Рік тому українська військовослужбовець Надія Савченко потрапила у полон до сепаратистів так званої «ЛНР», що визнана в Україні терористичною. А пізніше опинилася на території Росії, де її звинуватили в причетності до загибелі російських журналістів Ігоря Корнелюка і Антона Волошина (співробітники ВГТРК). Пізніше до цих звинувачень додали «незаконний перетин російсько-українського кордону». Наразі слідство, як повідомляють, вже завершено, Надія Савченко знайомиться з його матеріалами, її адвокат Марк Фейгін припускає, що судовий процес почнеться в серпні.
За версією ж української сторони і адвокатів, Надія Савченко була вивезена на територію Росії насильно, і до інкримінованих їй злочинів вона не причетна. Зокрема, повідомлялося, що захистові українського військовослужбовця вдалося знайти докази, що вона не брала участі в обстрілі, внаслідок якого загинули співробітники ВГТРК. За час свого перебування в ув’язненні Надія Савченко двічі оголошувала голодування. Президент України Петро Порошенко присвоїв їй звання Героя України, по всьому світу відбуваються акції та кампанії з вимогою звільнити Надію.
Письменник Володимир Войновський звертався з відкритим листом до Володимира Путіна з вимогою звільнити Савченко, щоб «не ганьбити себе», а актриса Лія Ахеджакова назвала її «символом України». За рік полону Надія Савченко була обрана депутатом Верховної Ради України і членом постійної української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Переговори між керівниками України і Росії про звільнення військовослужбовця наразі належних результатів не дали. 10 червня Московський міський суд продовжив термін утримання Надії Савченко під вартою до 30 вересня.
Радіо Свобода підготувало хроніку перебування Надії Савченко в ув’язненні:
19 червня 2014 року в інтернеті було поширене відео допиту Надії Савченко озброєними сепаратистами, запис якого був зроблений в Луганській області.
8 липня 2014 року стало відомо, що Надія Савченко вже знаходиться на території Росії, в одиночній камері слідчого ізолятора Воронежа.
9 липня 2014 року МЗС України висловило протест у зв’язку з вивезенням з території України української льотчиці Надії Савченко. Вона зникла близько тижня до цього, увесь цей час про її місцеперебування не було жодної інформації. Сепаратисти поширювали інформацію, що Надія Савченко причетна до загибелі російських журналістів. Цього ж дня їй висунули звинувачення в пособництві у вбивстві, а 10 липня заарештували до кінця літа.
11 липня 2014 року адвокатом Надії Савченко став Марк Фейгін (згодом до нього приєдналися Микола Полозов та Ілля Новиков).
16 липня 2014 року Європейський суд з прав людини почав провадження у справі Савченко, надавши йому статус пріоритетного.
17 липня 2014 року Надія Савченко, яка перебуває у воронезькому СІЗО, зустрілася з консулом України і підтвердила, що її вивезли до Росії насильно – з мішком на голові і в наручниках. (За версією Слідчого комітету Росії, Савченко проникла до Росії за власним бажанням, без документів, під виглядом біженки).
25 серпня 2014 року Марк Фейгін заявив, що Савченко потрапила у полон до загибелі журналістів ВГТРК.
25 вересня 2014 року адвокати Надії Савченко знайшли її в московському СІЗО-6.
18 жовтня 2014 року адвокати заявили, що до Савченко застосовують тортури в інституті судової психіатрії імені Сербського, куди вона була відправлена на експертизу. За словами адвокатів, її позбавляють сну. Активісти провели серію пікетів проти катувань Надії.
21 листопада 2014 року в Москві і Санкт-Петербурзі відбулися акції на підтримку Надії Савченко, багато учасників яких були затримані.
15 грудня 2014 року Надія Савченко оголосила своє перше голодування.
26 січня 2015 року Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) визнало повноваження Надії Савченко як члена постійної делегації Верховної Ради України. До цього часу Надія голодувала вже 45 днів, її сестра Віра говорила, що їй примусово ставлять крапельниці. По всьому світу відбувається кампанія #FreeSavchenko.
10 лютого 2015 року Радіо Свобода побувало на черговому судовому засіданні у справі Надії Савченко:
27 лютого 2015 року письменник Володимир Войнович звернувся з відкритим листом до президента Росії Володимира Путіна, закликавши звільнити Надію Савченко «щоб не ганьбитися».
2 березня 2015 року президент України Петро Порошенко присвоїв Надії Савченко звання «Герой України».
4 березня 2015 року в Басманному суді Москви відбулося чергове засідання у справі Савченко, яка вимагала допустити її до участі в сесії ПАРЄ:
5 березня 2015 року Надія Савченко починає вживати бульйон, щоб вийти з голодування.
10 березня 2015 року до Надії звернулася актриса Лія Ахеджакова:
12 березня 2015 року Петро Порошенко заявив, що Надія Савченко «буде скоро звільнена». Він повідомив про це після закінчення переговорів «нормандської четвірки» в Мінську з врегулювання конфлікту на Донбасі. Пізніше прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що «питання про Надію Савченко порушувалося, але російська сторона жодних запевнянь не давала».
14 березня 2015 року до Савченко, яка голодувала вже 80 днів, допустили українських лікарів. Вони повідомляють, що «задоволені медичними заходами щодо реабілітації Савченко після тривалого голодування».
16 березня 2015 року Надія відновила голодування – з вимогою змінити їй запобіжний захід.
28 квітня 2015 року Надію Савченко перевели до 20-ї міської лікарні «у зв’язку з низькими показниками цукру в крові», але умови там виявляються гіршими, ніж у СІЗО, куди Надія і повернулася через кілька днів.
11 травня 2015 року, в день народження Надії Савченко, в Москві відбулася акція на її підтримку, учасники якої були затримані.
12 травня 2015 року Надія Савченко почала вживати їжу.
21 травня Радіо Свобода отримало лист від Надії Савченко.
3 червня 2015 року СБУ України порушила справу щодо чиновників із Росії, винних у «викраденні» українського військовослужбовця Надії Савченко, яка нині в очікуванні суду перебуває в московському СІЗО.
10 червня 2015 року Московський міський суд продовжив термін утримання Савченко під вартою до 30 вересня.
Наскільки добре зараз себе почуває Надія Савченко, чим вона займається і як готується до майбутнього суду? Про це Радіо Свобода розповів один з її адвокатів Марк Фейгін.
– Почуває вона себе чудово. Вона набрала вагу, достатню для того, щоб не відчувати проблем зі здоров’ям, і всі наслідки голодування зараз ніби зникли. Тому з точки зору здоров’я у Надії Вікторівни все більш-менш поки благополучно.
– Відомо, що її днями відвідував керівник Ради з прав людини Михайло Федотов, і він відгукнувся дуже добре про цю зустріч, сказав, що жодних скарг Надія не висловлювала...
Скарга одна – невинна людина продовжує перебувати в російській в’язниці. Це скарга, яка ще довго буде турбувати не тільки саму Савченко, але і вже точно російську владу, і, напевно, міжнародне співтовариство
– У неї скарг на здоров’я справді немає. Скарга одна і вона залишилася колишньою – що по закінченні року невинна людина продовжує перебувати в російській в’язниці. Це основна скарга, яка незмінна і яка, напевно, ще довго буде турбувати не тільки саму Надію Савченко, але і вже точно російську владу, і, напевно, міжнародне співтовариство.
Впевненості в тому, що суд буде вільним і незалежним, і дійсно виконає функції правосуддя, немає
Наближається суд, я припускаю, що він буде в серпні. Якби суд відбувся законно, і все, що розглядалося б на ньому, процесуально розглядалося відповідно до закону, то вона була б звільнена. Але впевненості в тому, що суд буде вільним і незалежним, і дійсно виконає функції правосуддя, немає. Тому, швидше за все, голова Ради з прав людини дуже хоче згладити ситуацію, хоче її трохи пом’якшити.
Ну, дійсно, до Надії Савченко не ставляться погано у в’язниці, її там не вбивають – тут питань немає. Але ми говоримо про те, що основний предмет не вичерпався, що людина потрапила до полону, потім була перекинута до Росії спецслужбами, притягнута до кримінальної відповідальності за невчинений злочин, та ще й притягнута за злочин, який за визначенням не могла вчинити, за статтею про «незаконне перетинання російського кордону». Ми знайомимося зараз з кримінальною справою, і за фабулою обвинувачення вже тепер виявилося, що вона нібито перетинала кордон не у Воронезькій області, а в Ростовській. Тобто звинувачення скаче і намагається зробити правдоподібним звинувачення, щоб воно було переконливим для суду і громадської думки. Але це неможливо! Тому що Савченко не переходила кордон, вона просто була вивезена на територію Росії.
– Як Ви вважаєте, у випадку чергових неправосудних рішень Надія може зважитися на якісь протестні дії, на чергове голодування?
Не виключаю можливості обміну Савченко на двох російських військовослужбовців із ГРУ, що утримуються у Києві, які також будуть, можливо, засуджені
– Надія – людина імпульсивна, неспокійна, енергійна, вона може під впливом емоцій це зробити. Хоча, на мій погляд, це неефективно. Саме ці дії створювали напругу у справі. Мені здаються набагато більш ефективними, по-перше, солідарні дії міжнародної громадської думки, міжнародного істеблішменту і міжнародних організацій на вимогу звільнення Надії Савченко. З іншого боку, зусилля, безумовно, захисту, який, різноманітно використовуючи різний процесуальний інструментарій, намагається захищати Надію Савченко, домагаючись її звільнення. Зрештою, я вважаю, суд розставить всі крапки над i. Незалежно від вироку, який буде винесено стосовно Надії Савченко, сторона захисту виразно переконає громадську думку в повній її невинуватості, і це буде головним результатом цього суду. Зрештою я не виключаю можливості обміну Савченко на двох російських військовослужбовців із ГРУ, що утримуються у Києві, які також будуть, можливо, засуджені. Відбудеться якийсь негласний обмін, і відповідно до угоди про правову допомогу, за запитом України, Савченко поїде відбувати покарання з Росії в Україну, а ці двоє військовослужбовців за запитом Росії поїдуть відбувати покарання в Росії. Це дуже логічно, мені здається.
– Уже рік триває ця історія, і зрозуміло, що перебування в місцях ув’язнення позначається і на характері людини, і на її ставленні до життя. Чи можна сказати, що в характері Надії за цей рік щось змінилося, в її поглядах на життя?
По закінченню року їй все важче усвідомлювати, що вдумлива і спокійна робота по доведенню її невинуватості є запорукою послідовного, в тому числі і політичного, результату. Для неї кожен тиждень перебування у в’язниці – це катування
– Вона дуже хоче додому! І вона квапить події. Ось це у неї є – така неспокійна риса. Вона спочатку була, але по закінченню року їй все важче усвідомлювати, що вдумлива і спокійна робота по доведенню її невинуватості є запорукою послідовного, в тому числі і політичного, результату. Ось вона дуже поспішає ознайомитися зі справою, і для неї кожен тиждень перебування у в’язниці – це катування. Вона квапить і нас, сторону захисту, швидше знайомитися зі справою. Але це не завжди допомагає, тому що зайві тиждень-два погоди не роблять. Влада має намір провести суд у серпні, коли буде найбільш спокійний для неї період з точки зору уваги ЗМІ, громадської думки, міжнародних організації до справи – всі просто будуть перебувати у відпустках, в політичному анабіозі. І незалежно від того, швидко чи повільно ми будемо знайомитися, влада все одно зорієнтована саме на серпень, і в неї є процесуальні важелі, як це зробити реально – обмежити в ознайомленні зі справою сторону захисту і так далі. Тому я припускаю, що в кінцевому підсумку, якими б дії не були, прискореними чи уповільненими, суд відбудеться в серпні. Інших в її характері я особливих змін не знайшов. Надія так само рішуча, так само різка у своїй поведінці, так само оцінює події на сході України. Я не бачу тут якихось змін в її характері, істотних.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
