Рига – Результати опитування, проведеного програмою розвитку ООН «Дослідження про безпеку людини в Латвії», засвідчили, що латвійці досить високо оцінили власні сили у гарантуванні особистої безпеки. Хоча, кількість загиблих на дорогах Латвії, а також кількість латвійців, потонулих у водоймах, свідчить про не дуже дбайливе ставлення до власного життя. На думку експертів, ставлення до цінності власного життя у значній мірі також залежить від рівня добробуту в країні, тобто у Латвії воно поліпшується, хоча і не тими темпами, якими б хотілося тим же ж експертам.
Водій з 30-річним стажем Генадійс Лушкінс вже майже 10 років працює автоінструктором. Він вважає, що латвійці досить легковажно ставляться до власної безпеки на дорозі. Це стосується як водіїв, так і пішоходів.
«Найперше – це недбалість. І це не залежить від стажу чи віку. Люди не усвідомлюють, що вони роблять. Вони вважають, що нічого поганого з ними не станеться. Людина розуміє, що п’яним не можна сідати за кермо, але думає, що минеться: я проскочу, мене поліція не зупинить, я ж ас, у мене достатньо навиків водіння, досвіду. Але все одно це стається», – каже автоінструктор.
В результаті, за даними Єврокомісії, кількість загиблих у дорожньо-транспортних аваріях латвійців становить 105 осіб на мільйон населення і понад удвічі перевищує середній показник по Євросоюзу.
Посвідчення водія не купиш, слід вчитися
Разом з тим, за словами Лушкінса, у порівнянні з 90-роками минулого століття, рівень навчання автоводіїв, як і загалом ситуація на дорогах Латвії покращилася. Зараз у Латвії не існує такого поняття, звичного для колишніх країн СРСР, як «купити права».
Посвідчення водія у Латвії неможливо купити. Ми у 2004 році приєдналися до ЄС, стали жити відповідно до європейських нормГенадійс Лушкінс
«Наскільки мені відомо, посвідчення водія у Латвії неможливо купити. Ми у 2004 році приєдналися до ЄС, стали жити відповідно до європейських норм та законів, згідно з якими навчання водіїв повинно відбуватися лише в автошколах, проводити його повинні професійні, ліцензовані автоінструктори, на спеціально обладнаних автомобілях», – каже Генадійс Лушкінс.
Відповідні державні структури Латвії стежать за безпекою дорожньої руху, існують досить жорсткі покарання за порушення. П’яний за кермом заплатить штраф 1400 євро, отримає 15 діб адміністративного арешту і втратить водійські права на 4 роки. За перевищення швидкості гаманець порушника схудне на суму від 20 до 480 євро.
«Ідіотентест» для водіїв і… пасажирів?
Щодоби в Латвії за перевищення швидкості штрафують до 200 водіїв. На думку Генадійса Лушкінса, Латвії слід перейняти досвід у окремих європейських країн щодо виявлення можливої неадекватності водіїв, що сприяло б більшій увазі людей до своєї безпеки.
«В Німеччині є такий «Ідіотентест». Здається, якщо людину двічі штрафували за перевищення швидкості, або вона двічі чи тричі здійснила аварію з власної вини, то вона зобов’язана пройти цей тест, під час якого й з’ясовують, чому людина так вчиняє. До того ж, проходження цього «Ідіотентеста» – досить недешева процедура».
За словами автоінструтора, варто було також застосувати такий тест і для пішоходів. У 2014 році в аваріях загинули 50 пасажирів, майже кожен четвертий з десяти загиблих в дорожніх аваріях – це пішохід. Начальник Головного управління поліції порядку Державної поліції Артіс Велшс повідомив: це вдвічі більше, ніж в інших країнах ЄС.
Керівник бюро з нагляду за дорожнім рухом Державної поліції Вінета Містера зазначила, що в Латвії чинні вимоги, згідно з якими пішоходи в темний час доби, пересуваючись за межами населених пунктів або в слабо освітлених місцях, зобов'язані носити одяг зі світловідбивними елементами або особливі жилети. Водночас, за її словами, ситуація покращується досить повільно.
Ситуація в країна впливає на поведінку людей
Дорожній експерт Паулс Тімротс вважає, що в сумній ситуації на дорогах Латвії винні і настрої людей в країні. За його словами, задоволена своїм життям людина не буде агресивна на дорозі.
Я думаю, що настрій людей дуже нестабільний. Треба думати про психологію взагалі. Не тільки про радари або штрафиПаулс Тімротс
«У нас майже 400 самогубців на рік і двісті тих, хто розбився на машині або кого збили. Я думаю, що настрій людей дуже нестабільний. Треба думати про психологію взагалі. Не тільки про радари або штрафи. Треба думати, як вони себе почувають і чому вони поводяться так, як поводяться», – каже Паулс Тімротс.
На думку експерта Союзу вільних профспілок з питань трудової безпеки Зієдоніса Антапсона, часто через бажання більше заробити латвійці припиняють дбати про безпеку на робочому місці.
Законодавство Латвії передбачає сорокагодинний робочий тиждень, однак більшість людей перепрацьовує на робочому місці.
«Людині доводиться працювати вечорами, у вихідні. Мине небагато часу, як почнуться проблеми зі здоров'ям: стрес, перевантаження, безсоння. У підсумку, продуктивність на роботі падає, та й для здоров'я такий режим не минає безслідно», – говорить Антапсонс.
Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого?
Торік у водоймах Латвії потонуло 154 людини, з них вісімнадцять осіб віком до 19 років. Утоплення є другою найбільш частою зовнішньою причиною смерті серед дітей та підлітків в Латвії.
Петеріс Петерсонс 10 років пропрацював в Юрмальській рятувальній службі. Каже, що зі свого гіркого досвіду знає, що латвійські діти і підлітки не дуже добре вміють плавати і часто плавають у недозволених місцях.
«Ми співпрацюємо з німцями – і у них з дитячого садка вже розповідають все про те, як поводитися на воді. І діти, підростаючи, вже це знають, тому в Німеччині ви не побачите, щоб вони йшли купатися у будь-якому місці», – зазначив Петеріс Петерсонс.
Купання в недозволених місцях – це лише одна з причин смертельних випадків на воді. Щоб зменшувати сумну статистику, в пожежно-рятувальній службі регулярно проводять просвітницьку роботу. Влаштовують семінари, інформують про правила поведінки на воді в засобах масової інформації.
«Ми, звичайно, рятуємо, але завдання кожної людини – зробити усе можливе, щоб цього не допустити», – каже рятувальник Ілгоніс Бабріс.
Після Золітудської трагедії латвійці стали більш уважними до безпеки
21 листопада 2013 року в одному с супермаркетів Риги сталася трагедія. Коли провалилася стеля, загинуло 54 особи. Після цієї трагедії латвійці стали більш уважними до своєї безпеки, каже начальник Державної рятувально-протипожежної служби Латвії Крістапс Еклонс.
Зараз люди більше знають про протипожежну безпеку, зокрема, знають, що робити, коли лунає протипожежна сиренаКрістапс Еклонс
«Змінилося ставлення громадськості до своєї безпеки. Зараз люди більше знають про протипожежну безпеку, зокрема, знають, що робити, коли лунає протипожежна сирена».
Керівник дослідження про безпеку людини, проведеного програмою розвитку ООН декілька років тому в Латвії, Мара Сімане каже, що необхідно говорити про такий важливий аспект життя людини, як власна безпека, здатність захистити себе, боротися і долати перешкоди. Латвійські вчені у своїх дослідженнях довели, що безпека людини є важливим питанням і в тих країнах, де немає військових та інших конфліктів.
Наразі обраний від Латвії депутат Європейського парламенту Артіс Пабрікс вважає, що в умовах війни на сході України власна безпека безпосередньо залежить від безпеки держави. За його словами, внесок в оборону є найважливішим засобом безпеки.
«Зараз міжнародна ситуація така, що, якщо ми маємо намір сподіватися на Бога, то це, безумовно, добре, але мудрі люди говорять – сподівайся на Бога, але дій і сам», – каже Артіс Пабрікс.
