Олександра Дрік
Рубрика «Точка зору»
Сьогодні, після 9 місяців оцінки закону «Про очищення влади» та змін до нього, консультацій з українською владою та громадянським суспільством, Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок. Громадський люстраційний комітет переклав 5 ключових думок європейських правників.
1. Венеціанська комісія визнала право України на «автоматичну» люстрацію
«Закон «Про очищення влади» забороняє певним категоріям осіб займати певні державні посади. Венеціанська комісія наголошує, що, відповідно до концепції «демократії, здатної захистити себе», держава має право відстороняти від доступу до зайняття державних посад тих осіб, які можуть становити загрозу демократичній системі та/або показали себе негідними служінню суспільству».
Венеціанська комісія прямо вказує, що Україна має право застосовувати так звані «автоматичні» критерії закону, які вимагають звільнення посадовців часів Януковича та розстрілів Євромайдану:
«…дискваліфікація певних осіб на основі того, що вони займали посади під час президентства Віктора Януковича у 2010-2014 роках або під час подій на Майдані на рубежі 2013-2014 років… апріорі не суперечить міжнародним стандартам, за умови, що мова йде про посади в установах, відповідальних за серйозні порушення прав людини, і (особи – ред.) винні у серйозних випадках халатності».
Водночас, Венеціанська комісія наголошує, що перевірка широкого кола осіб може бути значним бюрократичним навантаженням, однак залишає за українською владою право вирішувати, які посади відіграли значну роль у зловживанні владою за режиму Януковича у 2010-2014 роках чи під час подій на Майдані у кінці 2013-го – на початку 2014 року.
2. Люстрація не є порушенням прав людини
«… люстрація як така не становить порушення прав людини, тому що демократична держава вправі вимагати від держслужбовців бути лояльними до конституційних принципів, на яких вона заснована. Така демократія має бути здатною вжити заходів із запобігання поверненню тоталітарного режиму».
3. Закон «Про очищення влади» має дві цілі: захист від еліт попереднього недемократичного режиму та боротьба з корупцією
«Закон «Про очищення влади» відрізняється від люстраціних законів, прийнятих в інших країнах Центральної та Східної Європи, ширшою сферою застосування. Він переслідує дві різні цілі. Перша – захист суспільства від осіб, які через їхню поведінку в минулому можуть завдати шкоди новозаснованому демократичному режиму. Друга – очистити державні органи від осіб, які були задіяні у широкомасштабній корупції. Термін «люстрація» в її традиційному розумінні охоплює тільки перший процес. Венеціанська комісія погоджується з тим, що дві цілі, що переслідуються у законі «Про очищення влади», є правомірними».
Водночас, Венеціанська комісія наголошує, що впоратись із цими двома викликами для молодої української демократії на практиці є складним завданням, тому пропонує українській владі розглянути перенесення антикорупційної складової до іншої частини законодавства (закон «Про засади запобігання і протидії корупції») чи модифікувати процедури очищення, щоб відобразити відмінності між люстрацією в традиційному розумінні та антикорупцією.
4. Україна має право вимагати від кандидатів на виборні посади інформувати виборців, чи підпадають вони під критерії очищення влади
«Під час однієї з зустрічей із представниками України Венеціанська комісія була поінформована, що проект частини 12 статті 2 не мав на увазі перетворення кандидатів на відповідні посади у нову категорію посад, що підпадають під очищення влади. Натомість, метою було запровадження обов'язку для таких кандидатів надавати заяву про доступність інформації про них у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано люстрацію, та про те, чи підпадають вони під одну з категорій, перелічених у статті 3 Закону. Надання недостовірної інформації тягне за собою скасування реєстрації кандидата. Система дещо подібна до моделі, використовуваної в Польщі. Венеціанська комісія зазначає, що такий порядок, навіть коли це застосовується до кандидатів на виборні посади, не буде суперечити міжнародним стандартам».
5. Судді, які призупиняють розгляд справ щодо люстрації, заважають ефективному впровадженню закону, а Конституційний суд теж має проходити перевірку
«У ході переговорів з українською владою і громадянським суспільством Венеціанська комісія дізналася, що розгляд багатьох судових справ затягується. Це заважає ефективному застосуванню закону і має бути припинено якомога швидше. Це негативно характеризує стан законності та захисту прав людини в Україні».
Також експерти підтверджують, що судді Конституційного суду теж мають перевірятися на відповідність люстраційним критеріям:
«Судді Конституційного суду на цей час включені в частину четверту статті 2. Таке включення не суперечить чинним міжнародним стандартам».
Олександра Дрік – голова Громадського люстраційного комітету
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
