Рига – Колишній міністр оборони Латвії Раймондс Вейоніс, офіційно вступивши на посаду президента країни, запевнив, що одним з основних його пріоритетів буде зовнішня і внутрішня безпека. Йдеться, зокрема, про зміцнення Збройних сил і посилення присутності в країні сил НАТО. Латвія, як раніше, залишиться надійним партнером України, запевнив новий лідер держави Балтії.
«Я пишаюся тим, що живу в Латвії, я пишаюся своєю країною та її народом. Боже, бережи Латвію і її людей», – наголосив новообраний президент Латвії Раймондс Вейоніс після складення присяги. За його словами, президент держави – не просто гарна вивіска. Він повинен бути практичним помічником кожному, хто хоче працювати на благо держави у внутрішній і зовнішній політиці.
Тому питання державної безпеки Латвії – серед головних на порядку денному новобраного президента.
Головна робота – це зміцнення державної безпеки. Агресивні дії в Україні з боку нашого східного сусіда засвідчили, що військова і технологічна безпека відіграє значну роль у світіРаймондс Вейоніс
«Головна робота – це зміцнення державної безпеки. Це завдання складніше, ніж здається. Агресивні дії в Україні з боку нашого східного сусіда засвідчили, що військова і технологічна безпека відіграє значну роль у світі. Також і нам це слід засвідчити не тільки словами, але й справами», – зауважив Раймондс Вейоніс.
Новообраний президент Латвії вважає, що п’ята стаття колективної угоди НАТО є дуже важливою, але у випадку появи в країні «зелених чоловічків», держава має протистояти їм своїми силами, розвиваючи власні структури безпеки.
Перспективи відносин з Україною і східним сусідом
Латвія, як і раніше, залишається надійним партнером України. Прес-служба президента України повідомляє, що Раймондс Вейоніс запевнив президента України Петра Порошенка у підтримці подальшого розвитку партнерства між Латвією та Україною.
У контексті розвитку подальших відносин з Росією, Раймондс Вейоніс наголосив, що Латвія готова розвивати конструктивний діалог з сусідньою державою.
Водночас в інтерв’ю латвійським ЗМІ він наголосив, що збільшення кількості російських військових кораблів та літаків поблизу кордону Латвії – це не тільки політика демонстрації сили, але й політика залякування суспільства. На його думку, як протидію слід інформувати латвійців про цілі Росії, а також зміцнювати національні збройні сили, забезпечувати присутність НАТО на латвійській території.
Якщо б йому випала можливість провести навіть короткочасну розмову з Володимиром Путіним, Раймондс Вейноніс зазначив, що хотів би, щоб той пояснив йому, що відбувається в Україні і що сталося в Криму, яка у президента Росії була мотивація так діяти проти сусідів.
Під час перебування Раймондса Вейоніса на посаді міністра оборони, у Латвії на принципах ротації з’явилися сили НАТО, актуалізувалося питання про утворення в країні штабного центру альянсу, який матиме певні функції, зокрема планування операцій на випадок кризи.
Його рейтинг як міністра оборони був досить високим і стабільним. Аналітик Клав Седленіекс вважає, що Вейонісу допомагає створений ним образ простої людини і пересічні латвійці сподіваються, що він не зміниться, посівши посаду президента.
Портрет новообраного президента Латвії
Раймондс Вейоніс народився в 1966 році у Псковській області, його мати – росіянка. Він закінчив біологічний факультет Латвійського університету. У 2006 році вперше обраний депутатом Саейму, декілька років обіймав посаду міністра навколишнього середовища та регіонального розвитку. Після минулорічних парламентських виборів у Латвії посів крісло глави оборонного відомства Латвії.
Раймондс Вейоніс став п’ятим президентом Латвії від моменту відновлення незалежності країни і дев’ятим – від заснування держави.
Крім зміцнення національної безпеки, своїми пріоритетами на посаді президента Латвії, Раймондс Вейоніс назвав: національну єдність, патріотизм і соціальну справедливість.
Згідно з латвійським законодавством, президента обирають депутати Саейму таємним голосуванням. Президент виконує лише представницькі функції, виконавча влада належить уряду, а законодавча – парламенту Латвії. Одна особа не може обіймати посаду глави держави понад вісім років. Термін повноважень колишнього президента Латвії Андріса Берзіньш закінчився 7 липня.
