Через порушення під час внесення гербіцидів на соєві поля отрутохімікати потрапляють на сільські городи та садки. Агрофірми вирощують сою саме на селянських паях, які населення не в змозі обробити самотужки.
У селі Малятин Гощанського району Рівненської області фірма «Акріс-Агро» орендує паї. Сліди роботи аграріїв помітні вже поблизу Воронівського аеродрому, де тренуються авіаспортсмени. Соя зеленіє, бур’ян – побілів, як і придорожні кущі. На повороті в село стоїть цистерна та агрегат для заправки.
У кабіну нашої автівки просочується специфічний запах. У самому селі колір, подібний потруєним бур’янам, мають верхівки молодих груш, горіхів, винограду, малини, листя верби, липи, клена, ліщини, молодих груш. На грядках повигорали редиска і часник, пожовкли окремі види квітів. Люди в Малятині та сусідньому селі Мичів розповідають – працівники агрофірми не вперше грубо нехтують правилами обробки бур’янів отрутохімікатами. Наслідки відчувають не лише рослини.
Додаток до дивідендів
– У нас хати розміщені біля самої дороги, а машини їздять з отрутою.
– У мене багато дітей. Вчора мусила відправити до Рівного, коли стали кропити – дихати немає чим.
– Тоді як кропили – в мене одразу алергія. Приписали уколи, мазь, а воно свербить, і все. Половина клена – такий був жовтий, як восени. Пожовтіли часник, цибуля...
– Он я козі нарвала віника з липи – мусила їй купувати медикаменти.
– У минулому році з вертольота покропили – загинула вся пасіка в нас, дуже багато. Привезли по 200 гривень за бджолосім’ю. Ще щоб вони кропили вночі, у безвітряну погоду а вони ж на це не звертають увагу.
– І тут в сусідки навіть заправлялися (отрутою).
– З десяти вечора до шести ранку вони мають право кропити. а кроплять, коли їм виходить. Пилюка здіймається – воно пилюкою летить поверх дерев.
– Стоять діти, стою я. Стоїть заправна машина, заправлять. До них звертаємося – що ви робите? Їдьте в поле, заправляйтеся – ніхто навіть не зреагував. Ми поїхали, а вони далі там заправлялися. Грядку мою там спалили ячменю повністю. Звернулася до голови, а Світлана Олександрівна говорить – а чого я маю писати акти. Вони приїдуть, за мною дивитися, перевіряти, що я понаписувала.
– У роті язик німіє. Я подзвонила – це був начальник надзвичайних ситуацій. Каже: «Ви хочете отримувати паї і не дихати?»
– 150 метрів від поля – геть дістає до будівлі. Мусиш дитину тримати у хаті, бо в мене старша так не хворіла дитина. Голова сільради – намагалися з нею говорити – навіть ніхто не поворушиться.
Офіційно до мене з приводу, що була нанесена шкода особисто людям, ніхто не звертавсяСвітлана Потапчук
Натомість голова Малятинської сільради Світлана Потапчук телефоном повідомила: «Офіційно до мене з приводу, що була нанесена шкода особисто людям, ніхто не звертався».
Сільські голови реагують на ситуацію по-різному. Дехто з них підтримав людей і понаписував скарги до різних інстанцій. За минулий тиждень факти, які свідчать про те, що через повітря отрутохімікати долітали до сільських подвір’їв, ми зафіксували ще й у селах Рівненського та Острозького районів. Люди скаржаться на біль у горлі, розлади шлунку, нудоту.
Олександр Марчук, заступник начальника департаменту земельних ресурсів агрохолдингу «АСТ» по Рівненській області, до якого входить вищезгадана фірма «Акріс Агро», запевняє – із діяльністю фірми сільські проблеми не пов’язані. «Це сучасне сільське господарство – тут точкове землеробство. Вноситься тільки в те місце, де потрібно. Де не потрібно – ми не вносимо», – каже він.
Чим нищать бур’ян – «не справа екологів»
Коли ж бувають порушення, люди пишуть заяви безпосередньо, збитки визначають комісійно і – компенсовують, переконують в агрохолдингу. Тим часом заступник головного санітарного лікаря області Роман Сафонов визнає – стільки скарг на дії агрохолдингу, як цьогоріч, зафіксовано раніше не було. Їх понад 30 – із різних районів області.
«Порушники мають відповідати. Держава дерегулює роботу суб’єктів господарювання, скасовує дозволи, вводить мораторій. Тим не менше соціальна відповідальність агроформувань… Ми не бачимо, що вона зростає», – зазначає Сафонов.
У санстанції селянам радять не споживати ягоди й городину, перш ніж буде проведена їхня перевірка на вміст шкідливих речовин. Водночас лабораторія цієї служби може провести таку перевірку лише на вміст речовин, конкретно вказаних селянами (?), і лише в небагатьох видах городини. Виходить, смородину, малину, черешні тощо люди мають везти до Києва. Тож немає гарантії, що хтось із них не вирішить цю проблему легше – не реалізує плоди на ринку.
Тим часом фітосанітарні інспектори мають сприймати на віру дані холдингу про те, які саме отрутохімікати використовують його фірми. Бо – мораторій.
Прокуратура Рівненського району порушила кримінальне провадження за фактом забруднення земель. Ось тільки, якщо землі виявляться не забрудненими, чи означатиме це, що селяни надалі убезпечені від забрудненого повітря?
Державна екологічна інспекція на наш телефонний запит не відреагувала.
