Минуло вже більше року відтоді, як українські волонтери створили проект Inform Napalm. Його мета ‒ інформувати населення про події на сході. Зокрема, його учасники займаються розвідкою на основі відкритих джерел, яка включає у себе пошук, вибір, збір інформації та її аналіз. Щоб зрозуміти специфіку цього проекту та дізнатися, яким чином здобута інформація може стати корисною, команда «Донбас. Реалії» запросила в ефір волонтера Inform Napalm Ірину Шлегель.
‒ Чим саме займається Inform Napalm?
‒ Це проект, який був створений 30 березня 2014 року. Наш ідейний натхненник Роман Бурка, який його створив. Ми займаємося розвідкою з відкритих джерел. Жодних фінансових ресурсів для цього не потрібно, у нас їх і немає. Ми дивимося, перечитуємо, досліджуємо інтернет, телебачення, тобто будь-які ЗМІ. В основному, ми використовуємо профілі у соціальних мережах. Цей напрямок у нас веде Іраклій Камахідзе.
‒ Тобто ви знаходите у соціальних мережах людей зі сторони сепаратистів, які можуть мати стосунок до подій на сході, та моніторите їх?
Часто військові постять фото на фоні таблички українського кордону. Більш того, під ним ще і геотег ‒ Донецька область
‒ Так. Дуже допомагають у цьому плані фотографії, які вони виставляють, або геотеги. Часто військові постять фото на фоні таблички українського кордону. Більш того, під ним ще і геотег ‒ Донецька область.
‒ Ви точно знаєте, що це реальна людина, а не фейк?
‒ Так, хлопці потім поступово починають знаходити інформацію щодо цієї людини. Прослідкувати можна за списком друзів, місцем навчання. Якщо людина вчилася у військовому училищі, то в цьому училищі будуть архіви з його іменем.
‒ Ви ходите у відповідне училище, запитуєте інформацію щодо цієї людини?
‒ Усе це є в інтернеті. Це все відкриті джерела. Через ім’я людини можна дуже багато знайти. Дуже часто особа приховується за нікнеймом, але через друзів хлопці виходять на його реальне ім’я.
‒ Усі нині обговорюють затримання бійців ГРУ. Це ваше розслідування?
‒ Так, до нас тоді надійшла інформація про затримання спецпризначенців. Спочатку наш шеф-редактор розмістив її на своїй сторінці у «Фейсбуці». Наступного дня, коли уже інформація уся була перевірена, ми написали про це статтю, і вона була підхоплена низкою ЗМІ.
‒ Ви перевіряли інформацію у соціальних мережах щодо цих людей?
Ми не тільки знайшли інформацію щодо цих бійців ГРУ, а також про їхнього командира. Ми знайшли його через військове училище
‒ Так, звичайно. Ми не тільки знайшли інформацію щодо цих бійців ГРУ, а також про їхнього командира. Ми знайшли його через військове училище.
‒ Чи зв’язувалися ви з їхніми родичами? Адже, за стандартами журналістики, необхідно надати слово іншій стороні.
‒ Була стаття у «Новій газеті», по-моєму, де вони зв’язувалися із родичами. Ми більше читали з інших джерел, російських. Ми ж намагаємося надати якусь унікальну інформацію.
‒ Як волонтеру цього проекту, Вам зрозуміло, що на сході перебувають російські військові?
Я щодня бачу ці фотографії, цих людей. На одній фотографії ці люди в Донецьку, на іншій ‒ в Росії у військовій формі. Тут усе зрозуміло
‒ Я уже протягом року займаюся цим. Я щодня бачу ці фотографії, цих людей. Вони фотографуються з українськими цигарками, на тлі українських пам’ятників у Донецьку, Луганську. На одній фотографії ці люди в Донецьку, на іншій ‒ в Росії у військовій формі. Тут усе зрозуміло.
‒ Чи відчуваєте Ви зміни після публікації розслідувань на сайті?
‒ Так, поступово. Мені здається, що загалом уже більшість людей розуміє ‒ російські війська є на Донбасі, зокрема, росіяни. Ми збираємо ці крихти інформації, адже колись відбудуться суди, цим людям висунуть обвинувачення. Ми вважаємо, що збираємо скриньку доказів для цього.
‒ Які докази Ви маєте на увазі?
‒ Докази присутності російських військових на Донбасі, що вони скоїли злочини, такі як терористичні акти, участь у терористичних організаціях, вбивства, носіння зброї. Це достатньо багато законів Кримінального кодексу Російської Федерації, які вони порушили.
‒ Ви себе вважаєте журналістом чи волонтером?
‒ Найперше, я волонтер. У професійному сенсі ніхто з нас журналістом не є. У нас люди працюють різних професій: від математиків до режисерів. Якщо розглядати журналістику з ідеалістичної точки зору ‒ донести правду, тоді це так. Ми справді намагаємося доносити до людей правдиву інформацію, ми боремося із російською пропагандою. Якщо розглядати з точки зору професіоналізму, тоді ми дилетанти, ми не журналісти.
Для цього необхідно мати логічне мислення. Важливе терпіння. Хлопці інколи місяцями стежать за деякими людьми. Потрібна інтуїція, спостережливість ‒ це найголовніші складові
‒ Чи можуть люди робити вдома те саме, і які поради Ви для цього можете дати?
‒ Теоретично, можуть. По-перше, для цього необхідно мати логічне мислення. Важливе терпіння. Хлопці інколи місяцями стежать за деякими людьми. Потрібна інтуїція, спостережливість ‒ це найголовніші складові.
‒ Наскільки це безпечно все?
‒ Небезпечно. Але ж хтось мусив з цим боротися.
