Брюссель – Навколо грецької кризи повіяло надією. Уряд Алексіса Ципраса надіслав європейським партнерам свій пакет економічних реформ, реакції на який здебільшого обережні, але позитивні. Тим часом, пропозиції Афін мало відрізняються від тих, проти яких тиждень тому на референдумі проголосувала вся країна. Однак, щоб врятувати Грецію від банкрутства й виходу із єврозони, Ципрас обіцяє підняти податки, скоротити витрати й боротися з фінансовим шахрайством.
Запропонований пакет реформ, нарешті, може розблокувати переговори, щоб укласти угоду з Європейським центробанком, Єврокомісією і МВФ для порятунку греків. Ця трійка кредиторів уважно вивчає пропозиції та має висловити свою думку або до вечора у п’ятницю, або ж протягом суботи, на коли запланована позачергова зустріч клубу міністрів фінансів держав єврозони, так званої Єврогрупи.
Якщо грецький план визнають задовільним, самі переговори розпочнуться негайно, але умови, які висунув уряд Алексіса Ципраса взамін на грошову програму допомоги, повинні вже наступного тижня бути ухвалені парламентом Греції. У Брюсселі кажуть, «саме це нам доводитиме, що ципрасові обіцянки не голослівні.
Втім, пізно увечері у п’ятницю щодо того, розпочинати чи ні урядові Греції переговори щодо запропонованого пакету реформ, ще має проголосувати грецький парламент. Як стало відомо, більшість готова підтримати ципрасову програму реформ, хоча в самій партії влади «СІРІЗА» панують розбіжності й 5 депутатів відкрито кажуть, що голосуватимуть проти.
В Афінах декілька тисяч громадян вийшли на маніфестацію підтримки пропозицій уряду.
Що ж пропонує Греція взамін на кредити у 13-сторінковому документі, який називається «Пріоритетні дії та зобов’язання», що його у четвер увечері отримали представники «трійки»?
Парадоксально, але «нові» пропозиції – це майже саме те, чому на референдумі у неділю 5 липня греки сказали «ні». У своїй програмі уряд висловлює згоду реформам у сфері податків (підняття), пенсій (зменшення), державних адміністрацій та бюджету оборони (скорочення) і так далі. Скажімо, так наполегливо відстоювані урядом Греції доплати до мінімальних пенсій, скасування яких вимагали кредитори, таки будуть скасовані, щоправда протягом більш тривалого періоду. Однак, заходи заощаджень, запропоновані Афінами тільки взамін на значно більшу суму фінансових ін’єкцій (вже не 12 мільярдів, як раніше, а 53,5 мільярди євро протягом трьох років) у економіку та банки Греції.
Програма Афін – серйозна й гідна довіри – Олланд
Міністри фінансів зони євро збираються обговорити грецькі пропозиції у суботу, а остаточний мандат на плани виходу з ситуації, в якій опинилися Греція та весь єдиний валютний простір, тобто, єврозона, має дати саміт лідерів держав та урядів ЄС, який має відбутися у Брюсселі в неділю.
Характерно й те, що навіть для початку нових переговорів щодо допомоги Греції ще буде потрібна підтримка низки парламентів у державах зони євро, скажімо, фінського, німецького чи словацького, тобто країн, які займають сувору позицію щодо грецької боргової проблеми. Ці ж держави, та ще країни Балтії, Словаччина та Мальта виступають проти вимоги уряду Ципраса щодо реструктуризації грецьких боргів. Згідно з підрахунками, на сьогодні загальна сума грецького боргу сягає 312 мільярдів євро, тобто, 177% ВВП країни.
Водночас, голова Єврогрупи Єрун Дейсельблум також зробив позитивний натяк на те, що у суботу на зустрічі європейських міністрів може бути ухвалене важливе рішення.
Позитивно відгукуються щодо пропозицій грецького уряду у Відні, Римі й Парижі.
«Греки щойно засвідчили рішучість і бажання залишатися у зоні євро, бо представлена ними програма – серйозна й гідна довіриФрансуа Олланд
«Греки щойно засвідчили рішучість і бажання залишатися у зоні євро, бо представлена ними програма – серйозна й гідна довіри, – зі свого боку заявив президент Франції Франсуа Олланд, висловивши надію, що нинішній розгляд цих пропозицій у грецькому парламенті продемонструє «силу, волю (вирішити проблемну ситуацію) та хоробрість».
Слід робити все можливе, щоб була укладена «добра угода, що поважає європейські правила і водночас поважає грецький народ. Наступні години – дуже важливі, бо досі нічого не зроблено, а робити щось конче треба», – заявив Олланд, виступаючи перед пресою.
