Київ – Кожен вищий навчальний заклад формуватиме власні правила прийому абітурієнтів, а випускників зобов’яжуть вказувати пріоритетність своїх заяв на вступ. Про ці та інші новації цьогорічної вступної кампанії, яка розпочинається 10 липня, розповіли представники громадянської мережі «Опора». За їхніми даними, цьогорічне Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) пройшло без значних порушень, в тому числі – на підконтрольних Україні територіях Донбасу, однак у деяких абітурієнтів були проблеми з доступом до складання тестів.
Цього року українські абітурієнти можуть подати щонайбільше 15 заяв на вступ – по три у п’ять вищих навчальних закладів. Однак кожній із них їм тепер потрібно буде присвоїти показник від «одиниці» до «п’ятнадцяти», де «один» означатиме найвищу пріоритетність. Її не можна буде змінювати протягом вступної кампанії, розповідає Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм громадянської мережі «Опора» напередодні офіційного старту вступної кампанії.
За її словами, це важливо через впровадження автоматизованої системи надання рекомендацій про зарахування у виш. Йдеться про бюджетну форму навчання, уточнює Стрелюк.
«Система буде вираховувати, куди їм (абітурієнтам – ред.) фактично можна вступити, у який виш. Тому дуже важливо правильно розподілити пріоритетність. Комп’ютер буде зважати на конкурсний бал, звичайно, але буде зважати також на пріоритетність», – пояснює активістка.
Окрім того, тепер кожен конкретний виш визначає, з чого складатиметься його конкурсний бал – це має бути вказано у додатках до правил прийому університету. Також потрібно звернути увагу на «вагу атестату», зауважує інформаційний директор «Опори» у Львові Ірина Швець.
«Є вищі навчальні заклади, які визначили нульову вагу атестату. Фактично вони не враховують шкільний атестат при підрахунку балів», – каже вона.
Зарахування, за словами активістів, на відміну від попередніх років, відбуватиметься в одну «хвилю», а додатковий добір на бюджетну форму навчання, якщо це буде потрібно, здійснять серед тих абітурієнтів, які написали заяву «на контракт».
На Донбасі на ЗНО зареєструвалось близько 15 тисяч абітурієнтів – «Опора»
Зовнішнє незалежне оцінювання пройшло із незначними порушеннями, які не вплинули загалом на результат, зазначають спостерігачі «Опори». На відміну від минулого року, коли через скасоване тестування на Донбасі понад 15 п’ять тисяч абітурієнтів звідти були змушені перереєстровуватись і складати тести ЗНО в інших областях, цього року пункти тестування відкрились на контрольованих Україною територіях. Таким чином, на Луганщині на ЗНО зареєструвалось трохи більше ніж чотири тисячі вступників, а на Донеччині – понад 10,5 тисяч.
У деяких абітурієнтів, однак, були проблеми з тим, аби дістатися до пунктів тестування через блокпости на лінії розмежування, говорить Ольга Стрелюк.
Про це раніше повідомляли представники низки громадських організацій, що проводили у квітні моніторинг доступу до освіти для переселенців.
Є позитивний досвід у Луганській області: абітурієнти могли поселятися при санаторіях у трьох містах, там проживати, готуватися до ЗНООльга Стрелюк
Стрелюк, однак, зазначає: «Іноді, як повідомляли навіть наші спостерігачі, були випадки, коли пропускали абітурієнтів із батьками без відповідних документів. Разом з тим, є позитивний досвід у Луганській області: абітурієнти, що приїжджали на перше тестування, могли поселятися при санаторіях у трьох містах Луганщини, там проживати, готуватися до ЗНО, здавати ЗНО, і тільки тоді повертатися на свою територію».
Для того, аби отримати можливість складати ЗНО, абітурієнти з Криму повинні були закінчити екстернатом школу на материковій Україні, зазначила координатор освітніх програм «Опори». Статистичних даних, скільки таких вступників складало тести, в організації, однак, немає.
