хлопців, і прапори України, розписані революційними закликами часів Майдану, і чорно-білі портрети Небесної сотні уздовж вулиці Інститутської.
Утім, журналістка описує і пам’ять про Радянський Союз, яка досі наповнює столицю України. Демонтувавши пам’ятник Леніну на перетині Бульвару Шевченка та Хрещатика, кияни залишили постамент. Так і архітектура Києва, продумана ще у післявоєнні часи, зберігається на Хрещатику та переплітається з сучасними будівлями. Фонтани, високі монументальні колони та арки будівель на Майдані зберігають у собі спадок радянських архітекторів. «Серце Києва треба було уявити і переосмислити навіть до революції», – пише Гессен.
Розмови українських урядовців про ймовірний мораторій на виплату зовнішніх позик 24 липня є певним інструментом тиску на кредиторів. Про це пишуть Вільям Молдін та Лора Мілс у матеріалі The Wall Street. Таким чином, пишуть автори, Київ пропонує «неідеальну угоду», згідно з якою кредитори не отримають грошей відразу, проте шанси на виплати в майбутньому зростуть. На тлі цього, і міністр фінансів України Наталія Яресько і міністр економіки Айварас Абромавичус, коментуючи ймовірний технічний дефолт, наголошують: це не стане кінцем для української економіки.
Водночас, продовжує The Wall Street, якщо дефолт все ж оголосять, Київ втратить це як інструмент впливу та засвідчить, що ситуація в державі скрутніша, аніж прийнято вважати. Поки оголошення мораторію залишається на рівні розмов, Київ не втрачає надії домовитись із приватними кредиторами про реструктуризацію боргу, пишуть журналісти.
Вже кілька днів увага світової преси прикута до подій в Мукачеві та позиції «Правого сектору» в цій ситуації. Зокрема, Алек Лун для Guardian пише, що Київ намагався обережно інтегрувати добровольчі батальйони у Збройні сили. Окрім того, лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша призначили радником начальника Генштабу Віктора Муженка. Це, за словами Луна, мало стати умовним компромісом між «Правим cектором» та владою.
Утім події, що почались у Мукачеві 11 липня, засвідчили, що батальйони Яроша, де нараховується близько десяти тисяч осіб, не готові дотримуватись субординації. Журналіст також звертає увагу читачів на те, що президент Петро Порошенко в цьому конфлікті зайняв принципову позицію: в Україні не може бути неконтрольованих збройних формувань.
