Львів – Через десятиліття вдається знаходити архіви, які українські повстанці вміло ховали від радянської влади. За шість років, відколи у Львові створено музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», випадково вдалося розкопати понад 20 архівів ОУН і УПА. Нещодавно історикам музею передали нову знахідку, що 65 років пролежала у землі. Чим цінні віднайдені архіви?
Це близько 300 документів референтури Служби безпеки ОУН Сокальської округи, що на Львівщині, на понад тисячі сторінках. Матеріали датовані 1945 – 1950 роками. Серед віднайденого – сімдесят автобіографій оунівців із вказаними їхніми псевдо, протоколи допитів заарештованих підпільників, особисті речі, описи загибелі 15 повстанців, підписки про співпрацю, доноси.
Одна з автобіографій Олени Андрущак, яка працювала під псевдо «Орися». Сьогодні жінці 91 рік. Вона не пам’ятає, хто саме закопав архів – чи хтось писав біографію з її слів, чи сама друкувала. Вісім років, з 1941, вона була в українському підпіллі, займалась видавничою справою. Цілий рік їй довелось просидіти у криївці, з якої не виходила, а сонце бачила крізь малесеньке віконечко.
«Така та криївка як пічка, то комора була в хаті. Сиділа, нікуди не виходила. Більш як рік просиділа, ніхто до мене не приходив. То не легко було, але сила волі мене тримала», – каже Олена Андрущак.
У 1952 році Олену Андрущак арештували і засудили до 25 років заслання. З них важко працювала у Норильську 5 років, бо після смерті Сталіна ув’язнених почали потрохи відпускати на волю. Працювати доводилось і в 40-градусний мороз. Для Олени Андрущак стало великою несподіванкою, що через 65 років знайшовся архів із часів її підпілля.
Архів закопали у 1950 році
Керівник архіву Центру дослідження визвольного руху Андрій Усач припускає, що архів закопали у 1950 році, коли повстанців вже залишилось обмаль і вони не знали, яка чекає на них доля, тому закопали свій архів і повідомили про місце знайомого, який усе життя тримав це у таємниці, лише потім розповів синові.
Документи унікальні, є трофейніАндрій Усач
«Документи унікальні, є трофейні. Цікаво, що були вилучені підпільниками у вбитих або поранених співробітників органів радянської держбезпеки. Насправді, ці матеріали мали б бути в СБУ, а вони потрапили до нас», – зауважив науковець.
Документи збереглись дуже добре у бідоні з-під молока. Оунівці і упівці розумілись на архівах, знали, як їх зберігати, бо дуже добре усвідомлювали значення документів, що саме мовою фактів можна дізнатись правду. На сьогодні в музеї налічуєть 5 тисяч матеріалів із розкопаних архівів.
За словами директора музею «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого, документи дуже цінні, бо завдяки їм можна простежити за життям повстанців, дізнатись, що саме спонукало людей йти у підпілля.
У підпіллі були спеціальні інструкції з ведення архівної справи, впорядкування архівів і збереження у залежності від умов і можливостейРуслан Забілий
«У підпіллі були спеціальні інструкції з ведення архівної справи, впорядкування архівів і збереження у залежності від умов і можливостей. Сховки організовували по різному, переважно в металевому молочному бідоні. Ми можемо відновити фактично в дрібницях біографії, умови діяльності багатьох повстанців, повернути їхні імена. Це важливо для збереження історичної пам’яті, що відбувалося і відбувається у підпіллі», – наголосив Руслан Забілий.
Кожен віднайдений архів науковці реставрують, детально описують, опрацьовують і оприлюднюють. Вже були випадки, коли рідні змогли знайти інформацію про своїх близьких, які загинули чи про долю яких не знали.
На цю ж тему:
11.06.2015Ми маємо знати, хто був агентом спецслужб – Гриневич
«Нарешті у вільному доступі маємо докази про злочинність усього радянського тоталітарного режиму» – Ростовцев далі
27.07.2013Степан Бандера: епізоди революційної боротьби
І сьогодні Степан Бандера є найяскравішим символом української державної самостійності в її найбільш безкомпромісній формі далі
09.03.2012Про ОУН-УПА мовою документів
У Львові вийшов друком «Літопис Української Повстанської Армії» далі
