Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» представив громадськості електронний демографічний проект «Атлас Голодомору», який був розроблений Українським науковим інститутом у Гарвардському університеті (HURI). Презентація була приурочена до 115-ї річниці від дня народження правника, автора терміну «геноцид» Рафаеля Лемкіна.
Створення атласу почалося наприкінці 2010 року, розповідає дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету Генадь Побережний. Проект було створено за ініціативою теперішнього директора HURI Сергія Плохія. За словами Побережного, крім інтерактивної мапи атлас містить багато корисних речей для відвідувачів, які не є дослідниками.
«Атлас насправді задумувався як мультимедійна багатомовна комунікаційна платформа, куди можна долучати різні документи, відео- та аудіофайли, свідчення очевидців або урядові чи якісь інші документи, що описують ситуацію в тому чи іншому районі. Започатковано архів світлин – це хрестоматійні фотографії, під ними є опис, їх можна подивитися, збільшити. Крім архіву світлин, маємо архів мап, які були використані для оцифрування і створення атласу», – говорить Побережний.
Реалізація цього проекту є результатом колективних зусиль різних науковців, зазначає заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Олександр Гладун. Зокрема до створення долучився Інститут історії України, Інститут демографії та соціальних досліджень, ДП «Картографія» та інші.
Враховуючи масштаби і різні аспекти цієї катастрофи, цілком розглянути проблему Голодомору, геноциду можна тільки у співпраці з різними науковцямиОлександр Гладун
«Враховуючи масштаби і різні аспекти цієї катастрофи, цілком розглянути проблему Голодомору, геноциду можна тільки у співпраці з різними науковцями. Те, що ми бачимо зараз, ця презентація, – це результат колективної праці програмістів, картографів, демографів, і дуже важливо, що цей атлас тепер буде в музеї. Бо музей – це матеріалізована пам’ять народу», – наголосив Гладун.
«Ідея цього атласу – допомогти дослідникам оперувати інформацією»
Важливо, що ця платформа є відкритою для всіх, і дослідники також мають можливість оперувати тією інформацією, яка подана в атласі, вважає український картограф Ростислав Сосса. Адже крім демографічної складової проекту було створено багато різних карт, що дають можливість детальніше проаналізувати всі умови того часу і визначити взаємозв’язки між ними.
«Було підготовано багато карт природних умов і ресурсів, і цей атлас дає можливість робити співставлення, вишукувати зв’язки відповідних показників смертності з якимись природними явищами. Адже говорилося, що є версія, що голод був у зв’язку з посухою, але кліматичні карти підтвердили, що ніякої посухи в ці роки не було. І ідея цього атласу – допомогти дослідникам оперувати інформацією», – говорить Сосса.
У межах цього наукового проекту було проведено оцінку демографічних втрат України внаслідок голоду 1932–1933 років на національному, обласному та районному рівнях окремо для міського та сільського населення. За оцінками дослідників, загальні втрати від Голодомору становлять близько 4,5 мільйони осіб. Ознайомитися з матеріалами «Атласу Голодомору» можна в Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» та на сайті HURI.
