Брюссель – Ситуація на передовій у зоні АТО загострюється. Це означає, зокрема, що українській армії потрібні знову швидкі для евакуації поранених, яких і до того далеко не завжди було достатньо, як визнають самі військові медики та волонтери. Забезпечити армію автомобілями швидкої допомоги допомагають українці за кордоном. Приміром, бельгійські українці відправили на батьківщину вже дві санітарні машини. Проте в цій справі волонтери досі стикаються з труднощами і називають розцінки хабарів на митниці, які доводиться платити.
Священик Української греко-католицької церкви в Брюсселі отець Олег Зимак освятив уже дві швидкі допомоги, призначені для української армії. Автомобілі купили на благодійні кошти в Бельгії. Перший медичний автомобіль на початку березня цього року священик переправляв через кордон особисто, силою власного авторитету, щоб уникнути проблем із оформленням швидкої на українській митниці.
«Цей режим перетину кордону для швидких є, м’яко кажучи, не оптимальним. Особисто я проблем як таких не мав. Я віз швидку через Шегині, коли побачив, що починаються проблеми на митниці, почав телефонувати за своїми контактами, це допомогло. Як на мене, головне, що має бути закон, щоб це не вирішувалося в ручному режимі», – наголошує священик.
«Ціна хабаря за один транспортний засіб на митниці зросла до 500 євро»
Волонтер, координатор проекту «Народний тил» Георгій Тука розповідає:щоб завести швидкі в Україну як гуманітарку, вони мають відповідати трьом вимогам.
Швидкі мають бути не старші восьми років, відповідати екологічному стандарту «Євро-4», а об’єм двигуна не перевищувати 1,8 літра. Відповідно, у митників виникають питання щодо віку та двигуна, а в МВС не ставлять на облік автівки, які не відповідають екологічному стандарту «Євро-4», який обмежує кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Але про все можна домовитися, існують конкретні розцінки хабарів за транспортні засобі, розповідає волонтер.
Мабуть, є такі люди, такі організації, яким вигідно тримати «на гачку» і волонтерів і митників, які цю контрабанду оформлюютьГеоргій Тука
«Це надає їм (митникам – ред.) зайвий раз змогу намагатися отримати хабарі. І якщо рік тому сума хабара за один транспортний засіб становила 50 євро чи доларів, то потім вона зросла до 300 доларів, а тепер сягає 500. Мабуть, є такі люди, такі організації, яким вигідно тримати «на гачку» і волонтерів, які заводять де-юре контрабандний транспорт, і митників, які цю контрабанду оформлюють», – відзначає Георгій Тука.
У Міністерстві соціальної політики запевняють: об’єм двигуна, вік чи будь-які інші вимоги митників – все це не важливо, якщо швидка завозиться для потреб на фронті. Такі вимоги висуваються лише до транспортних засобів, призначених для людей з особливими потребами. Швидкі для армії, відповідно до чинного законодавства, мають оформлюватися як гуманітарний вантаж, пояснює начальник відділу гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики Максим Доценко.
«Об’єм двигуна до 1,8 літра та вік машини не старше від восьми років стосуються лише автомобілів, призначених для забезпечення інвалідів, які отримує департамент соціального захисту ОДА. Якщо донор передає щвидку Міністерству оборони, Нацгвардії, лікарні, то він зовсім не підпадає під ці обмеження», – каже Максим Доценко.
Зовсім прибрати будь-які регуляторні бар’єри неможливо, оскільки це створить умови для контрабанди, наголошують у Мінсоцполітики.
«Коли санітарні машини потрібні на фронті швидко, їх женуть по-чорному» – волонтер
Для того, щоб переконати митників, що швидка призначена саме для армії, її отримувач повинен заздалегідь зареєструватися в спеціальному реєстрі. У Мінсоцполітики кажуть, що як тільки зібрані всі документи, сама реєстрація займе один-два дні.
Утім, у періоди жорстоких боїв уздовж лінії фронту часу зібрати десятки документів, доправити їх до Мінсоцполітики й дочекатися відповіді у волонтерів, здебільшого, немає. Ці реалії пояснює волонтер, менеджер групи «Екстрена медична служба «Хотабич» Ілля Лисенко.
«Якщо швидка спрямовується в певний підрозділ, і дорога їй однозначно в один кінець, тобто вона буде використовуватися в «червоній зоні», відповідно, вона потрібна дуже швидко, то зазвичай такі машини женуть по-чорному, домовляючись з митниками та іншими правоохоронцями», – наголошує волонтер.
Все це в той час, коли швидкі армії та іншим підрозділам силовиків потрібні, як повітря, каже «кіборг», боєць батальйону «Карпатська січ» Микола Тихонов.
«Поранені, які могли б ще жити, якби їм надати якусь більш-менш кваліфіковану допомогу, хоча б на рівні парамедика, гинуть. Повантажили 300-х, довезли 200-х. А вивозять їх часом і на вантажних машинах, і, взагалі, хто на чому може», – зазначає Тихонов.
Остання швидка, доправлена бельгійськими українцями, врятувала життя українському військовому на Яворівському полігоні. Завдяки тому, що вона була на підхваті, бійця оперативно довезли до лікарні за 10 хвилин. Ця людина могла б загинути, якби волонтери не знаходили сірих способів доправляти швидкі на полігони та на фронт.
