Фрілансер зі Стокгольма Карі Хільдебрант вперше приїхала до України разом з друзями. Подорож до Острозької академії, куди її запросила подруга-українка, виявилася приємною. Карі вразили українські пейзажі і побут, ще більше – історія давнього міста. Єдиний негатив, який вона відзначила з першого погляду, – стан українських доріг.
У Швеції, на відміну від вас, вимираючі села, де вже немає сервісу. А те, що я побачила в Україні – це жива країна, бо села живіКарі Хільдебрант
«З іншого боку, коли їдеш по дорозі і бачиш багато сільського господарства – ми не звикли бачити корів, курей – це так, ніби переносишся до старої Швеції. Це дуже мені подобається, це дуже позитивно. У Швеції, на відміну від вас, вимираючі села, де вже немає сервісу. А те, що я побачила в Україні – це жива країна, бо села живі», – ділиться враженнями Карі.
Україна стала ближчою шведам через загрози зі сходу
Журналістка розповідає: шведи дуже цінують свою державу за те, що вона дбає про громадян. Втім, високий рівень життя й соціального захисту зробив шведів дещо інертними в громадському житті.
Шведи вважають очевидними багато речей – ми не мали війни більше двохсот років, звикли, що все бездоганно працює. Можливо, ми навіть не до кінця розуміємо, наскільки нам пощастило, і наскільки крихкою є ця системаКарі Хільдебрант
«Шведи вважають очевидними багато речей – ми не мали війни більше двохсот років, звикли, що все бездоганно працює, – каже Хільдебрант. – Можливо, ми навіть не до кінця розуміємо, наскільки нам пощастило, що ми живемо в надійному й безпечному суспільстві і наскільки крихкою є ця система. Але те, що нині діється в Україні, конфлікт з Росією – насправді дуже близько».
В Україні Карі Хільдебрант спілкуватиметься з багатьма людьми – заради того, щоб зрозуміти і саму країну, і глибинні причини її сучасних проблем, і небезпеки, які несе війна в Україні для Європи.
Імпрези Українського інституту в Стокгольмі
Подруга, яка й запросила гостю до України, – Наталія Пасічник-Джонсон. Професійна піаністка живе у Швеції двадцять років. За підтримки меценатів Наталя та її сестра, відома оперна співачка Ольга Пасічник, проводять у Швеції фестивалі української культури та українського кіно. Спонсори – винятково шведи, глядачі у переважній більшості – теж. Зали під час імпрез заповнені.
Тим часом, український уряд досі навіть не знає, який статус надати цій інституції. Непомітно для України тут відбулася ще одна знакова подія – вихід у світ і презентація книги з історії України шведською мовою. ЇЇ автор – відомий шведський історик і журналіст Петер Йонсон – працював над книгою «Україна в історії» 25 років. Досі шведські історики, а відтак і читачі, черпали історичну інформацію про нашу країну з радянських або ж російських джерел.
«Це дуже велика книга – 600 сторінок – від самого початку і до Майдану. Ми хочемо, щоб кожен швед цю книжку прочитав. Я, власне, теж думаю, що було б дуже добре, аби цей швед, Петер Йонсон, приїхав в Україну, і щоб Україна знала, що є люди, які не мають українського коріння (він є чистокровним шведом), але які так багато роблять для України. Тому що це єдина книжка, до якої можна реферувати якось. Звичайний швед, який це прочитає, на Україну не буде дивитися такими очима, як раніше», – розповідає Наталя Пасічник-Джонсон.
Українцям необхідно здолати культуру корупції – Пасічник-Джонсон
Наталя Пасічник-Джонсон, котра провела половину свого життя у Швеції, все ж лишається громадянкою України. Поряд із роботою музиканта, котра є водночас і захопленням, вона ніколи не забуває про свою місію – відкривати європейцям перлини української культури. Ось і нині працює над черговим незвичайним проектом. А рівні дороги в Україні – це похідне, вважає Наталя.
Я коли приїжджаю в Україну – не бачу тут бідності й біди, може я когось розчарую. Мені здається, що проблема в Україні не у побутовій бідності і не в побутових проблемахНаталя Пасічник-Джонсон
Наталя може довго розповідати про те, чому українці мають повчитися в шведів. «Я, коли приїжджаю в Україну, не бачу тут бідності й біди, може, я когось розчарую. Мені здається, що проблема в Україні не у побутовій бідності і не в побутових проблемах. Корупцією цю проблему було б назвати дуже просто. Мені здається, що вся ця культура корупційна, яка на всіх рівнях є, вона є великою виною і того, хто дає, і того, хто бере. Можливо, навіть більше того, хто дає. І от в цьому, я думаю, найбільша проблема України».
Подруги сходяться на думціі: обидві країни мають досвід, яким можуть обмінятися. І в України є всі шанси стати не менш розвиненою і процвітаючою країною, ніж Швеція.
