Брюссель – У вівторок через невиконання боргових зобов’язань припиняються грошові надходження грецькиим банкам із європейських та міжнародних фондів. Це означає, що країна буде оголошена неплатоспроможною, а отже, це – віртуальний дефолт. А у Брюсселі все ще не втрачають залишків оптимізму. Якщо греки в неділю на референдумі проголосують «так», бути Греції у єврозоні.
Наступні години й дні до недільного референдуму, оголошення про який сколихнуло і ЄС, і самих греків, вочевидь будуть дуже позначені хвилюваннями на ринках, особливо стосовно зони євро.
Тим часом, у Брюсселі голови євроустанов, незважаючи на виклик влади Греції, яка два дні тому демонстративно припинила переговори з кредиторами, мало не хором закликають греків не вестися на популістські обіцянки лівацького уряду Алексіса Ципраса.
Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, каже що всі його зусилля для пошуку рішення грецькій борговій кризі виявилися марними, він глибоко засмучений «спектаклем», який ЄС показав минулої суботи. «Егоїзм, тактичні ігри взяли верх, після всіх зусиль – моїх, Єврокомісії та інших установ – я почуваюся зрадженим».
«Голосування «ні», не залежно від того, як буде сформульоване питання, означатиме, що Греція каже «ні» всій Європі», – застерігає Юнкер.
Голова Європарламенту налаштований боротися за греків у єврозоні
Керівник Європарламенту Мартін Шульц, додає: людей невірно інформували, бо те, що ми пропонуємо Греції – «це шанс, а не приниження».
«Якщо додати все разом, ми пропонуємо їм пряму допомогу сумою 30 мільярдів євро – на інвестиції, боротьбу з безробіттям молоді, інфраструктуру. Це – шанс, а не приниження, тож ми поспішатимемо боротися за більшість на референдумі наступної неділі, за голосування «так», – заявив Шульц.
Такий самий тон закликів чути звідусіль – від Німеччини до Іспанії. Все ще є можливість врятувати ситуацію, але часу мало, кажуть грекам, які поділилися на два табори – прихильників жертовного збереження євро і послідовників уряду популіста Ципраса.
Сам прем’єр-міністр Греції Ципрас виступив із закликом не підтримувати пропозицій Єврокомісії, МВФ та Європейського центробанку. Натомість, Брюссель, Париж, Берлін чи Мадрид перейшли до детального інформування, насамперед греків, про те, що саме пропонується.
Крах ілюзій
Сказати «ні» програмі реформ, втілення якої вимагають взамін кредитам, це означає сказати ні євро та й цілій об’єднаній Європі, – лунають і з Берліна емоційні зауваження.
Міністр економіки Німеччини Зіґмар Ґабріель застеріг, що якщо греки проголосують проти пропозицій європейських кредиторів, то їхня країна вийде із зони обігу єдиної європейської грошової одиниці. Водночас, він теж нагадує: Німеччина готова відновити фінансові переговори з Афінами, якщо виборці на референдумі виступлять на підтримку угоди з кредиторами.
Єврозона, як наразі налічує 19 країн, задумувалася, як засіб глибшої політичної та економічної інтеграції держав ЄС. Нинішній крутий виток «грецької кризи» деякі європейські експерти характеризують, як перемогу націоналізму та руйнування ілюзій щодо можливості створення чогось на кшталт «Сполучених Штатів Європи».
