Львів – Демобілізований боєць хотів продати волонтерам інфрачервону камеру за 40 тисяч гривень. Мовляв, він придбав її за власні гроші і на допомогу рідних. Активісти підозрюють, що тепловізор куплений за зібрані волонтерські гроші. Натомість є й військовослужбовці, які повертають речі волонтерам. Як бути з майном після війська? Адже бійцям доводиться віддавати гроші за втрачені казанки і бронежилети.
Днями демобілізований десантник Володимир залишив собі один бронежилет, придбаний за власні гроші, бо через місяць планує поїхати на Донбас добровольцем. Інший бронежилет, який йому дали волонтери, їм і приніс для новобранця. Усі речі, які йому видали у війську, має повернути, зокрема казанок, ложку, спальний мішок.
Нам не списали казанки, фляги, речові мішки, це все нам згоріло в селищі Побєда. Нікого це не цікавить, можна купити на Краківському базарі... Ми отримували бронежилет «Корсар», списки, хто його взяв, пропали. Тепер нам натякають, що маємо повернути по 7 тисяч гривеньВолодимир, десантник
«Танк списується. Нам не списали казанки, фляги, речові мішки, це все нам згоріло в селищі Побєда. Нікого це не цікавить, можна купити на Краківському базарі. Частина вираховує гроші у десятикратному розмірі: якщо казанок коштує 30-ть, то плати 300 гривень. Але як тут простежити – в одного згоріло, а інший відправив додому. Люди різні. А завтра прийде людина і йому потрібен казанок теж. Ми отримували бронежилет «Корсар», списки, хто його взяв, пропали. Тепер нам натякають, що маємо повернути по 7 тисяч гривень, навіть ті, які його не брали. Це питання з’ясовують», – говорить боєць.
У кожній військовій частині працює комісія по інвентаризації майна і саме вона має відстежити, за яких обставин боєць втратив речі, зброю, техніку, наголошує підполковник, керівник Західного регіонального медіа-центру Олександр Поронюк. Обов’язково самі бійці мають проконтролювати, чи виписаний акт щодо списання втраченого майна.
У випадку бою, відступу, комісія повинна була списати майно, подати акти у вищий орган, у певні терміни це має вирішитисьОлександр Поронюк
«У випадку бою, відступу, комісія повинна була списати майно, подати акти у вищий орган, у певні терміни це має вирішитись. Якщо хтось щось забрав, то варто пам’ятати про відповідальність і те, що наступний боєць не матиме всього необхідного», – каже Олександр Поронюк.
Забезпеченням військовослужбовців переважно займались волонтери, які збирали гроші, купували речі за кордоном. Велика кількість мобілізованих купували форму, берци, рукавиці, бронежилет за власні або ж позичені гроші. Для прикладу, Володимир витратив 21 тисячу гривень на особисту амуніцію.
Майно та питання моралі
Волонтер «Самооборони» Ірина Яремко розповідає, що в організацію приходили кілька демобілізованих бійців і повернули у доброму стані бронежилети, шоломи і навіть берци, щоб віддати наступним воякам. Але це питання моралі кожної людини.
Є багато прикладів, коли хлопці повертаються додому, то віддають своїм побратимам все те, чим вони там далі зможуть користуватись. Не можна кожному сказати: «Віддайте , що ми вам дали»Ірина Яремко
«Є багато прикладів, коли хлопці повертаються додому, то віддають своїм побратимам все те, чим вони там далі зможуть користуватись, а це спальники, запасні берци. Ми думаємо, як тут правильно бути, це залежить від сумління кожного бійця. Не можна кожному сказати: «Віддайте , що ми вам дали», – каже волонтер.
В інтернеті є чимало оголошень про продаж військових речей, зокрема бронежилетів і шоломів, які використовувались на Донбасі. Було кілька випадків, коли тепловізор чи бронежилет опинявся у ломбарді.
Найгірше, коли отримує від волонтерів і продає... Але казанки повертати, я дивуюсь, – це просто маразм, бо є речі одноразові, є бій, коли все згораєАндріан Кліщ
«Найгірше, коли отримує від волонтерів і продає. Ми привозили перші бронежилети «Кіраси», по 170 євро, потім ціна стала 600, а тепер їх можна знайти в інтернеті по 350, ті, які пройшли поле. Але таке як казанки повертати, я дивуюсь, – це просто маразм, бо є речі одноразові, є бій, коли все згорає», – наголосив волонтер Андріан Кліщ.
Примусити бійців повернути речі після демобілізації волонтерам нереально, бо активісти цього навіть не вимагають, коли допомагають воякам. А ось проконтролювати ринок продажу військових товарів, кажуть, варто. Десантник Володимир нагадує, що кожному треба пам’ятати, що на його місце прийде нова людина, яка потребує повної амуніції.