Брюссель – Без надії на вирішення грецької кризи у вівторок в Брюсселі зібралися голови держав та урядів країн єврозони. «Підґрунтя для переговорів за новою програмою допомоги Греції ще немає», – заявила перед самітом канцлер Німеччини Ангела Меркель. Як виглядає, ніяких рішень цей «саміт останнього шансу не принесе і протистояння між Афінами й міжнародними кредиторами далі триватиме.
Лідер Франції Франсуа Олланд перед самітом заявив, що потрібно бути відповідальними (греки повинні надати серйозні пропозиції), солідарними (ЄС повинен дати негайну допомогу і подумати про програму підтримки греків на середню перспективу) і швидкими, тобто все це повинно бути реалізоване якнайшвидше.
Натомість представники Греції прийшли на цей «євросаміт останнього шансу» з порожніми руками: без нових пропозицій, відмовляючись від реформування ринку праці, скорочень пенсій тощо.
«Якщо довгий час не буде пропозицій з боку Афін, це означатиме, що Ципрас не здатний знайти рішення і забезпечити бажання грецького народу перебувати в єврозоні», – зі свого боку каже бельгійський прем’єр-міністр Шарль Мішель.
Тим часом, голова Єврогрупи (об’єднання міністрів фінансів країн зони євро) Єрун Дейселблум заявив: Афіни нині неминуче попросять негайного кредиту.
Греки не повинні думати, що ми бажаємо викинути їх із валютного об’єднання та Європейського союзу. Нікому цього не хочетьсяЖан-Клод Юнкер
Представники Європейської комісії і Єврогрупи заявляють, що «м’яч чітко перебуває на полі греків», тобто все залежить від пропозицій, які вони представлять у Брюсселі. Та все ж голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у вівторок зранку виступив у Європарламенті із заявою, що потрібно зробити все, аби уникнути виходу Греції з єврозони.
«Греки не повинні думати, що ми бажаємо викинути їх із валютного об’єднання та Європейського союзу. Нікому цього не хочеться», – зауважив Юнкер.
Для відновлення діалогу з Афінами потрібна зміна поведінки всіх сторін
З іншого боку, європейські оглядачі наголошують, що для зрушення діалогу з Афінами потрібні зміни в самому дусі, в ментальності переговорів. У першу чергу, потрібно поміняти поведінку «трійки» (МВФ, Європейського центробанку та ЄС). Дуже часто складається враження, що там прагнуть покарати греків за те, що вони вчинили в минулому, мається на увазі підробка статистики для входу в єврозону. Для відновлення переговорів із греками це відчуття повинно зникнути, вважають деякі експерти.
Потрібна більш конструктивна позиція самих Афін, причому не особливо покладаючись на результати недільного референдуму. Деякі оглядачі у Брюсселі припускають: а що б сталося, якби і ми, решта країн єврозони, організували у себе референдуми? Зрозуміло, що і німці, і фіни та бельгійці сказали б своє «ні» виділенню грошової допомоги Греції.
Саміт лідерів країн єдиного валютного союзу відбувається на тлі тривалого протистояння ліворадикального уряду Греції і «трійки» міжнародних кредиторів. Насамперед, йдеться про незгоду Афін на продовження скорочень та режиму суворих заощаджень взамін на пакет допомоги. Тим часом, низка європейських політологів зауважує: щоб знайти рішення грецькій проблемі, потрібне політичне рішення, а не «війна цифр», яка точиться між Брюсселем та Афінами.
Низка європейських держав зайняла принципову позицію, яка формулюється так: якщо Греція хоче залишатися в єврозоні, вона повинна провести ґрунтовні структурні реформи.
Тим часом, у кулуарах євросаміту кажуть, що будь-яке рішення наразі малоймовірне, навіть не дуже амбіційне. Причина – повна відсутність довіри до уряду Алексіса Ципраса. Грошей, які наразі так потрібні Афінам для покриття витрат і виплати боргових зобов’язань, в нинішніх умовах їм ніхто не дасть. Тобто, через борги перед МВФ, Європейським центробанком, необхідністю виплатити наприкінці місяця зарплати і пенсії країна стоїть на межі колапсу.
