На порятунок Греції-боржника за останні 5 років було виділено майже 240 мільярдів євро. І від Афін вимагали суворої економії, поновлення фіскального балансу (щоб видатки не перевищували доходів бюджету). Також уряд Греції до кінця 2015 року мав приватизувати держвласності на 50 мільярдів євро. Також мали бути створені умови для економічного зростання. Але ситуація останнім часом погіршилась, серйозно заговорили про можливість дефолту і навіть виходу Греції з єврозони – хоча майже 80 відсотків греків не хочуть повернення до драхми. До кінця червня Афіни мають знайти півтора мільярди євро для сплати попередніх боргів і, власне, про це останнім часом і ведуться переговори з МВФ, європейським Центробанком і Єврокомісією. Але які подібності й відмінності боргів Греції й України? Про це розмова з екс-міністром економіки, колишнім главою місії України при ЄС Романом Шпеком.
– Чому проблема грецьких боргів така важлива? Чому на Грецію звернута така величезна міжнародна увага?
– Перше: Греція – член ЄС. І там є певна колективна солідарність, вона є членом єврозони. А з другого боку, влада, яка абсолютно не асоціює себе з реформами, а з такою високою хвилею соціального популізму, який дав можливість отримати політичну владу, але не відповідальність. І нинішній уряд Греції не цілком усвідомлює відповідальність за стан у країні. Тому що і ЄС, і МВФ готові підтримувати Грецію й надалі у складних обставинах, але за умови, що Греція буде виконувати свої зобов’язання. Це надзвичайно важливо для кредиторів – мати довіру до того, з ким ти працюєш. Ну а там довіра порушена, і через це йдуть так складно переговори. Загравання грецьких властей на всяких хвилях популізму, націоналізму і заяви про те, що ми будемо відстоювати інтереси, ну, а інтереси, напевно, не тільки у тому, щоб владу зберегти за будь-яку ціну.
– Чи фінансове здоров’я єврозони, де в обігу грошова одиниця євро, чи це важливо для України? Здоров’я єврозони – це позитив для України?
Сила ЄС у тому, що вони від кризи до кризи ставали сильнішими. Зараз ця криза і можливі її наслідки – вихід Греції – вказує, що ЄС не стане сильнішим. Слабкість ЄС – це небажано для України
– Так. Але для нас більш важлива єдність всередині ЄС і єврозони. ЄС завжди проходив через якісь кризи. І сила ЄС у тому, що вони від кризи до кризи ставали сильнішими. Зараз ця криза і можливі її наслідки – вихід Греції – вказує, що ЄС не стане сильнішим. Слабкість ЄС – це небажано для України, тому що ту дискусію, яку ми хочемо вести з ними, нам потрібно, щоб він (Євросоюз – ред.) був сильніший і більш консолідований. А так, якщо будуть різні внутрішні проблеми, протиріччя, у них буде концентрація більшої уваги на собі, ніж на партнерах зовнішніх.
– Тобто Греція створює проблеми для єврозони, для ЄС, а слабший ЄС – це погано для України, правильно?
– Безперечно!
– Не є таємницею, що Україна має значний зовнішній борг. І Греція має великий зовнішній борг. Чи є якась подібність цих боргових зобов’язань, як вони робилися, як їх будуть виплачувати?
– Подібність полягає у тому, що українська влада проявляє недостатньо політичної волі для прискорення реформ, у нас теж достатньо прикладів популізму партійного, міжпартійного, соціального, що не дає можливість сконцентруватися на виконанні тих заходів, які Україна взяла, підписуючи угоди з кредиторами. І якщо ми на цьому етапі досягли певної так званої макроекономічної стабільності і стабільності на валютному ринку (чому кажу певної, тому що ще зберігається значна кількість адміністративних обмежень, ринок як такий у повному розумінні не працює), то багато кроків, які повинні відновити довіру до України, до влади в очах приватних інвесторів, – цього не відбувається.
Для того, щоб відновлювати економіку, нам потрібно думати не тільки про експортний потенціал, а й про відновлення купівельної спроможності і про відновлення внутрішнього ринку
Фінансова стабільність є потрібною передумовою до відновлення економічного зростання, але не достатньою. Тут якраз довіра і участь приватних інвесторів може зіграти роль. Тому що і рівень соціального захисту, і рівень доходів бюджету, і рівень доходів наших громадян за ці роки кризи різко впали. Для того, щоб відновлювати економіку, нам потрібно думати не тільки про експортний потенціал, а й про відновлення купівельної спроможності і про відновлення внутрішнього ринку. Знову це все потребує інвестицій. Зараз у бюджеті таких коштів немає. Повинні прийти кошти приватні. Я не говорю чи з ЄС, чи з України, але приватні кошти повинні прийти для розвитку економіки. Відсутність результативності у реформах не дає підстави говорити, що ми вже перейшли рубікон.
– І в грецькій ситуації, і в українській також є такий підхід міжнародних фінансових інституцій, Європи, щодо допомоги: спочатку якісь видимі результати, а потім будуть гроші. Це правильний підхід, чи все ж таки дуже жорсткий?
– У кожному випадку кредитор діє так. Він повинен бути впевнений, що буде створена база для повернення цих коштів. А повернення коштів може бути основою для відновлення економіки, збільшення доходів бюджету, тобто державою гарантований борг. І якщо криза не зупиняється, якщо реформи не робляться, ставлення інвесторів до України, звичайно, погане, і політики за це повинні нести відповідальність. Політики і державні діячі.
Довірою, як є в демократичному суспільстві, мають бути вибори. Ну, от наші місцеві вибори скоро покажуть, наскільки кому довіряють наші співвітчизники. Але умови – вони не є придумані, це те, що повинно стабілізувати ситуацію в Україні. Це те, що повинно усунути дисбаланс – бюджетний, фіскальний, дисбаланс поточного рахунку і так далі. Кроки, як цього досягти, приймає самостійно країна-позичальник. Якщо країна не здатна, то вона використовує підказку міжнародних фінансових організацій. Але коли не міняється ситуація в економіці, у фінансовому секторі, то просте надання фінансової допомоги – це те саме, що вогонь гасити бензином.
