Не лише російські, але й українські солдати на Сході України активно користуються соціальними мережами, чим можуть несвідомо надати ворогу критичну інформацію, пише журналіст Kyiv Post. А професор Колумбійського університету Стівен Сестанович доходить висновку, що, зважаючи на приклад Греції, Україна може використати навіть більше, а не менше, популізму. Тим часом аналітики кажуть, що нещодавній сплеск у звільненнях та запровадженні кримінальних справ проти високопосадовців у Криму можна вважати наслідком того, що регіон починає звикати до російської системи.
Не лише російські, але й українські солдати на Сході України активно користуються соціальними мережами, чим можуть несвідомо надати ворогу критичну інформацію, пише журналіст української англомовної газети Kyiv Post Альона Жук.
«Були випадки, коли виявляли наші позиції, що призводило до активного обстрілу. Або, якщо людина написала, що був обстріл, і він був серйозним, ворог може дізнатися, що атака була ефективною і їм варто атакувати те саме місце знову», – розповів журналісту Kyiv Post Дмитро Подворчанський із батальйону «Дніпро-1».
Загалом, користуватися соціальними мережами доволі безпечно, але бійці мають вимикати геолокацію та не оприлюднювати світлин із будівлями чи об’єктами, які можна розпізнати.
Наразі армія не має офіційних правил щодо користування соціальними мережами, пише журналіст. Владислав Селезньов, речник Генштабу, сказав, що армія покладається на здоровий глузд військових.
Журналіст пише, що декотрі бійці набули популярності за допомогою соцмереж, які дозволяють їм розповісти світові, що відбувається в Україні. Наприклад, колишній волонтер «Правого сектору» Ілля Богданов сьогодні має 12,5 тисяч читачів у Facebook.
«Він розповів Kyiv Post, що одного разу мав проблеми з командирами через те, що написав, що багато українських військових п’ють на фронті. Facebook, безумовно, надає платформу для кидання виклику офіційній інформації про війну», – пише журналіст.
Kyiv Post: «Війна за часів соціальних мереж»
Зважаючи на приклад Греції, Україна може використати навіть більше, а не менше, популізму, пише професор Колумбійського університету Стівен Сестанович в американській газеті Wall Street Journal.
Він пояснює, що між Україною та Грецією є дещо спільне. Зокрема, в обох країнах економічна криза породила політичну, і вони починають одна на одну впливати. Таким чином, урядові стає дедалі складніше вести переговори з іноземними друзями, спонсорами чи кредиторами.
«Коли я чую розмови банкірів і дипломатів (і навіть українських чиновників) про це, вони зазвичай переймаються через «популізм» у стилі Греції. Чи захоче суспільство прийняти болючі реформи? Чи воно звернеться до демагогів, які ці реформи відкинуть? Цю стурбованість можна зрозуміти. Фінансова допомога Україні матиме жорсткі умови, що може призвести до негативної реакції народу», – пише Сестанович.
Тож, щоб запобігти цьому, вважає професор, Україні потрібен популізм. Щоб мати політичну підтримку, чиновники мають показати громадянам, що вони не самі мають нести на собі тягар змін.
«Популізм, що атакує олігархічну владу, є єдиною економічною програмою, яка спрацює. Вона єдина може утримати країну разом у важкі часи. Це єдиний спосіб, щоб Україна не перетворилася на Грецію», – підсумовує Сестанович.
Wall Street Journal: «Урок Греції для України? Потрібно більше популізму. Стівен Сестанович пояснює»
Аналітики вважають, що нещодавній сплеск у звільненнях високопосадовців у Криму та запровадженні проти них кримінальних справ можна вважати наслідком того, що регіон починає звикати до російської системи, пише журналіст російської англомовної газети Moscow Times Дженніфер Монаґен.
Минулого тижня під домашній арешт потрапив Микола Кочанов, голова Федеральної податкової служби у Криму. Раніше був затриманий Андрій Скриннік, місцевий міністр індустріальної політики. Обох чоловіків звинувачують у корупції.
«Єкатерина Шульман, політолог і доцент Російської академії народного господарства та державної служби сказала, що ці чистки вказують на те, що Крим більше не має статусу «священного» регіону, як це було одразу після приєднання до Росії. Тепер, як усюди у цій країні, це місце бою для міжвідомчих угруповань, які змагаються за контроль над місцевими ресурсами», – пише журналіст.
Інший експерт, Олексій Макарін, вважає, що місцева влада півострова створює ілюзію важкої роботи та боротьби з корупцією, адже одразу після анексії Криму його мешканці сподівалися на магічне вирішення всіх своїх проблем.
«Усі отримають роботу, кращу зарплату… Чиновники у державі також будуть кращими… Однак раптом стало зрозуміло, що чиновники є такими самими», – сказав він журналістові Moscow Times.
Експерти та журналісти також вважають, що зміни на регіональному рівні правління Криму можуть невдовзі призвести до змін на федеральному рівні.
