«Хтось хоче, щоб Росія вийшла з Ради Європи» – російський адвокат про арешти держмайна Росії

У Європі починається процес з примусового вилучення російської закордонної власності, не захищеної дипломатичним імунітетом, в рамках судових рішень за позовами акціонерів колишньої нафтової компанії «ЮКОС». У середу до юридичних дій з арешту такого майна приступили в Бельгії, в четвер частину рахунків клієнтів державного російського банку «ВТБ» у Франції заблокувала влада цієї країни. Реакція Москви на ці події виявилася досить нервовою.

Бельгійські пристави в середу повідомили бельгійським, російським та міжнародним компаніям в Бельгії про арешт майна, що належить Росії, за позовом колишніх акціонерів «ЮКОСу», які виграли майже рік тому процес в Постійній палаті третейського суду в Гаазі. У документі, поширеному приставами (його фотографію і переклад надано в кінці цієї статті), говориться, що зареєстрована на британському острові Мен компанія Yukos Universal Limited через свого брюссельського адвоката звернулася до судових приставів, щоб стягнути борги за рішенням Гаазького арбітражу.

Пристави заявляють, що позивач посилається на неодноразове невиконання Російською Федерацією рішень міжнародних органів правосуддя. Зокрема, вони зазначають, що Росія, очевидно, «не має наміру добровільно виконувати вердикт», тому вирішено накласти арешт на майно боржника, що перебуває у третьої особи. У позові значиться сума боргу, яка складає понад 1,6 мільярдів євро. В цілому за рішенням Гаазького арбітражу Росія повинна виплатити колишнім акціонерам «ЮКОСу» 50 мільярдів доларів. До цієї суми з 15 січня 2015 (з дати закінчення терміну добровільного виконання Росією арбітражного рішення) нараховуються ще й відсотки.

У четвер правоохоронні органи Франції також наклали арешт на рахунки російських компаній і дипломатичних місій у французькій «дочці» банку «ВТБ», повідомив «Інтерфакс». «Це рахунки компаній і російської дипмісії у Франції. У дипмісії вже розморожені рахунки. Подробиць не знаю. Це абсолютно невеликі обсяги», – сказав журналістам глава «ВТБ24» Михайло Задорнов. Він також додав, що з часу набрання чинності рішень двох судів у справі «ЮКОСу» – Європейського суду з прав людини і Гаазького суду – в європейських країнах збережеться загроза для певних російських активів.

Французькі пристави, зокрема, наклали арешт на рахунок представництва міжнародного інформаційного агентства «Росія сьогодні». Про це повідомляє «РИА Новости» з посиланням на головного редактора агентства Маргариту Симоньян. «Арешт був накладений на наш рахунок у Франції. Що стосується інших країн, то після ситуації у Франції компанія подбала про те, щоб вжити заходів щодо недопущення зупинки там роботи радіо- і онлайн-мовлення», – сказала вона.

«Газета.Ru» також повідомляє, що судові приписи про арешт майна отримали в корпунктах агентства «ТАСС» в Бельгії та Франції. Представники «ТАСС» заявили, що у зв'язку з тим, що майно державних інформаційних агентств належить Росії, ці обставини їх теж стосуються. У прес-службі агентства відзначили, що щодо цього питання ведуть роботу в рамках загальної політики держави. Увечері в четвер державні активи Росії були заарештовані і в Австрії.

Кореспондент Радіо Свобода у Франції зв'язалася з паризьким бюро інформаційного агентства «ТАСС», проте там не повідомили подробиць того, що відбувається:

– У нас є інформація про те, що на ваш офіс в Парижі накладено арешт. Це правда?

– Ви знаєте, я не можу коментувати цю інформацію.

– Ви продовжуєте працювати в звичайному режимі?

– Абсолютно.

– Хто міг би нам прокоментувати, що відбувається?

– Ви можете спробувати зв'язатися з керівником нашого бюро, Дмитром Івановичем Гороховим.

Бесіда з Дмитром Гороховим:

– Добрий день, ми хотіли дізнатися, що відбувається, чи працюєте ви, або чи дійсно судовими приставами накладено арешт?

– Мені зараз не дуже зручно говорити. Пізніше зателефонуйте, будь ласка.

– Коли можна зателефонувати?

– Не знаю. Але не зараз.

Дії європейців щодо російської державної власності за кордоном уже схвалив один з колишніх власників «ЮКОСа» Михайло Ходорковський. Про це він написав у своєму твіттері:

​

​Адвокат Карина Москаленко, директор Центру сприяння міжнародного захисту, вважає, що зараз штучним шляхом створюється плутанина між двома рішеннями судів стосовно «ЮКОСа»: між рішенням Постійної палати третейського суду від 18 липня 2014 року, згідно з яким Росія повинна виплатити 50 мільярдів доларів акціонерам «ЮКОСа» за шкоду, заподіяну в результаті примусового банкрутства компанії, і в рамках якого зараз європейські пристави заарештовують російські активи, і рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року, згідно з яким Росія зобов'язана виплатити колишнім акціонерам «ЮКОСа» компенсацію в 1,86 мільярда євро.

– Арешт активів не має жодного стосунку до рішення Європейського суду. Там на кону стоїть 1,8 мільярда, про які можна не хвилюватися – їх, як мінімум, ніде не стягнуть. А 50 мільярдів будуть відбирати. Але хтось спеціально це звалює на процедуру Європейського суду, ця плутанина умисна. Сума в 50 мільярдів доларів виникла в результаті рішення міжнародного арбітражного Третейського суду. Арбітра для цього суду Росія вибирала сама, що позначає легітимність суду. Я як професійний юрист в цьому ніколи не брала участі, тому не беруся обговорювати цю процедуру. За результатами цих висновків винесено судове рішення, яке прийнято у всьому світі поважати і виконувати. Якщо не будуть виконувати, значить, кредитори будуть звертатися за примусовим виконанням. Є примусове виробництво, і воно може бути забезпечене активами Російської Федерації. Ось кредитори і звертають увагу на всі об'єкти майна, які належать державі. У цьому сенсі багато економістів прогнозують, що таке примусове здійснення цього рішення може стати для нас ледь не вдвічі дорожчим, тому що в цьому випадку вартість активів буде обчислюватися по-іншому. Ці питання доведеться вирішувати. Тому, якщо не знайдуть переговірників, розумних економістів, то шкоди Росії буде завдано величезної. Але не тими, хто стягує, бо вони стягують за рішенням суду, а тими, хто допустив це.

– Ви сказали, що відбувається свідома плутанина між цими двома позовами?

– Хтось хоче, щоб Росія вийшла з Ради Європи, і щоб юрисдикція Європейського суду з прав людини на Росію не поширювалася. Комусь зовсім не хочеться, щоб Росія була в системі права, де за всі порушення треба платити. Влада не хоче, щоб у людей був дієвий механізм захисту прав людини, і потурає безкарності. Тому зараз відбувається дуже серйозний рух за вихід зі складу Ради Європи, за вихід з-під юрисдикції ЄСПЛ. І ось, бажаючи пробудити неприязнь росіян до Європейського суду, налаштувати всіх проти ЄСПЛ, 50 мільярдів свідомо змішуються з 2 мільярдами і пояснюють, що все це Європейський суд, що він у будь-який момент може у нас все забрати. Але у ЄСПЛ взагалі немає таких повноважень, все вирішується через Комітет міністрів, набагато більш спокійними і тривалими методами. Але в цьому випадку легше пояснити росіянам, чому ми виходимо з-під Європейського суду.

– Якщо говорити про рішення ЄСПЛ, про 1,86 мільярда євро, як би Ви оцінили слова глави Мін'юсту Олександра Коновалова, який засумнівався в тому, що Росія виконає це рішення? Він вважає його безпідставним.

– Краще думати, звідки взяти 50 мільярдів, щоб не арештовували все за кордоном, тому що нам це в підсумку вийде в 100 мільярдів. А про Європейський суд: Росія ж не зверталася до Великої палати. Треба було хоча б спробувати оскаржити. Адже російська влада звертається до Великої палати щодо великої кількості справ. Чому вони у справі «ЮКОСа» не звернулися? А тому, що вони пояснювали нашій вищій владі, що вони нібито виграли цю справу.

– Ви розумієте, чому влада вважає, що вони виграли справу?

– Напевно, тому що хтось не цілком кваліфіковано пояснив їм зміст рішення ЄСПЛ. Можливо, вони так вирішили, бо їм хотілося відрапортувати щось позитивне владі: що вони виграли справу в тій частині, що суд у Страсбурзі не визнав політичну вмотивованість переслідувань фігурантів «ЮКОСа» і політичну вмотивованість банкрутства «ЮКОСа». Я говорила, що я з повним розумінням ставлюся до рішення Європейського суду, який дуже не хоче нічого політизувати в цій справі, тому прямо і чітко відповідає на питання про те, чи було порушення, чи ні. Порушення були, і всі вони визнані: і право на справедливий суд, і право власності було визнано порушеним. Єдине, що «ЄСПЛ» у той момент не позначив, – це сума, на яку були допущені порушення. Але юристи повинні ж були розуміти, що, якщо йдеться про право власності та втрати власності, то мова тут буде якщо не про всю вартість компанії, то хоча б про вартість компанії мінус несплачені податки. Коли влада Росії та представники «ЮКОСа» не домовилися про ціну, «ЄСПЛ» став вирішувати це питання без сторін, орієнтуючись на висновки експертів та економістів. Прийшли до певної суми. Вона, звичайно, велика, Росії ще ніколи не доводилося такі суми виплачувати, але виплатити її необхідно, тому що я дуже сподіваюся, що російська влада не буде ризикувати виходом з Ради Європи.

– Але глава Мін'юсту Коновалов каже, що немає примусової процедури виконання рішень ЄСПЛ. Чи справді її немає?

– Звісно, ні, тому що вона заснована на добрій волі, на тому, що держави увійшли до складу Ради Європи та зобов'язалися виконувати її рішення. Але, мабуть, раз вже з доброї волі, все має бути добровільно, то можна і не платити. А ось ті 50 мільярдів доларів, які повинні бути стягнуті з третейського суду, напевно, будуть стягуватися таким примусовим чином.

Реакція Москви на рішення бельгійських і французьких влад, як і слід було очікувати, виявилася досить негативною. Найбільш різко висловився глава державної компанії «Російські залізниці» Володимир Якунін, який заявив, що «єдине майно держави в «РЖД» – це акції самої компанії». Коментувати можливість арешту акцій «РЖД» він не став, сказавши, що «це було б економічним свавіллям». «Я проти ідіотів нічого сказати не можу, окрім побажання звертатися до психіатра», – додав він.

Російські чиновники були більш стримані. Як заявив міністр закордонних справ країни Сергій Лавров, Росія піде на відповідні дії у разі виявлення правопорушень під час арешту російської власності в Бельгії. «Я ще не бачив документів. Потрібно розбиратися в судовому порядку. Якщо є правопорушення, то ми будемо проти цього робити правові кроки», – сказав Сергій Лавров.

Рішення про заморожування російських активів в Бельгії не стало несподіванкою для помічника російського президента Андрія Білоусова. «Це не стало несподіванкою. Ми вважаємо, що рішення були ухвалені з цілою низкою порушень. Я особисто вважаю, що ці рішення були істотно політизовані», – зазначив він, додавши, що над проблемою працює велика кількість юристів, «які в правовому полі, в судовому порядку будуть ці рішення оскаржувати».

У самому Кремлі поки не поспішають висловлюватися щодо ситуації, пов'язаної з арештом державних активів Росії в Бельгії. Як повідомив журналістам прес-секретар президента країни Дмитро Пєсков, «відповідний підрозділ російського уряду, а також насамперед адвокати зараз займаються цією справою, тому я не хотів би нічого коментувати».

Але якщо ці російські чиновники ще хоча б готові вести юридичний спір за державні активи, то міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв був і зовсім категоричний. Він заявив, що «абсолютно виключає» будь-які виплати за рішенням Постійної палати третейського суду в Гаазі колишнім акціонерам нафтової компанії ЮКОС.

Його колега по російському уряду, міністр фінансів Антон Силуанов, судячи з усього, вже передбачає, які активи можуть стати черговим об'єктом уваги судових приставів. Він заявив, що міжнародні резерви Росії, якими управляє Центральний банк країни, не повинні бути порушені арештами за позовами екс-акціонерів «ЮКОСа». «Центральний банк не є урядом. Це резерви Центрального банку, які працюють поза урядом. Ні минулого разу, ні цього разу їх не повинні задіяти», – пояснив він.

Marc Sacre Stefan Sacre Piet de Smet

Судові виконавці

Брюссель

Накладення арешту на майно з метою виконання судового позову

17 червня 2015

За клопотанням:

Товариства YUKOS UNIVERSAL LIMITED (ISLE OF MAN), що розташоване за юридичною адресою International House, Castle Hill, Victoria Road, Douglas, Ile de Man, IM2 4RB, і директором, якого представляє пан Tim Osborne,.

Мають в якості консультанта метра BOULARBAH Hakim, адвоката, домашня і робоча адреса якого 1000 Bruxelles, Boulevard de l'Empereur 3.

На підставі:

арбітражного рішення від 18 липня 2014 року, що стосується позивача та Російської Федерації, ухваленого Арбітражним Трибуналом у складі суддів L. Yves Fortier PC CC OQ QC (президент), доктора Charles Poncet (ко-арбітр) і судді Stephen M. Schwebel (ко-арбітр) (далі – «це рішення»), і дозволяє накласти арешт, в силу статті 1414 Судового кодексу;

Позивач вдався до накладення арешту на майно щодо Російської Федерації, оскільки відчуває серйозні побоювання з приводу можливості стягнути заборгованість за вимогами, враховуючи систематичну відмову Російської Федерації діяти відповідно до обвинувальних вердиктів, винесених щодо неї, та враховуючи ставлення Російської Федерації щодо цього рішення.

Згідно з інформацією, що перебуває в публічному доступі, Російська Федерація ще жодного разу добровільно не виконала арбітражне рішення, винесене щодо неї і яке стосується інвестицій. Те ж стосується і обвинувальних вердиктів, що ухвалювалися Європейським судом з прав людини. Російська Федерація систематично порушує Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод, не виконуючи рішення суду. Показово, що у справі, що безпосередньо стосується цього накладення арешту на майно, Європейський суд з прав людини зобов'язав Російську Федерацію виплатити Yukos Oil Company (1) більше одного мільярда євро відшкодування збитків та 300 тисяч євро судових витрат, але Російська Федерація не виконала це рішення суду (2).

Насправді, Європейський суд з прав людини зажадав від Російської Федерації надати план виплат за цим обвинувальним вердиктом не пізніше 15 червня 2015 року, а також виплатити зазначені у вердикті судові витрати до 15 березня 2015 року. Однак жодного плану в зазначені терміни представлено не було, як і не було проведено зазначеного платежу. Ба більше, єдина сума, набагато менша за ту, що вказана в цьому обвинувальному вердикті, 22976 000,00 рублів (приблизно 410 000,00 євро), була передбачена в бюджеті Росйської Федерації на 2015 рік на покриття обвинувальних вердиктів, винесених Європейським судом з прав людини. У квітні 2015-го ця сума була переглянута і знижена приблизно на 30 000,00 євро (склавши 20678 000,00 рублів).

Нарешті, російський уряд неодноразово заявляв, що вважає це арбітражне рішення суто політичним. Бюджет Російської Федерації на 2015 рік не містить жодних статей, що стосуються виплат по цьому рішенню. У свою чергу, позивач направив кілька листів президенту Російської Федерації, а також його радникам, з метою почати переговори з пошуку полюбовного врегулювання ситуації. Дані звернення не викликали жодної реакції з боку Росйської Федерації.

З усього вищесказаного випливає, що Російська Федерація не поважає свої зобов'язання і, як здається, демонстративно не виявляє наміри добровільно виконувати це рішення.

Цей факт лише підкріплює побоювання позивача з приводу невиплати боргових зобов'язань.

Позивач, таким чином, вдається до негайних дій, який реабілітує реалізацію даного арешту майна.

Враховуючи статті 1414 і 1445 Судового кодексу;

Я, нижче підписаний Mietje DEMEESTERE, судовий виконавець, який замінює метра Marc SACRE, судового виконавця, робоча адреса якого KOEKELBERG, avenue de Jette, 32,

Повідомляю і заявляю:

1 / La S.A. BANCA MONTE PASCHI BELGIO, внесеного до реєстру TVA під номером nBE-0403.199.306, BCE n0403.199.306, що розташоване за юридичною адресою 1000 Bruxelles, rue Joseph II 24,

Окремою заявою

2 / BANK OF CHINA LUXEMBOURG BRUSSELS BRANCH, відділення іноземного суспільства під люксембурзьким правом, записане в реєстрі TVA під номером nBE-0827.624.586, BCE n0827.624.586, юридична адреса якого 1000 Bruxelles, Avenue des Arts, 20,

Окремою заявою

3 / La S.A. THE BANK OF NEW YORK MELLON, записаний в реєстрі TVA під номером nBE-0806.743.159, BCE n0806.743.159, юридична адреса якого 1000 Bruxelles, rue Montoyer 46,

Окремою заявою

(1). Позивач був одним з акціонерів Yukos Oil Company до її розформування.

(2). Рішення Європейського суду з прав людини, OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos проти Російської Федерації, 31 липня 2014 року.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода