Мешканцям окупованої Горлівки байдуже, хто керує містом, аби лиш закінчилася війна, пише кореспондент Kyiv Post. Тим часом, світова преса обговорює виступ російського президента Володимира Путіна на економічному форумі у Санкт-Петербурзі. А New York Times пише, що президент виглядав «відчайдушним», хоча журналіст Bloomberg назвав виступ Путіна «комедійним стенд-апом».
Мешканцям окупованої Горлівки байдуже, хто керує містом, аби лишень закінчилася війна, пише кореспондент української англомовної газети Kyiv Post Стефан Хейбом.
Один із місцевих підлітків, із якими розмовляв журналіст, 16-річний Павло, який не захотів давати своє прізвище, бо його батьки все ще працюють у місті.
«Відтоді, як почалася війна, іноді краще взагалі не говорити. Я просто хлопець, який дуже швидко подорослішав за минулий рік», – сказав Павло журналісту. Підліток розповів, як під час одного артилерійського обстрілу він був змушений ховатися у підвалі разом із 4-річною сестрою. Батьки у той час були на роботі.
«Моя сестра вижила, я також. Але я просто хочу, що це зупинилося. У квітні деякі мої однокласники загинули», – сказав він.
Хейбом також розмовляв із 69-річною Валентиною Матравські, яка продавала квіти на центральній площі міста.
«Мені все одно, хто контролює вулиці тут – українська армія чи сепаратисти – аби лиш я могла засинати, не думаючи про те, чи прокинуся наступного ранку», – сказала вона журналісту.
Її двоє синів живуть у Дзержинську, який сьогодні контролює Україна.
«Я відвідую їх час від часу, і я бачу, що ми, люди під «Донецькою народною республікою», живемо гірше, ніж ті, хто живе на українській території», – сказала жінка.
Сьогодні, згідно з даними ООН, у Горлівці живе 180 тисяч осіб. До війни у місті було 272 тисячі мешканців.
Головний редактор Kyiv Post Браян Боннер: «Неймовірні голоси окупованої Росією Горлівки про війну в Україні»
Під час своєї промови на економічному форумі у Санкт-Петербурзі російський президент Володимир Путін знову розповідав про те, що Захід спровокував нову Холодну війну, а санкції не зашкодили російській економіці, пише американська газета New York Times. «Він виглядав, швидше, відчайдушним, ніж упевненим, що він виграє протистояння з Заходом», – зазначає видання і називає твердження Путіна «міфом».
Одним із найбільш тривожних аспектів російської позиції є бажання Путіна «розмахувати ядерною зброєю», пише газета. США та Європа, у свою чергу, поводяться більш виважено. Однак, коли російський президент почав завозити зброю та військо у Калінінград, сусідні Литва та Польща, члени НАТО, почали робити самостійні кроки, щоб подбати про власну безпеку.
«Якщо він не буде обережним, Путін може, врешті-решт, стикнутися з тією проблемою, якої він намагався уникнути, – НАТО буде більш укорінене на російських кордонах – не через бажання альянсу, але через російську поведінку, яка не залишила іншого вибору. Це не є в інтересах ані Росії, ані Заходу», – підсумовує видання.
Кореспондент New York Times Ґрехем Баулі: «Путін вливає війська у Калінінград. Фантазія, яку Путін продає»
Ту ж промову російського президента журналіст міжнародної агенції Bloomberg Леонід Бершидський назвав звичайним комедійним стенд-апом.
Зокрема, Путін хвалився резервними фондами уряду, які складають понад 150 мільярдів доларів. Однак він не згадав, що більша частина цих грошей уже зарезервована для великих державних компаній, які втратили доступ до західних ринків через економічні санкції, пише журналіст. Російський президент також не говорив про спад промислового виробництва, що зменшується щомісяця, починаючи від лютого.
Незважаючи на те, що Путін говорив про 60 нових підприємств із іноземним капіталом, які почали працювати у Росії упродовж минулого року, згідно з даними центрального банку країни, прямі іноземні інвестиції складають лише 20,9 мільярдів доларів, що майже дорівнює показнику Анголи й Пакистану.
«Ця спроба викривлення реальності є характерною для публічних виступів Путіна. Він начебто намагається з нічого дивом створити світ, який він хотів би бачити», – пише Бершидський.
