Верховна Рада ухвалила за основу законопроект про місцеві вибори (№2831-3), авторами якого є депутати від «Блоку Петра Порошенка», Радикальної партії і «Народного фронту». Відповідно до проекту закону, вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою, а обласних, районних, міських, районних рад у містах – за пропорційною.
Механізм проведення місцевих виборів в Україні, які мають відбутися 25 жовтня, депутати прописали у чотирьох різних законопроектах. Втім, як тільки вони перейшли до обговорення та голосування, фракція «Батьківщина» зняла свій законопроект на користь запропонованого депутатом від «Блоком Петра Порошенка».
«Ми провели довгі дискусії і просимо зафіксувати там лише декілька принципових позицій: не дати можливості рейдерського захоплення місцевих осередків партій, друге – щоб цей закон мав чітке визначення, яким чином буде відбуватись голосування і бар’єр для голосування. Третя пропозиція: в разі, якщо виявляється стосовно членів партії або безпартійних якісь факти, що ганьблять ім’я партії, дозволити знімати з реєстрації таку особу до дня виборів», – висунув умови взамін на голосування представник «Батьківщини» Сергій Соболєв.
Відтак завдяки 271 голосу законопроект був ухвалений за основу. Крім того, депутати 242 голосами підтримали підготовку цього законопроекту до другого читання за скороченою процедурою.
«Найгіршим за підсумками цього голосування буде, якщо лишиться старий закон, закон «Лукаш, Януковича, Портнова», не дарма за нього так виступає «Опозиційний блок», – зазначив депутат від БПП, екс-голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
Мажоритарну систему залишать лише для сіл та селищ
Найголовніше, що пропонує цей документ – це запровадження пропорційної системи під час виборів до районних, міських і обласних рад.
«Логіка законопроекту полягає в тому, що у селі та селищі залишається та ж сама мажоритарна система, а районна, міська рада і обласна від 90 тисяч виборців – це пропорційна система. Пропонується так звана німецька модель, коли є бюлетень, в якому в одному рядку вписується назва партії і прізвище кандидата. Щодо підрахунку голосів, то перемагає той, за кого віддали найбільшу кількість голосів. Але округи мають різну кількість виборців, тому ЦВК вводить так званий вирівнювальний коефіцієнт», – пояснив один із авторів законопроекту Вадим Денисенко.
Крім того, пропонується встановити виборчий бар’єр у 5% голосів виборців, поданих за виборчі списки місцевих організацій партій в межах багатомандатного округу, та 7% для виборчих блоків, а ще – скоротити загальну кількість депутатів на місцях із 120 до 80 тисяч.
Що ж до анексованих та окупованих територій, то там вибори не проводитимуться, адже організувати повноцінний виборчий процес на тамтешніх округах наразі неможливо. А от переселенці за деякий час до виборів можуть звернутися до органів держреєстру з довідкою тимчасово переміщених осіб і внести себе у списки там, де вони планують голосувати.
Законопроект не справедливий до виборців – Айвазовська
Основними недоліками проголосованого законопроекту є несправедливість як стосовно кандидатів, так і до виборців, пояснює голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
«Якщо ми уявимо вибори до обласної ради і будемо порівнювати рейтинг кандидатів в загальнообласному списку, який набирався в сільській, міській місцевості, то це фактично суперечить принципу рівності умов для кандидатів. Друге, законопроект не справедливий з точки зору виборців, тому що виборець в межах територіального округу може надати найбільшу підтримку кандидату, а він в межах пропорції, квоти партії по багатомандатному окрузі не отримає свій мандат. Це означає, що довіра виборця до результатів виборів буде нижча, адже він побачить, що кандидат набрав найбільше, а мандат не отримав», – каже вона.
Окрім того, додає Айвазовська, можуть бути недопредставлені чи перепредставлені округи, бо в одному територіальному окрузі від різних партій може перемогти два кандидати, а в іншому – ніхто. Додатковий недолік вона вбачає також у формуванні територіальних виборчих комісій.
«Всі територіальні виборчі комісії формуються з партій, які мають парламентські фракції цього скликання. Тобто не буде ніяких місць, які шляхом жеребкування можуть бути забезпечені для різних політичних партій поза парламентом. Є 18 членів територіальних комісій, 6 парламентських фракцій, кожна з яких має представництво – 3 члени», – додає експерт.
Разом з тим, місцеві вибори 2015 можуть стати проміжними, адже після завершення процесу децентралізації і внесення відповідних змін до Конституції, під нові повноваження українцям доведеться обирати і нову владу. Статися це може приблизно через два роки.
До 2010 року місцеві вибори проходили одночасно з парламентськими.
