У Відні відбувається конференція, організована ОБСЄ, про безпеку журналістів, які працюють у проблемних країнах або в зонах бойових дій. Зокрема наголошувалось і на потребі посилення безпеки журналістів, які висвітлюють конфлікт на Донбасі. Серед учасників конференції журналіст Радіо Свобода Андрій Діхтяренко, який родом із Луганська.
– Які нові виклики постали перед журналістами через конфлікт на Сході України?
– Головний виклик, який породив цей конфлікт на сході України, – його породила, звісно, російська пропаганда. Зараз створена така ситуація, що пропаганда може взагалі вбити журналістику як таку. По-перше, журналісти чим далі, тим більше стають жертвами цієї війни. Їх вбивають, їх катують, їх ховають в підвали… Пропаганда робить все, щоб довіри до об’єктивних репортажів, до об’єктивної журналістської роботи було якомога менше.
Зараз на цій конференції дуже багато говорили як про об’єктивну журналістику, так і про журналістську безпеку. Тому що тільки від початку конфлікту на Донбасі, як сказали доповідачі ОБСЄ, більше ніж 79 журналістів побувало в полоні з різних сторін, а 8 журналістів, на жаль, загинули.
– Андрію, а як посили безпеку журналістів, які працюють в зоні конфлікту на сході України? Що говорять на конференції?
– Дуже проблемним це питання виявилося. Тому що немає навіть консенсусу тут, на цій конференції. По-перше, це – журналістська солідарність. І навіть лунали від деяких делегацій ОБСЄ пропозиції посилити статус журналістів, які перебувають в умовах військових дій. Зокрема чеська делегація запропонувала, щоби злочин проти журналіста, який працює в умовах військового конфлікту, характеризувався як військовий злочин. Але ОБСЄ може тільки рекомендувати або робити якісь звернення до інших міжнародних організацій. І не дуже відомо, як саме це може бути впроваджено.
Дуже багато говорили про те, що потрібно підвищувати рівень освіти журналістів, щоб вони самі дбали про власну безпеку
Також дуже багато говорили про те, що потрібно підвищувати рівень освіти журналістів, щоб вони самі дбали про власну безпеку.
І також дуже важлива річ, – це питання журналістської солідарності. Тому що кожен журналіст, який потрапляє в полон, його значно легше звідки дістати, якщо інші його колеги будуть спільно, незважаючи на те, росіяни вони чи українці, чи представники інших країн, вимагати його звільнення. Це також один із викликів цього конфлікту, бо журналістів, які потрапляють в полон, дуже часто ворожа пропаганда намагається «розжурналістити». Тобто завжди кажуть, що вони не є насправді журналістами, або є поганими журналістами, або що вони крім журналістської діяльності допомагали одній з ворожих сил бути наводчиками або шпигунами.
– Зараз багато в ЄС, у США говорять про потребу протистояти шквалу російської пропаганди, яка йде на Захід і в Україну. Що говорять на конференції про російську пропаганду?
– Дуже був цікавий виступ професора-історика зі США Тімоті Снайдера, який намагався аналізувати цю російську пропаганду. Він казав, що ця пропаганда діє дуже тонко. Що вона, по-перше, намагається посіяти у глядача цинізм. Каже, що взагалі ніякої остаточної правди не існує... Дуже часто у цих пропагандистських фразах є взаємні виключення, як, наприклад, «українців не існує як нації» проте «українські нацисти проводять українізацію», хоча «української мови також не існує». Або: «ми, росіяни, боремося зараз з фашизмом, який піднімає голову», але Путін водночас казав «пакт Молотова-Ріббентропа був не такий вже й поганий»… І все це дуже знижує у глядача критичний рівень сприйняття. І взагалі у російської пропаганди, окрім того, що вона делегітимізує всі міжнародні інститути в очах глядача, при цьому створює такий один потужний тезис, тобто не вір нікому, але продовжуй дивитися наше ТБ! Не зрозуміло, що російська пропаганда пропонує тим, кого вона зневірила у всіх цих подіях. Вона просто зараз є деструктивною. І як з цією пропагандистською машиною боротися?
Для росіян журналісти є інформаційними бійцями
Усі кажуть про те, що журналістиці потрібно вистояти у цій боротьбі з пропагандою тільки завдяки власному професіоналізму і зосередженні на об’єктивних засадах. Тобто, не потрібно бути контрпропагандистами, а потрібно працювати чесно, потрібно зосередитися на стражданні людей, а не бути гвинтиком у пропагандистській війні. На жаль, для росіян журналісти, і тут також про це казали, є інформаційними бійцями. І кожен журналіст в першу чергу має сам зрозуміти, навіщо він цим займається. Або він хоче бути інформаційним солдатом або він хоче допомогти цьому світу стати кращим, розібратися у цьому конфлікті і зрештою загасити цей вогонь, допомогти людям, які зараз страждають.
