Київ – Минає рік від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, але результатів анонсованих позитивних змін більшість українців не помітили: корупція не подолана, система державного управління не реформована, якість медичних та освітніх послуг не підвищилась. Бізнес, у свою чергу, нарікає на «невмирущу» корупційну систему державного управління і важко торує шляхи на європейський ринок. При цьому, і влада, і бізнес покладають надії на те, що ситуація поліпшиться з початку наступного року, коли між Україною та ЄС запрацює зона вільної торгівлі. Тож на що сподівались і що наразі отримали українці?
Торік Україна, Молдова і Грузія одночасно підписали Угоди про асоціацію з ЄС, нині необхідно максимально використовувати всі переваги європейської інтеграції. Про це заявив президент України Петро Порошенко у травні цього року під час зустрічі з тодішнім прем'єр-міністром Молдови Кирилом Габуричем.
«27 червня минулого року… Україна, Молдова і Грузія одночасно підписали Угоди про асоціацію з ЄС, це важлива сторінка в історії нашої держави. Координація наших дій і ефективна взаємна підтримка є важливим чинником, ми маємо використовувати всі переваги європейської інтеграції», – зазначив Порошенко.
Порошенко неодноразово наголошував, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – це можливість модернізувати українську державу за європейським зразком, підвищити рівень життя українців, вивести економіку з кризи завдяки експорту української продукції на ринки ЄС тощо.
Вкрай важливим для України у цьому зв’язку є створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, а також продовження європейцями пільгового режиму для українських товарів на своєму ринку, аж до моменту запровадження економічної частини Угоди про асоціацію, зазначив Порошенко.
«Всі обмеження для українських виробників із доступу на ринки країн Євросоюзу – це надзвичайно потужний сигнал для українських виробників. Європейський союз приймає цю позицію», – наголосив Порошенко.
Українці чекають на позитивні зміни, чиновники їх гальмують –експерти
Українські експерти закликали Євросоюз продемонструвати гнучкість, щоб, безвідносно до дискусій про перспективу членства, вже у короткотерміновій перспективі надати Україні (як і іншим країнам Східного партнерства) такі інструменти підтримки, які свого часу мали країни-кандидати на вступ до Євросоюзу. Відповідні рекомендації фахівці опублікували у зверненні до ЄС.
У свою чергу, українці повинні конкретними справами довести відданість співпраці з європейськими партнерами, відзначили фахівці. Так, для зміцнення своїх позицій на європейському ринку Україна повинна розпочати боротьбу з корупцією, посилити захист прав споживачів, підтримати малий і середній бізнес, удосконалити систему контролю за якістю продукції тощо. Це дозволить Україні наростити експорт до держав ЄС, і Київ зможе заробляти понад триста мільйонів євро на експорті товарів і послуг, зазначають фахівці.
Як повідомив журналістам економіст, віце-президент Американської торговельної палати Тарас Качка (один з членів української команди, яка розробляла Угоду про асоціацію з ЄС), європейські правила і стандарти ведення бізнесу також розширять спектр товарів і послуг Made in Ukraine в ЄС. Експерт категорично не згоден з тим, що Україна може постачати на Захід лише сировину.
«У процесі, коли я консультуюсь з багатьма бізнесами – великими, маленькими, міжнародними, національними – виходить, що у нас немає такої товарної позиції, в якій би не знайшлась компанія, яка точно знає, що може продавати (в Євросоюз – ред.)», – розповів Качка під час дискусій на «Громадському телебаченні».
Про перші результати реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розповіли під час дискусій у Києві експерти інформаційної кампанії «Сильніші разом». За словами координатора кампанії Любові Акуленко, найбільші досягнення України помітні якраз у відкладеній частині зі створення зони вільної торгівлі.
Вийшла нечесна ситуація, коли Європейський Союз повністю відкрив нам свій ринок, а ми на нього не можемо заходити, тому що відкладена зона вільної торгівліЛюбов Акуленко
«Вийшла нечесна ситуація, коли Європейський Союз повністю відкрив нам свій ринок, а ми на нього не можемо заходити, тому що відкладена зона вільної торгівлі. У результаті ми не можемо переходити на європейські стандарти. Розуміючи складність проблеми, ми у рамках своєї кампанії і разом з громадськими активістами з «Реанімаційного пакету реформ» почали здійснювати тиск на Верховну Раду, щоб депутати почали приймати законодавство. Тут важливі кілька напрямків: так, парламент ухвалив два закони – про безпечність харчових продуктів (і можна бути більш-менш спокійними за м’ясо-молочні продукти України), а також закон про ідентифікацію тварин», – розповіла Акуленко.
Акуленко відзначила, що для виконання вимог Євросоюзу і успішного експорту промислової продукції на європейський ринок Верховна Рада ухвалила три закони – про стандартизацію, метрологію і технічний регламент. З іншого боку, донині відсутній прогрес у боротьбі з корупцією, реформуванні митниці, змін у функціонуванні антимонопольного комітету тощо.
У нас штрафи за порушення конкуренції накладаються «пальцем в небо», тобто за однакові порушення компаніям накладають різні штрафи. Євросоюз просить затвердити методику накладання штрафівЛюбов Акуленко
«Ми часто говоримо, що українські компанії не витримають конкуренції на європейському ринку, – але ми нічого в Україні не робимо, щоб підтримувати конкуренцію на нашому (внутрішньому – ред.) ринку! На сьогодні у нас штрафи за порушення конкуренції накладаються, так би мовити, «пальцем в небо», тобто у нас за однакові порушення компаніям накладають різні штрафи. Євросоюз просить затвердити методику накладання штрафів», – пояснила Акуленко.
23 червня заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов повідомив, що станом на червень 2015 року Україна виконала 24 з 27-ми технічних регламентів, десять з них уже введені у дію. Ці регламенти передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, зазначив Нефьодов.
Європейські партнери України зазначають, що введення у дію певних законодавчих актів не означає автоматичного введення у дію Угоди про асоціацію. Зміни в Україні відбуватимуться не день і не місяць, це може тривати до кількох років, визнають експерти. А голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський радить українцям налаштуватись на тривалий процес здійснення реформ.
